Книга. "Коли земля не може бути пухом..." читати онлайн

Коли земля не може бути пухом...

Віта Климович

У тексті є:кохання, кладовище, наречена

Рейтинг:
117
229 14964

Поточний рейтинг:
#942 в Містика/Жахи
#4140 в Любовні романи


Повний текст 16 стор

Публікація: 31.05.2018 — 31.05.2018
Конкурси: Міські легенди


Анотація до книги "Коли земля не може бути пухом..."

У Рівне зі столиці приїздить у справах компанії молодий чоловік Дмитро. Повертаючись з офісу до місця проживання він проходить через кладовище де зустрічає дівчину. Незнайомка просить у Дмитра допомоги возз'єднатися з коханим, який загинув у ДТП ще 8 років тому...

27 коментарів

Авторизуйтесь, щоб додавати коментарі

Увійти

Спасибі за чудову роботу. Цікава історія. Можливо певні сюжетні моменти трошки передбачливі, проте історія все одно цікава і насичена певним колоритом, що надає відчуття деякого реалізму. Творіть далі!

Віта Климович
03.11.2018, 17:45:02

Дякую, дуже приємно))

avatar
Maya Volovik
07.09.2018, 15:38:12

Дякую за твір. Написано легко і просто. Натхнення Вам і нових задумів!

Віта Климович
07.09.2018, 15:50:50

Щиро дякую за відгук.

avatar
Інна Гальчук
04.09.2018, 14:32:16

Дякую за твір. Захопливо. Жаху не наводить. Але легкий холодок залишається. Мова проста, для широкого загалу.

Віта Климович
04.09.2018, 15:28:41

Інна Гальчук, Щиро дякую за відгук

avatar
Василь
17.08.2018, 02:25:05

Цікава і повчальна історія , тим більше що Рівне теж знайоме місто!

Віта Климович
17.08.2018, 08:19:55

Василь , Дякую

avatar
Інна Могила
14.08.2018, 14:04:28

дуже цікава історія. чомусь здається правдивою

Віта Климович
15.08.2018, 21:04:16

Інна Могила, дякую :)

avatar
Musichka
10.08.2018, 10:09:50

Цікавий твір, прочитала із задоволенням!

Віта Климович
10.08.2018, 11:12:51

Маша, Щиро дякую.

Прочитала Ваш твір на одному подиху! Сюжет дійсно дуже захопив, неможливо було відірватись. Бажаю Вам творчих успіхів і надалі !

Віта Климович
07.08.2018, 17:58:58

Елена Цехмейстер, Дякую, дуже приємно.

avatar
Олена Бриж
17.06.2018, 12:37:51

Віта, ти відкрила в собі ще один талант!!!! Пишаюсь, що маю таку сестру!!!!
P.S. Сама тим кладовищем ходила не один раз. Після твого твору більше не піду!)))))))

Віта Климович
17.06.2018, 14:07:19

Олена Бриж, Дякую )))

avatar
Galina Chubyuk
11.06.2018, 22:01:56

Файно.Чекаю обіцяну книжку.

Віта Климович
17.06.2018, 14:06:50

Galina Chubyuk, Дякую.

avatar
Shulga Vetal
17.06.2018, 13:59:57

Автор молодець. Твір заставляє задуматись над багатьма важливими речами!

Віта Климович
17.06.2018, 14:06:31

Shulga Vetal, Дякую)))

avatar
Arkit
11.06.2018, 18:41:43

Цікаво знати, ви - рівнянка, що так гарно описуєте місто? Якщо так, то привіт рівнянам від рівнян=).

Віта Климович
11.06.2018, 20:04:38

Arkit, Так, рівнянка. Привіт прийняла і передам ))))

avatar
Ірина Пасько
10.06.2018, 14:48:40

Прочитала вчора, якось намагалася зібратися з думками, щоб відтворити враження.
У цьому тексті мені найбільше припали до душі характерні побутово-щоденні деталі, достовірні такі: люди, які скорочують шлях через кладовище (по-моєму, у будь-якому населеному пункті є такий цвинтар), опис дешевої забігайлівки, де герої пили "зі своєю їжею" (дуже колоритно, прямо одразу уявила типові генеделики в містечку Дубно біля річки). Ще справив неоднозначне враження конфлікт "не одружувалися, бо відкладали гроші на весілля". Це щось зовсім з іншого світу: я розумом приймаю, що так, є такі люди, які готові витратити гору грошей на білу сукню, тамаду й оце от усе з голубами й гостями, але серце моє кричить, шо з ними шось не так))
Але сама історія дуже "жанрова", тому дещо передбачувана. Що події матимуть містичний розвиток саме у зв'язку з господинею, у якої герой винайняв житло, було зрозуміло від першої її репліки про "часу вистачить". Але разом з тим хотілося якоїсь більшої гостроти, небезпеки, чи що. Бо саспенс, який нагнітався, урешті ні до чого несподіваного не привів. Забракло якогось стрімкого повороту.
Досить доладний текст, приємно й просто написаний, але, як на мене, без "родзинки".

Віта Климович
10.06.2018, 15:24:20

Ірина Пасько, Щиро дякую за такий змістовний відгук.

avatar
Квас Тарас
09.06.2018, 21:53:41

Мабуть, вам вже казали, що сюжет та атмосфера чудові, що читати легко... додам тільки, що мені приємно було побачити римські цифри) Пишіть так само гарно й надалі.

Віта Климович
09.06.2018, 22:22:53

Квас Тарас, Дуже приємно, дякую

avatar
Алиса Ольгич
09.06.2018, 21:10:30

Гарна історія.

Віта Климович
09.06.2018, 21:21:13

Алиса Ольгич, Дякую

Талант ! Так тримати.

Віта Климович
06.06.2018, 09:37:40

Лариса Шульга Ніколаєнко, дякую

avatar
Svetlana Shpak
06.06.2018, 00:32:40

Дякую, Віточко, за нові емоції!!!! Пройнлась до сліз та мурашок !!! Дуже захоплює коли читаєш знаючи місце, а ще згадуючи, як швидко намагалась там пройти, або, просто незадумуючись про нього! Ти молодчинка, змогла торкнути не лише серце!!! Ще хотіла зауважити, що коли захопливо читаєш, то не зважаєш на описки чи помилки, зміст тексту сам підказує як сприймати) Ще раз дякую тобі! Успіху та креативу, ідей та нескінченної фантазії!!!

Віта Климович
06.06.2018, 08:47:39

Svetlana Shpak, Щиро дякую )))

avatar
Рудий Кіт
03.06.2018, 19:50:50

Гарна мова, читається легко, про сюжет вже казали, але все одно було цікаво.
Декілька незрозумілих моментів:
частина 5 - "...тіло довелося ДЕМОНТУВАТИ з деформованого автомобіля." - тобто, воно було там "змонтовано"?
частина 10 - "Молодий чоловіче, це надто вдалий жарт..." - пропущено НЕ?
ЧАСТИНА P.S. - "...блукати нічним Рівнем..." - хіба так правильно? Гугл каже - Рівним...
А в цілому стиль розповіді сподобався. Дякую

Віта Климович
04.06.2018, 10:06:19

Рудий Кіт, Щиро дякую за відгук.
"тіло довелося ДЕМОНТУВАТИ з деформованого автомобіля" - так часто кажуть самі рятувальники, якщо чесно використала вислів навіть не задумуючись ))) Все інше то помилки через поспіх, писала і публікувала твір в останній момент))))

Все дуже сподобалось. Читається легко, історія цікава. От тільки P.S. засмутив. Все оповідання пронизане теплом і затишком (попри те, що половина дій відбувається на кладовищі), а в кінці все холодно і незрозуміло. Навіщо абзац про зміну роботи? Що це дає? І на мій погляд, було б краще завершити кінцівку. Читач повинен отримати сатисфакцію. Відкриті кінцівки так не працюють.

Віта Климович
04.06.2018, 10:01:04

Сергій Ігнацевич, Щиро дякую вам за відгук.

Дуже чудова історія! Романтична і наштовхує на роздуми. Кохання - сильне почуття, навіть на тому світі...

Віта Климович
02.06.2018, 19:55:43

Оксана Максимчук, дякую ))

avatar
Наталія Франчук
02.06.2018, 16:04:04

Дякую, цікава історія.

Віта Климович
02.06.2018, 17:24:11

Наталія Франчук, Вам дякую за відкуг)))

avatar
Dmytro Tkachuk
01.06.2018, 13:04:36

Сумна і водночас гарна історія! Прочитав ніби за одну мить! Але за цю мить пережив цілий шквал емоцій! Дякую, Віта і бажаю тобі успіху!

Віта Климович
01.06.2018, 13:05:40

Dmytro Tkachuk, дякую)))

avatar
Natasha Korol
01.06.2018, 11:57:04

Супер!!! До "мурашок"!!!!

Віта Климович
01.06.2018, 12:37:40

Natasha Korol, вдячна )

avatar
Людмила Яковьюк
01.06.2018, 11:23:10

Це просто СУПЕР!!! Дякую автору за нові враження і емоції від прочитаного.

Віта Климович
01.06.2018, 12:37:22

Людмила Яковьюк, щиро дякую)

avatar
Людмила Фролова
01.06.2018, 00:09:45

"Морозець пробігся"не тільки у головного героя,а й у мене..Гарна робота!!!Дякую.

Віта Климович
01.06.2018, 09:30:41

Людмила Фролова, дякую )))

avatar
Bondareva Yulia
31.05.2018, 21:31:15

Мені дуже сподобалось. Прочитала,а наче фільм подивилась,так яскраво уявила усіх персонажів. Окремо дякую за відкриття парочки нових для мене слів .

Віта Климович
31.05.2018, 21:43:46

Bondareva Yulia, Дякую

avatar
murrrchik
31.05.2018, 20:02:49

Непогано, хоча й трошки банально як на мій погляд.
А ще у деяких місцях є дрібні помилки, наприклад, крапка замість коми, чи навпаки. Напевно, це через поспіх. Але, взагалі, читалося легко.

Віта Климович
31.05.2018, 20:04:35

murrrchik, Ваша правда - через поспіх. Усе робила в останній момент))) За відгук дякую.

avatar
Елеонора Стопа
31.05.2018, 18:55:07

Дуже сподобалось! Читається на одному подиху!

Віта Климович
31.05.2018, 19:05:34

Елеонора Стопа, Дякую )

Books language: