9 015
“Кохання крізь час”
Анотація до книги "Неванільна історія кохання"
Для Юлі спогади про перше кохання завжди були болючими - ще б пак, ВІН зрадив її, цинічно розтоптав світле почуття і залишив саму. Через багато років дівчина дізналася, що Кір зробив це з добрими намірами, тому що не хотів, щоб вона страждала, бачачи як коханий повільно вмирає від невиліковної хвороби. Принаймні, він так написав...
Але ось, коли Юля вже змусила себе повірити в його смерть, Кирило знову вривається в її життя, у якому вже є коханий чоловік і маленька донечка.
Це історія не про зраду, сердечні переживання та все, що ви так часто зустрічаєте у СЛР - ця книга про любов значно дорослішу і зрілішу.
Але ось, коли Юля вже змусила себе повірити в його смерть, Кирило знову вривається в її життя, у якому вже є коханий чоловік і маленька донечка.
Це історія не про зраду, сердечні переживання та все, що ви так часто зустрічаєте у СЛР - ця книга про любов значно дорослішу і зрілішу.
16 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЧуттєво, ніжно, неймовірно... Сльози самі текли. Дякую Вам
Віліна Дяволюк, Дякую за такі теплі слова)))
Яка трагічна історія життя і кохання. Дуже гарно написано. Так. В житті рядом знаходяться життя і смерть, щастя і горе.
Ольга Скоба, рада, що історія вам сподобалося. Дякую за теплі слова)
Ця книга - це ЩОСЬ надзвичайне... так багато я давно не плакала. Емоції переповнюють! Дуже дякую автору за нестандартний роман!
Ганна Тодорів, Дякую, мені дуже приємно це чути. Рада, що книга викликала у вас такі сильні емоції.
ця книга написана по пісні?
якщо ні то раджу послухати пісню 10 лет спустя - Bahh Tee
Маша, Не брехатиму - можливо й слухала колись і пісня навіяла мені якісь емоції (це основне, як я видираю музику)))), ожнак точно не скажу) Часто між "відчула" й "написала" досить багато часу минає)
Такого спектру емоцій я давно не відчувала від прочитаної книги... Ви змогли передати неймовірні емоції та переживання людей, вмістивши їх в такий стислий об'єм тексту. Це варте найвищої оцінки та подяки автору!!!
Бажаю Вам успіхів у подальших творах.
Світлана Коренко, боже як приємно)))
дякую)))
ця історія вийшла дуже емоційною =*
Олена,велике вам дякую за таку чудову,водночас печальну історію,дуже близьку мені.Мій батько помер 3 місяці тому від раку горла.Рік поневірянь, болі і жаги до життя,але на жаль ця хвороба є дуже підступною і перемогти її можуть тільки одиниці....ще раз дякую
Lesya Balan, Співчуваю вашому горю, бо і мою родину, на жаль, ця підступна хвороба не обійшла стороною. Сподіваюся, що час трошки полегшить ваш біль, залишивши по собі лише приємні спогади про щасливий час із батьком.
Дякую за теплі слова про книгу.
Справді ванілі не багато, але трошки все ж є. і це добре. Дяку за блог, інакше можна було б пройти повз таку історію.
Рома Аріведерчі, будь ласка) дякую за теплі слова, і що завітали на сторінку)
Дуже чуттєва історія так наплакалася
Юлія, дякую)
Як я плакала... Це неймовірна і дуже суттєва історія...
Алена Светловская, Дякую)
Дуже гарна та чуттєва історія кохання !!!!
Наталія, Дякую
я не могла читати я так ридала над кожним рядком що аж захлиналась яке щире кохання і які емоції Дякую велике надхнення вам
Elina Stavarachi, Дякую
Дуже хороша книга, прониклива і сумна історія. Дочитуючи, не можна було стримати сльози.
Дякую авторці! Натхнення Вам на нові твори!
Оксана, Дякую, спробую не розчарувати своїх читачів
Печальна історія,я плакала коли її читала... Чомусь дуже важко приймаються такі ситуації в житті... Дякую
Натка, Повністю погоджуюся. На жаль, життя - це не книга, яку можна відкласти зі словами "мені не подобається, не хочу більше таке читати". Прийняти смерть рідної людини значно ваше, та й це, в основному, відбувається значно пізніше, коли дійсно розумієш, що її вже немає.
Важко читати. сумно.
Zena Gryb, іноді історії створені саме для того, щоб нагадати про швидкоплинність життя і те, що треба цінувати близьких людей.
Сумна,але гарна історія любові.Так,це не кохання,але ми не можемо вгадати момент,коли дружні почуття переходять у щось значно більше. Можливо у них би вийшло.,адже яким сильним має бути почуття,щоб відпустити людину,про яку лумаєш стільки років.
Дякую,і натхнення вам.
Ольга Міхняк, Щиро дякую за ваш відгук, і що прочитали мою книгу
та от чи любов це взагалі була....
Ruslan B, Любов - так, однозначно, кохання - ні. Герої ж і самі кажуть, що сплутали те, якою саме була їхня любов - чогось вирішили, що мають бути один для одного не просто близькими людьми, а саме коханими. Головне, що навіть у такій формі вони змогли пронести це почуття крізь роки і не отруїти їх почуттям жалю чи ненавистю.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати