6
“Рудий сад”
Анотація до книги "Іржаве озеро Білої туги"
Сьогодні була весна. У тісному сплетінні з чорно-білим похміллям я йшов вулицею, спостерігаючи за поколінням споживачів. Сірий розбитий асфальт весело освітлювало весняне сонце, але драма зовсім не в цьому. Поглядаючи на людей, що проходять повз, я думав про щось благородне і високе. Кого ж із них мені вдасться потягти на дно Іржавого озера білої туги.
2 коментаря
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиГарна історія! Вітаю!)
Вітаю з новинкою)
Юлія Богута, Дякую
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати