17 363
“Смаколики”
Анотація до книги "Біль з ароматом кави"
Три роки з аб‘юзером… Та це зараз Ніна вже така розумна. А тоді… закрила себе. Кожного дня відроджуючись немов пташка фенікс. Збираючи до купи мізки, душу тіло. Наче спала, а сон був поганим..
Прокинутися змусив один випадок..
Прокинутися змусив один випадок..
Зміст книги: 17 глав
10 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиФінал шикарний! Історія життєва. Дякую!
Иванна Лукьяненко, О, Боже! Дякую)))). Ви — чи не перша, хто написав про фінал))))дякую)
оооо кава це окремий вид мистецтва, навіть захотілось зкуштувати каву з кардамоном та ваніллю.
а історія доволі незвична, життєва. чоловіки не ідеальні: один абьюзер, інший майже ідеальний, але.... таке життя, воно бентежне
Natasha Volodimirivna, Дякую за увагу до твору). Дуже приємно. )
Успіхів кожній книзі цього автора, натхнення колезі та побільше відгуків у коментарях, щастя всім читачам!
Дякую за цікаву історію! Успіхів і натхнення в Вашій творчості!
Олена Хуренко, Спасибі). Чекаю на сторінках інших творів)
Дякую, чудова історія
Не очікувала такого закінчення. Так, ми- жінки маємо бути сильними, бо чоловіки, в більшості, придурки! От чого їм не вистачає! Шалено кохаю, потім кидаю, потім жити без тебе не можу! Але твір Ваш, все одно, дуже КЛАСНИЙ. Дякую!
Irina Mostova, Як я люблю, коли читач висловлює свої думки!) це особливо цінно. Розумієш, що людина читала, думала, міркувала, порівнювала). Та в житті буває по-різному. Ця парочка й досі дає джазу! З них тільки романи писати)
Несподіваний фінал, здивував, але книжка сподобалася, дякую) З віком зрозуміла, що не всі історії в житті повинні закінчуватися хеппі ендом. Спочатку може здатися, що розставання, це трагедія, але з часом може виявитись, що то було накраще
SV, Дякую за теплі слова)! Дуже ціную)
Дякую. Зачепило. Дуже зайшов ваш стиль написання. Читається легко, на одному диханні.
Все таки , сподіваюся, що буде продовження, продовження не стандартне як в усіх любовних романах, а саме життєве...
Ліля Зортекс, Дякую вам велике за теплі слова)! Це для пене дуже важливо.
Продовження твору не буде ніколи. Я про це написала в кінці.
Запрошую Вас на сторінки інших романів з біло зрозумілою і традиційною кінцівкою). Там теж цікаво)
Дякую...А таки жаль...30 років,а розуму немає...Але кожен допише цю історію по-своєму...Я б побажала героям зустрітися...
Тетяна Мирончак, Дякую, Вам)! Я б теж побажа їм того ж)
Вітаю! Випадково потрапила на вашу історію. І я в захваті від того як ви це подали. Таке буває і в реальному житті. Героїню жалко, стільки їй вдалося всього перебути, а тут така людина надійна, любляча, дбайлива і так поступив з нею, бо злякався....і аж 1.5 роки тримав телефон в руках, щоб подзвонити...
а героїня продовжувала жити...так як не знала причини, чому покинув чоловік якого полюбила після стількох років. Ця історія і повчальна, потрібно говорити про те що турбує і вирішувати разом яким шляхом йти по житті чи щасливим чи болісним. Дуже дякую за чудову історію. Удачі і успіху'
Ірина Скотніцька, Вітаю! Дякую Вам за абсолютне розуміння написаного! Історія мало кому «заходить». Надто реальна і без хепі-енду, як прийнято в любовних романах. Ще раз дуже вдячна Вас за теплі слова. Це дуже важливо для мене!
Чекатиму Вастна сторінках інших розповідей, сподіваюсь, що сподобається)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати