971
Анотація до книги "Коли смерть розкриває уста"
Немає нічого таємного, щоб не стало явним. Навіть, якщо людям здається, що вони заховали минуле під темною могильною плитою. І лише мовчання є їхнім свідком. Невинна кров, як і кров Авеля, буде кликати. Сама смерть відкриє свої уста і розкаже те, що ретельно приховували.
Зміст книги: 7 глав
20 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиХочу похвалитися, що сюжет я вгадала. Зрозуміла, про що йдеться, що сталося у минулому з Богданом. І що саме знайшов хлопець у підвалі. Але менш цікавіше від того не стало, я читала, жадібно ковтаючи кожну сторінку. Дякую вам за цей твір, за те, що дозволяєте зануритися у таємниці, які колись розкриваються. І за все йде своя ціна.
Наталія Ковган, Дякую ще раз вам, Наталіє) за добрі слова, ви самі пишете чудові книги, тому вам не важко розкривати загадки ;).
Прочитала чергову вашу історію. І знову ви вразили неймовірним сюжетом, несподіваними поворотами та головне, показали натуру людську, яка часто буває гнилою.
Те, що зробили батьки Богдана можна зрозуміти, але не можна пробачити. Коли гине рідна людина, готовий на все, щоб врятувати, дозволити жити. Але та дівчинка Еріка, хлопчик Юра, Юлія... вони хіба не хотіли жити? Еріка сирота, яка нікому не потрібна, і батьки головного героя вирішили, що мають право забрати життя?
Богдан спочатку виглядає як милий хлопець, який живе правильним життям. Але... він егоїст, які і його батьки. Такий самий, що прикривається благородною метою. Дізнавшись правду, вже свідоме затуляє вуха, щоб не чути. Те, що він не став здавати батьків, правильно, бо вже нічого не повернеш.
Але він відвернувся від голосів! Нещасні душі не хотіли помсти! Вони хотіли бути почутими. Але ці троє відвернулися, зробили вигляд, що нічого не сталося. Бо так легше! Богдан міг поховати тіла, запросити священика який відспівав та нарешті подарував нещасним спокій.
І те, що потім у домі оселився слідчий... це такий натяк? Що злочин таки буде розкритий? Проте який сенс? Термін вже сплив, особливо, коли пройшло ще 10 років.
Наталія Ковган, Наталіє, дуже вам дякую ща увагу до моєї творчості).
І за те, що ділитися своїми думками. Дійсно немає нічого таємного, щоб не стало явним і правда рано чи пізно виявиться. Чесно кажучи сама не знаю як правильно діяти в такій ситуації, тож можливо слідчий знайде якийсь вихід?)) Так, термін покарання сплив, але можливо він зможе рідним загиблих нарешті відкрити таємницю зникнення їх дітей( адже не всі були сиротами) і живі нарешті заспокоять і своїдуші, адже мабуть зводили себе всі ці роки шукаючи зникнувших дітей. Ну, а Богдан так, він теж мені видався хорошим, але на жаль вибрав такий шлях.
Дуже здорово вийшло одягнути містичну історію в суперреалістичну оповідь! Але ще крутіше поставлена перед героєм (і читачем) дилема - треба прийняти рішення, але немає вибору. Дуже сподобалося оповідання і обкладинка для описаних подій відповідна :)
Валера Дорович, Дякую за такий відгук ❤
Історія дуже швидко затягує, та вимагає читати далі. Нетипова містика, чи навіть трилер з дуже непередбачуваною розв'язкою.
Спочатку мені було цікаво, чи знайде Богдан істочник голосів, потім стала випливати історія його порятунку в дитинстві...
З одного боку, можна зрозуміти батьків, з іншого - ні... Занадто висока ціна...
Шкода, що у Богдана не вистачило сміливості вислухати привидів...
Можливо, дійсно їх тепер почує інший.
Трохи сумно, та водночас моторошно...
Але історія в своєму жанрі вийшла чудова.
Обкладинка дуже пасує назві. Анотоція трохи привідкриває зміст, але й заохучує дізнатися, що ж коїться насправді.
Спочатку, чесно кажучі, не хотілося відкривати, особливо на ніч, але вирішила ризикнути.
Сподіваюся, кошмарів снитися не буде)))
Anitka SunnyFeo, Дякую і вам миру, навколо і всередені ❤
Чудовий трилер, що з самісінького початку просто не дає піти далі, а тягне читати до кінця))) Обкладинка дуже крута, а назва книги - це просто щось)))
Мова жива, написано легко, але не сприймайте як образу, просто хочу дати трішки підказок)))) Не "жадно", а "жадібно". Не "самі звичайні", а "найзвичайнісінькі". Начебто отакі от незначні помилочки, але мене на українській мові стільки разів "тикали носом" у подібні помилочки, що зараз просто не проходжу повз))) Хоча й розумію, що це звичайні одруківки)))
Далі історія - нетипово, цікаво, затягує)))) Ну не зустрічала я подібних книг раніше і в цьому ваша незаперечна перевага))))
Ще допоможу трішки - велике тире можна проставляти на ноутбуці у ворді коли друкуєш. Тобто написав слово, поставив пробіл, потім дефіс, потім ще слово, пробіл і тоді от дефіс перетворюється на тире)))) Почитала попередній коментар і вирішила допомогти, а так то мені все одно дефіс то чи тире))) Головне, шо цікаво))))
Дякую)))) Успіхів))))
Anitka SunnyFeo, Вся проблема в тому, що на телефоні у мене немає тире), лише дефіс. Але можливо звідкись скопіювати тире і спробувати замінити, дякую за пораду)
Вітаю з читацького марафону!
Я голосувала за вашу обкладинку, вона мені ще тоді приглянулася. Моторошна й передає настрій самого твору, назву й анотацію.
Я дочитала до кінця, гадала, прочитаю п'ять розділів, як оглянулась, а вже все, кінець.
Хороший задум, легкий стиль письма, однозначно трилер, й той момент, коли не знаєш правильного рішення, ні сам читач, ні головний герой. Це однозначно плюс, є над чим розкинути мізками.
Єдине, що мені не подобається в тексті, але наголошую, що це виключно моя думка, і це ніяк не впливає на історію, сюжет, це використання дефіса "-" замість тире "—". Чомусь не дуже люблю дефіси, в прямій мові, але знову ж таки, загальне враження від історії, це не псує.
Натхнення!
Вподобайку мою маєте!
Інна Турянська (Innaturianska), а я приловчилась в ворді вставляти, навіть роблю це вже на якомусь автоматі.
Не люблю трилери та жахи. Якби не марафон то й не зацікавився б. Але ваша історія написана достатньо "легко", щоб дочитати до кінця. З огляду на обкладинку очікував чогось страшнішого.
Погоджусь з Наталкою Черешнею - із середини починаєш здогадуватись що ж сталося. Десь після розмови з батьками. А особливо, коли вперше згадується шрам на грудях. Та й на обкладинці є підказка :)
Чи праві батьки? - однозначно ні!
Чи правий Богдан? - не знаю. Хто зна як би сам повівся в такому випадку...
Роман Тихий, Дякую за відгук, так несподіванки не вийшло), але як діяти Богдану я і сама до кінця не розумію.)
Привіт. Пропоную дружити сторінками. Якщо згодні відстежуйте
Ірен Васильєва, Привіт, я не проти))
Привіт з марафону!
Досить непогана задумка. Скоріше, психологічний трилер, а не жах.
В принципі, десь з середини розумієш, що сталося, і чекаєш, як же далі будуть поводитися герої.
Мені здається, кінець трохи недотягнутий. Трохи "в лоба". Може чи більш відкритий, чи вже закритий зробити. Але це виключно моя думка.
Удачі!
Інна Турянська (Innaturianska), Чекаю :)
Як завжди, заінтригували!.. Клас!
Irina, Дякую)
Дуже інтригуюча історія. Тримає в напрузі з самого початку...
Бажаю успіху на конкурсі!
Аврора Дейнеко (Avrora Deineko), Дякую)
Доброго дня. Обов’язкова ознака твору для конкурсу - одна з встановлених ознак (у тексті є) має бути «Знайомство з відьмою». Нажаль, у вашому творі ця вимога не виконана https://prnt.sc/e8rzo9WyMW3e. Після того, як ознака буде встановлена, ви можете додати твір на модерацію знову. Чекаємо на ваше оповідання!
Модератор Букнет, Доброго дня, дякую, все виправила.
Вітаю з завершенням! Вона ще не подана на конкурс?
Лара Роса, Дякую.
Вітаю з новинкою!
Лара Роса, Дякую)
Цікаво, інтригує...
Natalia Prymak, Дякую, вечері буде продовження.
з новиночкою!!!
Лоре Лея, Дякую. )
З новинкою! Це на конкурс?
Лара Роса, Дякую)
О, так-так! Скелети у батьківських шафах?
Лара Роса, Побачимо)
Вітаю з новинкою!!!
Лія Тан, Дякую.)
Вітаю з новинкою! успіхів та натхнення!))
Юлія Міхаліна, Дякую)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати