Смарагдове озеро

ПРОЛОГ

Проміж густих крон вербного лісу блукало західне сонце. Як тільки воно торкнулося обрію, над дзеркалом води зависла маленька фігурка. Ніч вступала в свої права, накриваючи навколишні території загадковою темрявою. Маленька істота шмигнула у зарослі. Над гладкою поверхнею повисла темна хмара. Здійнявся вітер і поступово розсунув важкі сірі маси, пустивши помітну брязь по воді. Між хмарами показався молодий місяць, його ледь помітні промені освітили берег.

З-за кущів вийшов молодий хлопець. Його босі ноги залишили короткий ланцюжок слідів  на піщаному березі. Як і дві сотні років тому, він приходив до озера щоночі, але відтепер парубок не шукав відповіді на свої питання, а просто дивився  удалечінь. Можливо, він очікував чогось, а можливо просто дихав свіжим нічним повітрям. Його долю було давно вирішено, а він лиш змирився з обставинами, які був не в силі змінити. Чи міг? Та переступати через власні принципи не став.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше