Війна

1-5 дні

***

Я не буду мовчати ніколи!

Ми вас сотні років бороли

І поборемо знову, востаннє!

Мир і спокій в країні настане!

Ви ж були двоголові безкрилі,

В вас ніколи не вистачить сили

Навіть в тому, щоб бачити правду,

Бо глухі у своїх бравадах.

Вам утопія, що реальність.

В ваших душах пустих - безкарність.

У серцях ваших - брили гнилі,

Ви - кати, до кісток прогнилі.

Світло правди сяє над нами,

Наші воїни будуть мечами.

Україні навіки слава!

Ми - єдина і сильна держава!

 

***

За найкращу у світі країну,

За її неймовірну красу

Ми сьогодні всі разом, єдині.

Наші воїни мир нам несуть!

Хто не з нами, не з нашим народом,

Той у час цей стоїть проти нас.

Ми прокинемось з сонця сходом

В новий день, в цей нелегкий час!

Ми боротися будем знову

І сьогодні, й завжди, до кінця!

Ми будуєм країну нову,

Бо горять нею наші серця!

Україно, моя єдина,

Найдорожча у світі ти!

Вороги, вас чека гільйотина,

Двоголові сліпі кроти!

 

***

"Борітеся - поборете, вам Бог помагає!!!"

Хай лунає "Україна" від краю й до краю!

Знайте, люди за кордоном, ми - не боїмося!

Ми бороним свою неньку: у степу колосся,

Синє небо, чисті трави, журавлів у небі!

Бо нам іншої вкраїни ні на мить не треба,

Бо ми вільні в свому слові, у думках і справах,

Бо ми зрадити державу вже не маєм права!

Ми за неї, ту, що зараз, отаку крилату

Будем разом, хоч єдині, до кінця стояти!

Ми боротись не полишим аж до перемоги!

Росіяни, просим в пекло! Вам туди дорога!

 

***

Мовчить європа - страх її з'їдає:

Що Україна та, вона одна?!

Та ваший страх тепер нас всіх єднає,

Хоча в країні - скрізь іде війна.

Так, ми одні, але ми не здамося,

Бо дух у нас - сильніший вас усіх!

Весна розпустить зеленню волосся,

А ваших душ торкнеться тільки гріх,

Бо мовчите, як миші у комірках.

Бо "думаєте", "радитесь" - про що???

Коли в країні сльози ллються гіркі,

Ви кажете: "якщо", "якщо", "якщо"...

"Якщо" настало вісім років тОму!

"Якщо" настало майже дві доби!

Весь світ вам наголошує на тому,

Що Україна - центр боротьби

За волю, незалежність, за майбутнє,

За те, що вам дісталось не в крові.

Ми - українці: сильні і могутні!

Не вірите?! - Ідіть в передові!

 

***

У найтемніший час доби

Я вірю, що настане "завтра",

Бо ми не лишим боротьби,

Бо з нами Бог, за нами - правда,

Бо ворог наший не збагне,

Де сила та в простій людині,

А українцям головне -

Це те, що ми насправді сильні

І не зі зброєю в руках,

А духом, серцем і метою!

Хай ворог наш відчує страх,

Своєю тушкою гнилою,

Бо він програв уже тоді,

Коли рівняв нас до народу,

Що ярма тягнуть у "труді"

За "рускій мір", за братню злобу.

І плачуть руські матері,

Тихенько плачуть у подушку,

Бо прав нема на тій землі,

Де є "закони непорушні".

Прости, мій Отче, за гріхи,

Але смертям російських рада,

Бо вони - наші вороги,

А з нами - Ти, за нами - правда,

Бо йшли вони у мирний світ,

Що не понищений безглуздям.

Наші військові шлють привіт:

Вони сюди ласкаво пустять,

Й дадуть квиток в один кінець -

У пекло, люблене катами.

"Сусіди", он стоїть гінець,

Він вас чекає з хоругвами.

 

УКРАЇНЦЯМ, ЩО БОРЯТЬСЯ

Я вірю в вас, мої найкращі в світі!

У силу нездоланних ваших душ!

Тепер на цій землі нам легко жити,

Бо наше право нині - непорушне,

Бо стоїмо так твердо на ногах,

Як ще, мабуть, ніколи не стояли.

Росію вже чекає тільки крах.

Навіщо вони з нами воювали?!

Так, воювали, бо уже в цю мить,

Я впевнена: невдовзі переможем!

Моя душа вже більше не болить,

Бо ми тепер і неможливе зможем,

Бо любим Україну над усе -

Нашу прекрасну, сильну нашу неньку.

Журавлик мир на землю нам несе.

До перемоги, воїни рідненькі!

 

***

Який же ти великий і могутній,

Який прекрасний ти у цій війні,

Мій роде і народе незабутній,

Що став щитом для світу у ці дні!

Всі українці вже ввійшли в історію

На сотні, а то й тисячі рОків!

Та хто ще не збагнув - ми всім повторимо:

Для ворогів не вистачить вінків,

Аби покласти на могили знищених

У пеклі, що обрали власний шлях,

Бо в мізках, брудно путіним прочищених,

Нема нічого. І на кораблях

Не соромно вбивати незахищених.

Та соромно зізнатись у брехні,

Бо їхні душі, мертві і понищені -

Уже давно палають у вогні!

Моя країно, як же я пишаюся,

Що я - твоя частиночка мала!

Живу в тобі, з тобою залишаюся,

Тобі і душу й серце віддала!

Бо я горджуся бути українкою

І українське нести в цілий світ.

Я стану в полі чистім насінинкою

І проросту в чарівний дивоцвіт.

 

***

Яке ж нутро те страшне у диявола,

Що носить маску "справжнього гаранта"!

Його жорстокість всім була за правило:

І людям, й "руським мирним" окупантам.

Він правив не росією, а світом

І думав, що тепер так буде завжди.

Нашу країну прагнув розділити,

Та ще не знав про українців правди:

Нас не зламати і не залякати!

Наш дух - сильніший будь-якого тіла!

І наша воля вміє нас єднати

Так як ніяка зброя не зуміла!

Ми не здаємося танкам чи ракетам,




Поскаржитись