Подорож крізь сон

Дивлячись в даль вона згадувала, як все почалося. - Як давно це було?! Відчуття, що вчора. Дивний сад розкинувся навколо. Теплий вітерець розвіював чорне, як сама ніч волосся. Воно огортало свою господиню бронею приховуючи від всього світу. Зелені очі пильно дивились в даль, шукаючи того єдиного. " Він впорається! Він обіцяв!" Нервово заламуючи пальці вона видивлялась поміж темних дерев знайому фігуру. Як раптом, той про кого згадувала з'явився ніби з під землі. Схопившись злякано за серце, та дивлячись з докором, хотіла було висловити все про що думала. Як погляд натрапив на невеликий майже непомітний згорток.(Це моя перша книга , і одразу прошу пробачення за помилки . Надіюсь на вашу підтримку. ХЕ обов'язковий! Оновлення раз або два на тиждень. )