#все_буде_україна

Вступне слово від автора

Вступне слово від автора

З 2014 року Україна героїчно бореться за Свою Незалежність у війні з росією, але що це таке я зрозуміла лише 24 лютого 2022 року, коли о п’ятій ранку бігла додому з добового чергування на роботі. Думала лише про те, щоб швидше побачити сина. Чи було страшно? Ні. Страшно стало пізніше, коли, тримаючи сина на руках на підлозі у кімнаті, прислухалися до віддалених звуків вибухів. Чоловік, який уже бував у зоні ООС (АТО) запевняв, що це далеко і хвилюватися нічого (він наша опора)… А я думала лише про те, щоб це був найстрашніший спогад сина про війну… йому ж лише п’ять…

Ця збірка – вірші і проза – повністю вигадані, від першого до останнього друкованого знака. Але чи може таке бути у реальності? Безумовно, так. Як сказав мені один мудрий чоловік, «Страх це нормально і правильно зараз боятися. Головне, щоб не було паніки і залишалися сили мислити тверезо». Дякую, тату...  

І доки я перекладаю на папір плід своєї уяви, маючи змогу обіймати сина і бути поруч з рідними, мої друзі і знайомі героїчно (через піт, сльози і страх) борються за наш спокій. І не знайти таких слів, які б виразили нашу вдячність за кожен радісний ранок і за кожну спокійну ніч…

#Все_буде_Україна

 

 

 



М Ґранде

#612 в Сучасна проза
#362 в Різне
#43 в Поезія

У тексті є: війна, надія, біль

Відредаговано: 11.05.2022

Додати в бібліотеку


Поскаржитись