Роки відчаю

Так боляче, коли немає поруч близьких

                               Так боляче, коли немає поруч близьких.

Так боляче, коли вони пішли.

Пішли і більше не вернуться.

Пішли, лиш в пам'яті залишивши сліди.

 

Пішли у гай, у ліс чи в ту долину,

Звідки ніхто ніколи не вертавсь.

Пішли колись й немає їх донині.

Пішли вони, нізким не попрощавшись.

 

Пішли напевно в кращу височінь,

І споглядатимуть як нам без них живетья,

І підійматимуть, коли ми упадем,

І теплим дотиком розвіють тугу смутку.

 

Всі ми підем сьогодні або завтра,

Але сьогодні все у нас в руках.

А вас ми пам'ятатимемо завжди

Й зустрінемось колись на сіті тім.

Ми житимемо стільки як судилось,

А потім стрінемося за одним столом.

Ми пам'ятатимемо завжди,

Але сьогодні треба нам ще жить.

 



Барвінка

Відредаговано: 01.06.2020

Додати в бібліотеку


Поскаржитись