219
“Тіні великого міста”
Анотація до книги "Cogito, ergo sum"
Завіса між світом живих і потойбіччям міцна, як скеля. Мерці залишаються мертвими, і скорбота близьких не може повернути їх до живих. Але навіть у скелях бувають щілини...
6 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиСильний твір. Такий надовго залишиться у пам'яті.
Наталія Девятко (Natalia Devyatko)
Я відчула якусь спорідненість з героями, можливо, тому, що ми з братом маємо такі ж імена, як і в них. Але я старша. А ще ми з дитинства були близькі, підтримували один одного, доки він не загинув... ((( Дякую за таку щемливу історію.
Ана Пест, дякую за відгук. Співчуваю вам (
Сумне, але з приємним присмаком.
Станіслав Войтюк, дякую
Вітаю вас, з новинкою !) Прочитала ваше конкурсне оповідання. Воно настільки спокійне та миле, історія із досить сумним кінцем. Це досить велика рідкість такої дружби між рідними. Тим більше це ніби про сьогодні і те що твориться на сході держави. Напено, кожен хто втратив близьких, бачать їх, ніби це сон. В мене ком в горлі стояв поки я читала. Написано легко , ніби вуаль накинули. Ви молодець! Бажаю успіхів на конкурсі та у творчості.)))
Наталя Котюк, От тобі й спойлер..)
Коментар видалено
Коментар видалено
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати