Вітаємо, . Вам поки недоступна функція "Вподобання" для книги. Вона стане доступною вам в найближчі дні. Перепрошуємо за незручність і бажаємо приємного читання на Букнет!
Сповіщення
підтвердження Email
Обмеження 18+
Даний контент доступний тільки зареєстрованим користувачам, що досягли віку 18 років.
Обмеження 14+
Покупку може здійснювати користувач віком від 14 років
Вона боялась їх з дитинства. Скам'янілі очі спостерігали за нею, а застиглі вуста прагнули про щось розповісти. Скульптури не байдужі до світу живих й мають свої забаганки. Та чи варто їх виконувати?
Вітаю!
Непогано. Більше й не знаю, що додати. Щодо невідповідності зв'язку між скульптурою й прототипом, Олександр Вітолін, вже вказав. Треба в одному оповіданні якоїсь одної лінії дотриматися. Чи з містичним зв'язком між скульптурою й прототипом, наче в Роулінг між портретами й прототипами, чи як з скульптурою-новою особистістю від початку її створення.
Успіхів!
+1 до враження певної "дитячості" від твору - не лише тому, що героїня ближча до дитини, ніж до дорослої, але й тому, що занадто легко все відбувається: як уже говорили, прості завдання, жодних особливих труднощів. Спойлер для тих, хто не читав ще: і спецслужби її не на молекули розібрали, а до Парижа відправили. Тобто здібність трапляється не вперше, досліджувати її природу ніхто не прагне, і від неї самі лише бонуси носію. Отакої.
Ну, і не дуже мені віриться, що навіть вранці ходячого Ярослава помітили вже аж біля Софії. Оце дійсно фантастика.
Приєднуюся також і до думки про те, що, якби тут була не одна "переказувальна" історія, а низка детективних сюжетів, то це був би геть незлий заміс для цілого серіалу. А в такому форматі, як є, трохи наївно виглядає. Якось так.
Хотіла ще спитати, у якому місті відбуваються події першої частини. Дякую.
Оживіння статуй для мене дуже близька тема, бо в мене в вже є одне оповідання про живу статую (але не в нашу сучасну епоху) і є чорновики для інших подібних творів.
У вас статуї спокійні, просто балакають, доручають вашій героїні (вам) прості квести. Тому для мене це скоріше дитяче фентезі в стилі "Мері Попінс". (І тут треба сказати, що я не дуже люблю "Мері Попінс" і сюжет з хлопчиком-статуєю мене не вразив.)
Раджу подивитись вам "Ніч в музеї", а також другу частину (інші я ще не дивився). Почитайте легенди про Голема... і це далеко не весь список. Але в вашому випадку "Ніч в музеї" найближче підходить для вашого стиля. А Голем - це все таки початок початків легенд про живу глину.
Також хочк вказати на те, що перша статуя сумувала за своєю натурницею, а пам'ятник Ярослава усвідомлював себе виключно як князя. Нелогічно.
А от пошук вандалів Пейзажної алеї був би цілком в дусі вашого твору...
Олександр Вітолін, О, про вандалів з пейзажки можна багато чого написати. Особливо шкода "Маленького Принца", хоч його вже й відновили.
Про оживіння статуй читала та дивилась багато чого, тому що це моя фобія і я намагаюсь подолати її різними шляхами. "Ніч в музеї" для мене як фільми жаху.
Дуже інтригуюча історія, і як на мене - більше схожа на непоганий такий сценарій серіалу. Для чогось на кшталт "Кості" абощо. Напівдетективного, напівісторичного, і не без гумору. Навіть за менеро викладу схоже на сценарій.
З анотації до оповiдання, яке ви подаєте на конкурс, зовсім не зрозуміло, що воно належить саме до жанру хоррор. Рекомендуюємо виправити цю помилку. Інакше твору буде відмовлено в участі в конкурсі як такому, що не відповідає темі та правилам.
На сайті Букнет використовуються файли cookie. Cookie забезпечують правильну роботу сайту і надають вам більше можливостей при його використанні. Продовжуючи використовувати наш сайт, ви даєте згоду на обробку файлів cookie.
8 коментарів
Авторизуйтесь, щоб додавати коментарі
УвійтиДуже гарна історія. Я б із задоволенням прочитала б такий роман. Жива, яскрава героїня, і не менш цікаві статуї.
Вітаю!
Непогано. Більше й не знаю, що додати. Щодо невідповідності зв'язку між скульптурою й прототипом, Олександр Вітолін, вже вказав. Треба в одному оповіданні якоїсь одної лінії дотриматися. Чи з містичним зв'язком між скульптурою й прототипом, наче в Роулінг між портретами й прототипами, чи як з скульптурою-новою особистістю від початку її створення.
Успіхів!
+1 до враження певної "дитячості" від твору - не лише тому, що героїня ближча до дитини, ніж до дорослої, але й тому, що занадто легко все відбувається: як уже говорили, прості завдання, жодних особливих труднощів. Спойлер для тих, хто не читав ще: і спецслужби її не на молекули розібрали, а до Парижа відправили. Тобто здібність трапляється не вперше, досліджувати її природу ніхто не прагне, і від неї самі лише бонуси носію. Отакої.
Ну, і не дуже мені віриться, що навіть вранці ходячого Ярослава помітили вже аж біля Софії. Оце дійсно фантастика.
Приєднуюся також і до думки про те, що, якби тут була не одна "переказувальна" історія, а низка детективних сюжетів, то це був би геть незлий заміс для цілого серіалу. А в такому форматі, як є, трохи наївно виглядає. Якось так.
Хотіла ще спитати, у якому місті відбуваються події першої частини. Дякую.
Оживіння статуй для мене дуже близька тема, бо в мене в вже є одне оповідання про живу статую (але не в нашу сучасну епоху) і є чорновики для інших подібних творів.
У вас статуї спокійні, просто балакають, доручають вашій героїні (вам) прості квести. Тому для мене це скоріше дитяче фентезі в стилі "Мері Попінс". (І тут треба сказати, що я не дуже люблю "Мері Попінс" і сюжет з хлопчиком-статуєю мене не вразив.)
Раджу подивитись вам "Ніч в музеї", а також другу частину (інші я ще не дивився). Почитайте легенди про Голема... і це далеко не весь список. Але в вашому випадку "Ніч в музеї" найближче підходить для вашого стиля. А Голем - це все таки початок початків легенд про живу глину.
Також хочк вказати на те, що перша статуя сумувала за своєю натурницею, а пам'ятник Ярослава усвідомлював себе виключно як князя. Нелогічно.
А от пошук вандалів Пейзажної алеї був би цілком в дусі вашого твору...
Олександр Вітолін, О, про вандалів з пейзажки можна багато чого написати. Особливо шкода "Маленького Принца", хоч його вже й відновили.
Про оживіння статуй читала та дивилась багато чого, тому що це моя фобія і я намагаюсь подолати її різними шляхами. "Ніч в музеї" для мене як фільми жаху.
Дуже інтригуюча історія, і як на мене - більше схожа на непоганий такий сценарій серіалу. Для чогось на кшталт "Кості" абощо. Напівдетективного, напівісторичного, і не без гумору. Навіть за менеро викладу схоже на сценарій.
Оля Зінченко, Дякую! Гарна ідея.
Досить цікаво. Впевнена, що ви можете розгорнути цілий цикл, де буде описано історіі статуй. Я б таке читала!
ПерсеФона, Дякую! Є така ідея, бо скульптури мене не відпускають - треба всі історії розповісти і більш розгорнуто, ніж тут.
Дякую. Дуже цікава для мене тема. Мене завжди цікавили статуї, живі вони чи ні. Хороша містика, від мене плюсик. Дочитала до кінця
Крися, дякую!
З анотації до оповiдання, яке ви подаєте на конкурс, зовсім не зрозуміло, що воно належить саме до жанру хоррор. Рекомендуюємо виправити цю помилку. Інакше твору буде відмовлено в участі в конкурсі як такому, що не відповідає темі та правилам.
Іван Бульба, Вітаю! Я змінила анотацію.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати