Оповідки

Магія народної прикмети

Прошу вибачення у вразливих панянок за натуралістичне зображення жорстокої реальності.

Я можу знагла задуматися серед дороги і в питаннях вирощування дітей така риса завжди вилазить боком. Бо вони так і ждуть підходящого моменту, щоб щось недобре всунути собі до рота.

Це почалося з дитинства, коли у вісім років мати строго-настрого наказала глядіти як ока в лобі однорічного брата. А сама побігла за хлібом-сіллю. Братику вдалося уціліти, але я задумався і він наївся власного майна. Не гарно, звичайно, таке писати, але ж художник має бути чесним зі своїм читачем.

Тоді на пару з батьком мене знудило від побаченого, але батечко вмів заспокоювати. Сказав, що є така народна прикмета: якщо хтось в дитинстві наїсться власного лайна, то потім дуже гарно гриби збирає. Відкритий мені взаємозв'язок явищ врізався на все життя. Навіть зараз, коли хтось при мені хвалиться вмінням збирати гриби, я не можу відбитися від дурної думки. Ото, думаю, він в дитинстві наївся…

Дружина не знала таких страшних подробиць і якось легковажно доручила мені маленького сина. Я задумався, а дитя наїлося дрібного каміння. «Камєні!», як він зволив виразитися. Бо я все-таки нарешті поцікавився, що то у нього в роті. За тодішній моторошний стоматит жінка до сих пір проривається роздерти.

Наступною жертвою злочинної задуманості впала племінниця Віта на картопляному городі. Поки я з її батьком задумувався, вона прийшла з повнісіньким ротом червоних личинок колорадського жука. Скривлено і нам простягла жменьку колорадиків – «Агодкі!!!».

Дружини дуже твердо пообіцяли повбивати придурків. Але дітей пожаліли і більше з нами наодинці не залишали. А я згадав Рабле. Пам’ятаєте? «Тож як знайти собі таку жінку, щоб їй зі мною було добре, а мені з нею – хоча б незле?»

Погані вчинки обов’язково мають бути покарані. Це аксіома така. Тож в минулому році син приніс мені до дому шість відер грибів за раз. І от сиджу я в дві години ночі, длубаюсь з ними, спина терпне, очі вилазять - задумуюсь. Боже, коли!!!? Коли він встиг? Як я міг таке не побачити...



Сергій Волошин

Відредаговано: 29.05.2020

Додати в бібліотеку


Поскаржитись