"Невже це ти?"

1 розділ.

Аліна.

Теплі промінчики сонця пробивалися через вікно у мою кімнату і сонячні зайчики стрибали на моєму ліжку,було чути чудовий спів пташок,легкий шум вітру і іноді приємна тиша. Як чудово у місті ! Я дуже щаслива,що ми переїхали з того села і тепер живемо у чудовому гарному місті- Миколаєві. Моє ліжко дуже зручне,таке тепленьке,зовсім не хочеться підніматись. Але мої мрії перервали..
- Доню,ти вже прокинулась?!,- тато зайшов до моєї кімнати,він виглядав дуже щасливим,красивим,був одягнений у костюм який я йому подарувала на День Народження, він мені здався трохи дивним,дуже не люблю таємниці..
- Привіт. Так,тату я вже прокинулась. І готова до навчання!
- Молодець доню,але плани змінились. Мені щойно позвонили і сказали,що мені потрібно їхати у відрядження на 3 роки,а ти сама тут залишитись не можеш. Тому я відвезу тебе у село до бабусі.
Що?Я була в шоці,ледь не впала з ліжка! Я не хочу їхати,мені чудово і у місті,я можу сама залишитись.
Я не хочу їхати туди!! Але тато цього не помітив...
- Тому готуйся,я чекаю тебе біля машини,- він поцілував мене у голівку і спокійно вийшов із кімнати,залишаючи мене в шоковому стані. І мені нічого не залишилося крім як збирати речі у валізу. Якби я знала,що мене там чекає то ніколи б не погодилась...




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше