Встигнути до 30

1

Якщо тобі майже тридцять і ти втрачаєш надію вийти заміж за принца, потрібно  укласти парі, бажано з кращою подругою. Саме так вчинила Анастасія Липовець у день свого двадцяти дев’яти річчя, чи то зі щирого невдоволення життям, чи то підбурена тиском соціуму і бажанням самоствердитися.

— Ксанко, даю тобі слово справжньої жінки, що на протязі цього року ти станеш дружкою на моєму весіллі і ловитимеш букет квітів!

— Та навіщо це мені? — Злякалася подруга. — Я ж тільки розлучилася!

— Саме так.

— Я тільки починаю смакувати свободу!

— Самотність. — Заперечила іменинниця.

— Я прагну пригод, емоцій, нових вражень! — З мрійливим поглядом натхненно промовила Ксанка.

— Ти прагнеш сімейного вогнища. — Розставила пріоритети Настя.

— Липовець, ану негайно припини видавати свої бажання за мої!

Анастасія розлила по келихам рожеве вино і урочисто, ніби тост, промовила:

— Якщо через рік я залишуся в старих дівах, то обіцяю подарувати тобі свого Ніссанчика. — Святкова атмосфера сприяла широким жестам і вірі у власні сили.

— Та ти зовсім сказилася, Настю?! Це ж єдине що в тебе є і то тобі за нього ще кредит виплачувати чотири місяці.

— Три! — Задоволено уточнила жінка.

— А якщо ти дійсно зустрінеш свого єдиного, який запропонує тобі руку та серце до настання твого тридцятиріччя, що буду винна тобі я? — Зацікавилася подруга.

— Стати моєю дружкою! — Весело відповіла вона.

— Липовець, ти не змінюєшся!

Вони дружили ще зі школи, завжди по-доброму жартували одна над одною і ніколи не сварилися. З самого дитинства Настя відрізнялася бажанням усім ділитися з подругою, а інколи взагалі віддавати їй останнє. З роками справа не змінилася. Проте Ксанка ніколи не зловживала її щедрістю і намагалася відповідати їй взаємністю.  

Того вечора подруги посиділи ще декілька годин на кухні, святкуючи день народження Насті в більш ніж домашній обстановці, після чого розійшлися спати. Липовець до власної кімнати, а Ксанка до зали, де вже другий місяць ночувала на великому розкладному дивані.

Жінка довгі роки не наважувалася розлучитися з чоловіком-тираном, який через безпідставні ревнощі постійно принижував її, перетворюючи життя на суцільне пекло. Їхній союз до останнього тримався на небажанні Ксани повертатися до батьківського дому, в якому батько пиячив без перестанку після смерті матері. Але зрештою, найкраща подруга вмовила її на кардинальні зміни, запропонувавши жити у себе стільки, скільки буде потрібно. З тих пір вона зітхнула з легкістю і почала насолоджуватися спокійними вечорами поруч з близькою за духом людиною, замість постійних підозр, скандалів та докорів.

Ксанка знала, що в сімейному житті немає абсолютно нічого такого, про що мріє більшість молодих дівчат. Воно не пахне трояндами, парфумами та пристрастю, яка заповнює ефір довкола. Радше, воно нагадує суміш запахів курячого бульйону, шкарпеток, які ще потрібно дістати з-під дивану для прання, та купи всіляких миючих засобів. І якщо на романтичному етапі існує хоча б якась вдячність за турботу, то в сімейному житті усе сприймається як належне. Як говорять німці: «Церква. Кухня. Діти». Дітей у неї не було, за справжню дитину у неї був Валерчік, не здатний розігріти приготовані млинці в микрохвильовці і заварити собі чай.

Проте жінку настільки зачепили слова подруги, що вона ще довго думала про них і навіть не могла заснути. Виявляється, Настя мріє про родину. Хоча раніше ніколи не заводила про це розмову. Що ж…тоді доведеться їй у цьому допомогти, влаштувати, так би мовити, чарівний пендель. Завтра вона нагадає їй про їхнє парі, наполягатиме на тому, що справа серйозна і такі речі за жарти не сприймаються. Можливо, хоча б зі здорового страху втратити новеньку автівку, скромна і тихенька Липовець почне діяти.

***

Коли Анастасія прокинулася і після ванної пішла до кухні аби помити посуд після вчорашньої вечері, там не неї вже чекали запашні грінки, варені  некруто яйця та апельсиновий сік.

— І коли ти тільки встигла. — Промовила вона, позіхаючи.

— Тут роботи на п’ять хвилин. — Відмахнулася  Ксанка, яка виглядала свіжою та енергійною.

— Сімейне життя тебе загартувало.

— Я сподіваюся, ти пам’ятаєш про наше вчорашнє парі?

— Яке парі? А, те, що на протязі цього року я неодмінно вийду заміж? Таке можна сказати лише під градусом.

— Чекай, що значить під градусом? — Обурилася подруга. — Взагалі то ти дала мені слово. Справжньої жінки, на хвилиночку. А ще пообіцяла Ніссанчика, якщо справа загальмує.

— Тобі потрібен мій Ніссанчик? — Здивовано запитала вражена Лісовець.

— Мені потрібно аби ти тримала власне слово. І до того ж так, я хочу бути дружкою. — Церемонно відповіла жінка. — Нареченою я вже була, а ось дружкою ще жодного разу. 

— Ти це серйозно?

— Більш ніж. Ми не в дитячому садку аби розкидатися обіцянками. Ласкаво прошу до дорослого життя!

Врешті-решт, ця ідея й самій Насті почала здаватися цікавою та азартною. Працювати залишалося ще тиждень, після чого на неї чекала заслужена відпустка до моря. Найкращий час для нових знайомств, відпочинку, флірту та знаків уваги. Коли позбавляєшся напруги, почуваєш себе бадьорою, свіжою й від того доброзичливішою, то навіть люди довкола сприймають тебе інакше. А в чоловічих очах виглядаєш значно привабливішою, навіть без наявності суттєвих зовнішніх змін. І навіть якщо ця поїздка не допоможе зустріти їй потенційного рятівника Ніссанчика, все одно спілкування з протилежною статтю додасть їй впевненості, що стане запорукою подальшого успіху в особистому житті.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше