Передісторія

Дівчинка жила собі без турбот цілих 15 років. Дитинства вже й не згадати її переслідували страшні відчуття, коли вона знаходилася біля дятячого садка або поблизу закинутої будівлі. Це відчуття викликало  різкі болі в голові, вони були нестерпні тому вона зразу ж бігла подальше від того місця. Дівчинка не знала, можливо з нею щось сталося в дитинстві, але це тільки давало їй сил рухатись далі і вернути свою пам'ять. 
Пройшло вже достатньо часу вона виросла але відчувавши що відрізняється від інших дівчинка стала соціофобом. Вона ненавиділа спілкуватися із іншими, вважала що справиться одна і зможе жити без турбот. Її почуття потроху згасали до всіх оточуючих. Згодом зникла емпатія до людей, вона була вдячна батькам за все, що вони для неї зробили але знала, що коли їх не стане, її життя ніяк не зміниться, вона буде почувати себе так як ніби нічого не сталося.
І от прийшов час до вибору професії, вона -  розгублена, незнаючи ким їй краще стати, адже з дитинства вона вміла все, може і не досконало але... Тут постав один із найважливіших виборів в її житті.
Її вибір зупинився на психіатрії. Але згодом вона дізнається що у неї проявляються симптоми шизофренії але лише на ранньому етапі і тому ліки їй зможуть допомогти. Але вона відказується їх приймати, вона відчувала що зможе притворятися цілком здоровою, адже ліки задорогі для неї і її сім'ї. І дівчина вирішує не казати про це нікому. І збирається далі плити по течії життя. 
Пройшовши 12 років важкого навчання, вона все ж таки стає психіатром, але її починає турбувати те, що вона почала чути різні голоси в голові. Вона зрозуміла що це її захворювання дає про себе знати.
Вона влаштовується на роботу в приватну клініку і стає одним із найкращих працівників. А знаєте чому? Тому що, хто так добре зрозуміє інших психів, як не сам псих?Як думаєте, що ж викликало у неї шизофренію? Можливо те, що сталося в дитинстві, але про це більше ніхто не дізнається.