854
Анотація до книги "Селфі нудного міста"
Буденне життя засмоктує. А що трапиться, якщо засмокче ціле місто? Кому, як не молоді вириватися за повсякденні рамки. Четверо друзів йдуть вночі на кладовище і випадково пробуджують Щось. Чи готові вони до зустрічі? Виявляється, не дуже...
4 коментаря
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСумна і світла історія. Рідко таке зустрінеш. Дякую за настрій і цікавих героїв.
Цікаве поєднання містики, трагічних подій і оптимізму. Розумію, чому зобразили місто саме таким - бо іноді і сама бачу своє місто сірим, буденним, безрадісним. Думаю, що люди повинні навчитися бути не "нудними дорослими", як каже моя донька, а "веселими дітьми", які бачать усе яскравіше і не піддаються суму і сірості. Тож цей твір, як проголошення перемоги радості над буденністю, не дивлячись ні на що.
Дякую за гарну мову, правильну пунктуацію - це дуже порадувало, адже твір приємно читати. Єдине, що я не зрозуміла, то це, мабуть, що на початку все-таки були не селфі, а просто фото?
Та твір однозначно сподобався, дякую!
У відгуку є спойлери.
Цікаво, наскільки популярний Хмельницький на цьому конкурсі, це вже мінімум четвертий твір про це місто, який мені трапився)
Оптимістичний настрій сподобався, але сам сюжет (та й герої) здався занадто спрощеним. А якщо задуматися, то навіть дуже похмурим і сумним. Це ніби притча про те, як бачити красу й барви в буденності, але вона показана через образ смерті (до того ж смерті молодої людини, мабуть, насильницької загибелі, а зрештою ще й не однієї смерті) - це якось моторошно. Що ми маємо у фіналі? Одні стосунки розпалися, людина пройшла через дурдом (а це в Україні не фунт горішків з'їсти), одна дівчина загинула - щоб у мешканців був затишний куточок "справжньої" реальності? Жесть.
З правдоподібністю питання: не знаю, наскільки взагалі реально викликати бригаду чужій людині, яка не робить нічого поганого. А те, що роблять герої на початку, це не селфі, бо вони фотографують один одного, а не себе, до речі.
Ну, і не знаю, які стосунки в автора з Хмельницьким, але мені він сірим ніколи не здавався. Провінційним, так, але чого лише варті ці металеві почвари в центральному парку - хіба не прикольні)
Зате твір приємно вирізняється хорошою мовою. Це класно.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати