Діва, яка приручила дракона

Кінець двобою

Кінець історії

Розповідь Іші

  Я обезсилений і битися дальше в мене не має сил. Тим паче – немає сил навіть піднятися. Я лежу… Мене ужасно болить голова, як і ціле тіло. Я просто не можу нічого робити. Не можу поворухнути, ні рукою, ні іншою частиною тіла. З кожним ковтком свіжого повітря стає важче дихати.

«Що ти зробив за все своє життя?»

 Я був захоплений ідеєю звільнення всіх Дів від їхньої муки, звільненням країни від імператриці. Все… Це дійсно все…

«Чого ти хочеш?»

  Я хочу змінити долю. Хочу повернути час назад і не дати розлучити двох близнят, не дати вбити їхню матір. Це неможливо. Це банально…

«Так тоді чого ти хочеш?»

  Скоріше за все – кінця цього світу. Це можливо зробити. Це єдиний вихід із сьогоднішньою жорстокою реальністю. Це тупо…

«Для чого ти хочеш цього?»

  Я хочу через те, що… А і справді, через що? Чому я хочу Нового Світу? Я заплутався в своєму житті…

«Так чого ж ти хочеш насправді?»

  Хочу, щоб не було Дів, хочу щоб влада змінилася на краще – це і буде Новий Світ…

«Тоді, чого хочу я?»

  Я не знаю… Я не знаю навіть чий це голос в моїй голові. Хто ти?

«Це банальне питання.»

  Так, чого хочеш ти?

«Свободи… Це також банально, але таке моє бажання!»

  Чому ти не борешся за неї?

«Тому, що я, як і ти, хочу Нового Світу. Я одна із ланок цього довжелезного ланцюга. Я повинна змиритися із своєю долею, інакше я не зможу створити Новий Світ»

  Чому саме ти одна із ланок ланцюга?

«Тому, що я сирота. Я дочка відьми, мама померла через колишнього імператора, а мене заставили встати на це місце через магію, якої навчила мене матір. Мені не дали вибору… Я не хотіла вставати на це місце, не хотіла бути ланкою, не хотіла одягати цю маску, але мене заставили, примусили. В мене немає іншого вибору, як підкоритися Світлу і Пітьмі, Мудрій Долі і прийняти той жереб який випав на мене…»

  Ти Секай? Ти жриця Дракона?

«Це мій жереб. Я жриця дракона!»

  Після цих слів голос в моїй голові зник. Жриця страждає від свого жеребу. Тепер я зрозумів слова Хона, щодо Секай. Її потрібно визволити з полону, але як? Вже зовсім пізно щось робити, адже я вже помираю…

Розповідь Окамі

  Тіней, створених Секай, дуже багато. Я майже не справляюся з ними, але потрібно битися. Якщо я здамся, що подумає про мене Шінен? Тай маю я дільце одне до Секай. Як це все складно…

    - Слухай, не думай здаватися. Ми ще не одружилися навіть! [Шінен]

    - Навіть і не думаю! Я повинен постаратися на всі 100% щоб виграти і ми змогли нормально жити разом! [Окамі]

  Вона завжди відчуває про що я думаю, повірити не можу, що щось може піти не так як хочеться… все буде добре! Я скажу Секай про свою знайому, ця битва закінчиться, а потім Іші добереться і до Маджо, а потім я нарешті одружуся з Шінен. Як довго ми відкладали цю подію… Але на цей раз все буде так як я запланував!

  Тіні окружили мене зі всіх сторін, але я тримав дистанцію. Несподівано з під землі почали появлятися нові тіні прямо під мною. Від несподіванки я перелякався і розгубився, я не знав що робити і піддався слабині. Тінь вдарила лезом мені в голову. Знерухомлений і обезсилений я впав на землю не вже це кінець? А як же весілля? Як же моє щасливе життя з Шінен? Я втратив все через свої недоречні думки і неуважність. А так хотілося прожити побільше…

Розповідь Шінен

  Тіней дійсно дуже багато. Я, як головний лицар справляюся з ними досить таки непогано. Кому потрібно допомоги, так це Окамі. Він не встигає справлятися з нападами вчасно, хоч і тримає дистанцію. Думаю тут буде доречніше підтримати його

    - Слухай, не думай здаватися. Ми ще не одружилися навіть! [Шінен]

    - Навіть і не думаю! Я повинен постаратися на всі 100% щоб виграти і ми змогли нормально жити разом! [Окамі]

  Він правий, я також повинна викласти свої всі сили. Захоплена такою думкою, я почала завзятіше боротися. Адже, закінчивши цю битву ми зможемо жити разом. А потім обов’язково будуть в нас діти. Я так хочу двох дітей, спочатку хлопчика, а потім дівчинку. Якщо станеться так, що в нас будуть дві дівчинки… Мені все одно хто буде першим – хлопчик чи дівчинка, головне щоб діти були! Щоб був поряд Окамі, мені більшого і не потрібно.

  Тіней ставало все більше і більше, захоплена своїми думками я продовжувала боротися і викладатися на всі 100%. Це і пішло не в мою користь. Я занадто багато енергії витратила за той короткий період часу. Мене збили з ніг і проткнули мені правий бік спини. Я не можу навіть встати на ноги, поворухнутися неможливо… Ось моє майбутнє? Темнота? Я хочу жити! Я хочу вижити! Хочу пережити цю битву! Хочу…