757
“Хроніки наукового інституту”
Анотація до книги "Користь інструкції або Хто такий Мартін Гайдеґґер"
Як правило, в інструкцію ми починаємо дивитися тільки тоді, коли щось уже пішло не так. Чому так сталося і які цьому причини - власна розхлябаність чи це така національна риса - питання відкрите й дискусійне. Але що робити, коли в одній окремо взятій квартирі все пішло не так, а жодних інструкцій не було від початку?
4 коментаря
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВау історія, дуже сподабалася!
м да
Чудовий твір. Крім вже згаданого Фіделя (шкода, що "Кастро"), вельми потішили й інші іронічні звороти, як, скажімо, дух трактора, що вселяється в техніку, якщо з нею працювати не за інструкцією, чи згадки про певного штибу горобців, ігуан і "коніну-піаніну".
Внутрішній світ квартири не просто докладно розкрито перед читачами, а, я б сказав, по-бузковому "розфігачено". Все очікував, що вона таки оживе і популярно пояснить двоногим, в якому напрямку їм слід після всього цього прямувати, причому, не послуговуючись евфемізмами, як Кучерявий.
Цікавим є філософський міні-екскурс у тему менталітету.
А родзинкою оповідки стає хитродупне застосування чергового дива радянського секретпрому, яке переважно "лупашить на всі боки", а не чемненько влучає в ціль.
Підсумок від Мартіна Г. контраргументами не перебити, лишається виписати його на серветці й повісити в рамочку, а самому хіба констатувати: "йолі-квасолі", як файно!
"Кіт Фідель, котрий давно вже "кастро"" - це геніально!) Також дуже позвеселило, як у бідолашних стін все життя проноситься перед очима)) Дуже правдоподібно написано, прямо віриться, що все це відбувалося насправді і спочатку дуже вдало передана інтрига: на якому ж етапі щось піде зовсім не за планом)))
Moonrise Darkness, Дякую за гарний відгук!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати