Турецькі бранці

Перший прозовий твір С.Воробкевича - оповідання «Турецькі бранці» (1865). В цьому творі автор розкриває одну з найтрагічніших сторінок історії нашого народу – період турецько-татарської навали. В основу оповідання покладено народну легенду про дівчину-українку, що стала дружиною турецького султана. С.Воробкевич, як й інші романтики, не акцентує в оповіданні увагу читача на картинах конкретної боротьби українського народу проти турецько-татарських набігів. Однак, розкриваючи трагедію двох героїв − сестри і брата, автор намагається передати весь трагізм певної епохи. Характерними стильовими особливостями цього оповідання є творче використання фольклору, ліро-епічна розповідь, епічно-пісенний ритм викладу