764
Анотація до книги "Полювання на лисицю"
У невеликому українському селі ходять багато чуток. Навіть у сучасному світі люди схильні вірити у відьом та лісових духів, адже все містичне та загадкове завжди цікавить більше, ніж нудна наукова книжка. Соломія - звичайна сільська домогосподиня, яка ростить чотирьох дітей, не здогадуючись, про що шепочуться в селі за її спиною. Одного дня вона дізнається про те, що її чоловік плутається з молодою рудоволосою дівчиною, яка тримає дикого лиса за хатню тварину. В селі дівчина має славу відьми, що чаклує у лісі темної ночі. Соломія спершу не вірить чуткам, проте однієї ночі вона вирішує прослідкувати за дівчиною та заходить до лісу. З того дня життя бідолашної перетворюється на страшний сон.
“Зазвичай люди полюють на звірів, а звірі на людей. А що якщо інколи межі стираються, і хто є хто стає незрозумілим.
Коли все, що ти усвідомлюєш — ти жертва!
Загнана, самотня, яка по звірячому хоче жити і відплатити.”
17 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДіанко, вдячна вам за розповідь. Зізнаюся чесно у мене суперечливі почуття. Я боюся відьом і тримаюся того осторонь , і як показує ваша розповідь не даремно.))
Але дійсно немає нічого страшнішого ніж людська байдужість, бо вона губить не тільки тих, кому не прийшли на допомогу, але й тих, хто не допоміг. Бо справді інколи настає такий момент, що сил більше терпіти немає і хочеться перестати бути людиною.
Ваша історія вражає! Торкається і страхом і відчаєм і безвихіддю. Я особисто не чекала ХЕ, адже навряд чи він можливий коли в душі накопичується ось такі почуття.
Є чому навчитися у вашій історії і водночас і є від чого стерегтися.
Успіху вам, у вас чудовий стиль, легкий,попри важкість самої історії. Я прочитала не відриваючись! ❤
Діана Козловська, Будь ласка, ❤
Рецензія на «Полювання на лисицю», Діани Козловської. Дякую за сучасну сільску готику в українській ліературі)
https://booknet.ua/blogs/post/373445
По рекомендації Єви Ромік до вас зайшла. Пишете класно! в таку маленьку роботу вмістили стільки характерів, звичок та суджень суспільства. А села то взагалі окрема історія...
Людмила Єрош, Дуже дякую за увагу та відгук)
Прочитала ваш твір, сподобалось. Від мене - лайк, бібл і рекомендація моїм підписникам. Рецензію можна знайти в моєму блозі https://booknet.ua/blogs/post/368242.
Бажаю успіху.
Єва Ромік, Дуже вам дякую! Навзаєм)
книга супер я просто нічого не можу сказати про мінуси просто 13522573697554267/10
Amelia and Ukraine, Дуже рада)) дякую вам ❤️❤️❤️
Буденність, жорстокість, байдужість, не вміння розмовляти - результат, як то кажуть, на лице. А потім дивуємось: "За що мені все це? Де щастя? Де кохання?"
Олена Петлінська Домбровська, Все так :) Дякую за увагу до мого твору)
Яка краса, я про обкладинку. І вона дуже доречна, бо на попередніх не вистачало лиса. Хоча дуже подобалося волосся дівчини, яке вільно струменіло.
Наталія Ковган, Дякую, щось мене пробило змінити всі обкладинки) Нейросіть — це диво))
Цікава історія з неочікуваним кінцем. Зізнаюсь чесно, до останнього сподівалася на щасливий кінець...
Історія, хоч і написана для містичного конкурсу, проте є глибокофілософською.
Опис сімейних стосунків вразив своєю правдивістю. На жаль, з роками саме так і відбувається у більшості стосунків, кожен з партнерів проживає свій особистий біль...
Висвітлення теми байдужості чіпляє за живе. Адже всі ми інколи цим грішимо. Буденні проблеми, переживання та втома затуманюють і ми, самі нерозуміючи, не звертаємо уваги на важливі речі.
Дякую за оповідання!!!
Ірина Колесник, Дякую вам за ваш відгук) Дуже рада, що зуміла донести до читача саме те, що і хотіла) так, це моя перша конкурсна робота. Дещо кривенька, адже писалася у рамках, але рада, що зацікавила) ще раз дякую ❤️
Цікава історія, цікаві і не ідеалізовані персонажі та несподівана кінцівка. Дякую за Вашу роботу, мені сподобалась.)
Назар, Дякую ❤️❤️❤️
Успіху на конкурсі, історія припала до душі)))
Рита, Щиро дякую)
Історія викликає бeзліч eмоцій. Цe чудово.
Анилаг Аберт, Дякую за ваш час і увагу)
Вітаю)) Це вам:)
https://booknet.com/uk/blogs/post/353979
Шановний авторе, я хочу написати рецензію до вашого неймвірного твору. Ви даєте дозвіл?
Наталія Ковган, Так, звісно, охоче прочитаю) можете не жаліти і писати, все, як є) я з тих людей, що цінує адекватну критику)
Доброго дня! Випадково натрапила на це оповідання, вирішила прочитати. Тепер навіть не знаю, як виразити захват, бо слів мало. Я читала, не відриваючись. Авторе, ви неймовірне передали стосунки людей, їй лицемірство, потребу виглядати кращими перед іншими та байдужість. Ось так пригортаю свою донечку, захищаю від вітру... а те що інша дитина плаче, та фіг з нею. Нехай хоч загнеться.
Кажуть, що любов з часом пропадає, але ні. Це люди її вбивають. Спочатку було шкода Соломію, Богдана, але потім зрозуміла, що вони заслужили подібне. Виховали чотирьох дітей для чого? Щоб ті були мерзотниками.
Мар'яна неймовірне сподобалася мені. Красива та розумна, вона краща за всіх, а інші подібного пробачити не здатні. Я дуже сподіваюся, що вона знайте рівновагу між світлом та темрявою, що вона буде щасливою. Адже вона знає, що наше щастя залежить від нас і не винуватить обставини.
Ви дуже талановита, продовожуйте писати та успіху у конкурсі.
Наталія Ковган, Дуже вдячна вам за те, що прочитали мій твір) мені безмежно приємно від ваших слів. І ви зробили висновки самі ті, що я і хотіла вкласти у свою роботу. Дякую, що стали читачем цієї історії. Всього вам найкращого, а головне миру)
Дуже сподобалось. Гарна літературна мова. Закінчена історія з несподіваним завершенням (я полюбляю гарні кінцівки, але від цього витвір не перестає бути гарним)
Бажаю автору натхнення!!!
Оля Остапенко, Дуже дякую! Рада, що сподобалося:)
а розмови бувають іноді не просто розмовами
Ruslan B, саме так :)
Коментар видалено
Коментар видалено
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати