391
Анотація до книги "Хіба ж пітьмою страхи єдині?"
Маріуполь - це рана, як має пекти, щоб пам'ять про неї не згасала. Описуючи свій шлях з міста-героя, я також спробував донести думку, до якої дійшов, перебуваючи там: наскільки страх виявляється глибоке та багатогранне відчуття. Але ця історія також і про надію, яка врешті-решт пересилює страх.
13 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЩастя Вам та Вашим Близьким. Щастя Вашій Коханій. Безпеки Вашому Батьку! Щастя Вашому Батькові та ВЕЛИКЕ СПАСИБІ!
Не уявляю, як взагалі можна знайти слова, щоб описати подібний жах? Тихо захоплююсь мужністю автора, всим серцем співчуваю, та дякую за цю розповідь!
Ендрю Ейч, Дякую. Слова знайти було доволі легко, бо було багато часу, щоб все обдумати, але весь жах, на мою думку, описати неможливо, оскільки він, на жаль, все ще продовжує тягнутись.
Добре -- що, все так закінчилось! Дякую Богу, що ви у Запоріжжі. Хоча, а там зараз не солодко. Але, своя земля зігріває і дарує надію. І дякую, що поділились своєю історію!
Марина Осіпова, Дякую) Ми у той же день поїхали далі, але так, на своїй землі... Словом, не можна передати відчуття, коли розумієш що ось воно, кінець тим страхам.
На Вашому фото це той собака що пережив евакуацію?))
Ольга Шпак, Натхнення дуже потрібна річ, дякую)
Дуже емоційно! Дякую, що поділилися особистим. Ви правильно зробили, що виплеснули все пережите, не можна варити "зміїний супчик" у себе в середині.
Бажаю Вам натхнення!
Елена Семенюк, Натхнення зараз потрібна річ, дякую.
Дякую, що поділилися!
Важко вихлюпувати емоції, але ще важче тримати їх у собі!
Невимовно складно розуміти, що переживають люди під тією клятою окупацією та наші вояки на фронті, дай Боже усім сил та наснаги для перемоги і подальшого життя!!!
Lyudmila Sokolova, Так, сам запевнився, що люди, які подібного не переживали, складно це собі уявляють. Ніби є й фото і відео, але все зовсім не те. Мене навіть частенько питали нові знайомі чи я не підбріхую в якихось деталях.
Головне, що коли виклав історію – стало легше) І дякую за побажання сили, зараз вона дуже потрібна. Вам теж бажаю сил і наснаги.
Браво сил вам здоров'я та терпіння
Вера Быкова, Дякую) Як тільки виплиснув накипівше, так одразу легше стало. А терпіння то як знадобиться, але свого захисника дочекаюсь ;-). Сподіваюсь моє фентезі теж вам сподобається
Чудове есе. Дякую, що зважилися і розказали. Звичайно ж подібні емоції і переживання не можна залишати в собі. Я заішла почитати ваше фентезі, а зависла тут, переповнена враженнями. Ще раз дякую.
Єва Ромік, А вам дякую за такий коментар!
Дякую! Сильно! Дуже емоційно, до сліз! Натхнення Вам, та вдачі!
Віталій Партицький, Ніякого депресняку! Ви пройшли через дуже складні випробування!!! Тепер лише у перед! Натхнення Вам і повертайтесь поступово до фентезі.
Це був тяжкий час для всіх нас...
Сумне і життєве оповідання, яке занурює у ті страшні дні та тижні. Але після будь-якого шторму над містом завжди сходить золоте сонце. Головне і те, що ми живі і здорові, робимо саме те, чого так хочемо.
Дякую за цей твір.
Кирило Олейнич, А вам дякую за коментар!
Сильно та щиро написано!!!
Дякую, що поділилися.
Браво!
Бодісон, Щиро дякую!
Дуже сумно, дуже боляче і так знайомо...
Каковкіна Оксана, Біль має відійти, , щоб було місце для надії . І сподіваюсь колись це стане лише далеким снлм.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати