Хайнц

Хайнц

У моєму карцері був маленький пацюк, якого я називав Хайнц. Повітря в карцері постійно було задушливе, вогке й темне. Хайнц гнив там разом зі мною. Довго дивився мені в очі й не пищав. Я був знайомий зі сніданком пацюка – він сидів у камері напроти. Але Хайнца я в цьому не звинувачував. Хайнца теж пристрелили. Він шукав опору в просторі своїми маленькими лапками, коли в нього була агонія. Він, як і я, мріяв про щасливе життя. Він був теплий, коли мені було холодно. Тепер там стоїть маленька могила.



Йогонес де Сіленціум

Відредаговано: 21.06.2018

Додати в бібліотеку


Поскаржитись