261
Анотація до книги "Чужа/рідна відьмочка. "
В один чудовий день Анні починає в усьому щастити. Найпопулярніший хлопець школи кличе її на побачення, класна кімната прибралася сама собою, на побачення вона дивним чином встигає і все проходить неймовірно! Але насправді до цього доклала руку (чи паличку) її найкраща подруга Христина. Жодна смертна душа не здогадується, що вона - ВІДЬМА. Чи справді Анна знала подругу так добре, як гадала до цього?
3 коментаря
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВітаю з марафону!
Так, як просили ***, тож спробую. Історія досить банальна й одразу помітно, що автор намагалась вкластись у рамки конкурсу, через що історія, хоч і по-своєму гарна, але постраждала від браку емоцій, деталей. Можна було не робити чотирьох героїв, а лише два: відьмак та Ганна. На другорядних, вам би не довелося витрачати об'єм, який мав бути у творі. Навіть сцену з авто можна було б зробити яскравішою, щоб водій різко загальмував, чим би викликав у героїні переляк, а це вже емоція, яку можна було б описати у творі. Або ж ще краще, авто її ледь не збило, але відьмак врятував) Від чого і в нього були б якісь емоції. А так відьомство, як щось не зрозуміле, що воно там лише для конкурсу. Будь лааааска - ось ці зайві букви не просто так зайві... Не ставте себе в рамки, розширюйте кордони, розвивайте думку, не шкодуйте емоцій своїм героям, читач має ж розуміти, що вони не роботи.
Загалом якось так. Ідея не погана, якщо переграти моменти та доповнити фарбами.
Вікторія Незалежна, Дуже добре) Сподіваюсь, ще почитати вас))
Вітаю з марафоону!
Прочитав ваше оповідання. Історія вийшла дуже милою, і більше показує підліткове кохання та дружбу. Не певен, чи потрібно було це відьомство... Хоча з іншої сторони, саме це стало першою краплиною, що почало вбивати клин між подругами. А це вже більше нагадує життя...
Стиль написання тексту дуже схожий на те, як я писав історії, в перші роки творчого шляху)))
У тексті ви досить швидко перестрибуєте від події до події. Але не завжди вдається емоційно розкрити персонажа. Є у тексті момент, який мені здається, ну зовсім не схожий на життя. Дівчина пішла на перше побачення, з хлопцем, який подобається усім, та ще побачення пройшло дуже добре. Але чомусь, щоб бути радою, переживати це, згадувати кожен момент, і відразу поділитися цем з подругою, Аня згадує, що її подруга якось дивно поводилася...
І все ж таки, я так розумію, це ваші перші кроки... Думаю, якщо трохи відредагувати, історія буде виглядати більш цілою. У вас є потенціал, щоб робити свої твори ще кращими)))
Бажаю успіхів і натхнення у написанні майбутніх творів)
Прочитала вашу історію. Мені чомусь вона більше нагадала дитячу казку ніж історію для дорослих)) така романтична і підліткова)) молода закоханість.
Звісно, найобідніше за Христину, уявляю як їй було неприємно(, але може то і на краще. Бути просто людиною, а не відьмою. Успіхів)
Інна Турянська (Innaturianska), Дякую за відгук!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати