19 131
“Кохання з минулого”
Анотація до книги "Врятуй моє серце "
Рятувати інших — справа нелегка й вельми відповідальна, навіть для тих, хто займається цим щодня. Ліза поклялася рятувати абсолютно всіх, хто цього потребуватиме. Незважаючи ані на статус, ані матеріальне забезпечення пацієнтів, ані складність їхнього випадку.
Але що трапиться, якщо до клінічного протоколу хворого додати спільне минуле, неприязнь і акумульовану за роки образу? Чи вдасться жінці простягнути руку допомоги тому, хто став причиною її болю. І чиє серце насправді потребує порятунку?
Але що трапиться, якщо до клінічного протоколу хворого додати спільне минуле, неприязнь і акумульовану за роки образу? Чи вдасться жінці простягнути руку допомоги тому, хто став причиною її болю. І чиє серце насправді потребує порятунку?
“Від кохання до ненависті - один крок, від ненависті до кохання - ціла прірва, яку подолати не кожному під силу. Чи зможе Ліза відкрити своє серце для того, хто став причиною її болю, і почати все спочатку? ”
Зміст книги: 19 глав
91 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиВважаю, що Острозький все-таки щось замислив і це щось насторожує. Чи бува він не задумав відібрати доньку? Дякую за сьогоднішню проду.))))
Анна Багирова, Для чогось він з'явився у житті Лізи та доньки знову) ТА поки сам не розповість, не дізнаємось)
Так, Софі, як і кожна дитина, потребує батька, нехай і такого....покидька! І оця його наполегливість мені зовсім неподобається!!! Якось він аж занадто "запалав" до доньки батьківською любов'ю!))) Чекаю на продовження з нетерпінням. Дякую за проду.)))
Анна Багирова, У Кості своя думка, щодо побачень з донькою. І він, як батько, має на це право) Інша справа - почуття Лізи.
Дякую, Аню)
Все ж вважаю, що саме на Костю Ліза повинна ображатися найбільше. (Хоча, ясна річ, образи нічого не вирішують. Лише клюють душу і не дають нормально дихати і жити.) Винити Вову у всіх гріхах я би не стала. Так, він вчинив ганебно. Хоча, знову ж таки, нам поки не відомі причини і передумови того дня. Проте саме Костя заприсягався Лізі вірити і бути разом. Якби дійсно Ліза для нього щось значила, то було б усе по-іншому. А на ділі - його обіцянки нічого не варті. Чесно кажучи, чекала, коли Ліза виллє Кості все, що про нього думає, як зневажає. Думаю, сімейка колишнього, як і він сам, не даватимуть Лізі спокійно жити. Дякую за продовження! Дуже подобається книга! Чекаю ще)))
Євгенія, Ліза ображається на всіх, бо й досі болить. Та час, безперечно, вилікує її рани. Можливо, ця зустріч й допоможе їй раз і назавжди закрити цю тему для себе. Подивимось, що задумав Костя)
Дякую, Євгеніє)
Все-таки колишній приперся. За донькою він, бачте, скучає. Покидьок.)) Цікаво, як він взагалі дізнався, що у нього донька народилася?) Все-таки зустріч відбулася? Коли?)) Дякую, сонце, за продочку та чекаю на продовження з нетерпінням.))))
Анна Багирова, як же без колишнього?))Він просто мусив з'явитися і попсувати всім нерви)))
Дякую, сонце, за відгук) Вдалого вечора)
Ооо, і хто ж то прийшов у гості?! Може татко Софійки? А може Левицький? Та ні, це ж абсурд!)) От як тепер дочекатися наступного продовження??! Цікавість розпирає!!!)) Але доведеться зачекати. Дякую вам за продочку.))))
Анна Багирова, Скоро все дізнаємось) Оновлення вже на сайті)
Дякую за відгуки, Аню)
Дякую за сьогоднішню продочку та чекатиму на продовження.)) Гарної неділі та спокійного тижня.)))
Анна Багирова, рада, що книга подобається) Гарних вихідних)
Ну так, Ліза не одна, хоча й самотня. Ось така абракадабра виходить. І Антон не той, і всі чоловіки не такі! Ось так і розчаровуються в людях...)) Дякую за сьогоднішню продочку. Чекаю на наступну.)))
Анна Багирова, вона не зовсім самотня) Але так, того надійного чоловічого плеча не має..Та це поки що)
Поцілунком пробачення не випросиш. Та й каяття наврядчи допоможе, бо Ліза зациклена на образі! Їй так краще і спокійніше! Хоча, чи спокійніше.... сумніваюся.)) Дякую, люба, за продочку та чекаю наступного продовження з нетерпінням.))))
Анна Багирова, Поцілунки - це вже шось.=) Якось же треба пробити ту броню, котрою Ліза покрила свою душу)
Вова, як тюхтій....не віриш...не пробачиш! Та що це таке! Скажи врешті-решт чому тоді так вчинив! Адже грати в мовчанку і сподіватися, що жінка, за давністю строку, пробачить, ну це ж просто смішно!) Ех...)) Дякую, сонечко, за продочку. З нетерпінням чекатиму на продовження.))))
Анна Багирова, А на що йому сподіватися? Звичайно, Вова бажає порозумітися з Лізою. Але ж не все так просто. І вона опирається.
Дякую за відгук)
Пожежа...
Євгенія, ех, так..І вона тільки починається) Дякую, що залишається зі мною)
З передплатою, Мартіно! Натхнення!
Софія Чайка, щиро вдячна, Софієчко)) За привітання і побажання)
Мені здається, та чорнява дівчинка на початку твору - дочка героїні...
Що скаже Володимир? Чи зможе нарешті розповісти правду? І чи захоче її почути Ліза? Гадаю, на це треба мати сміливість. Та чи є вона в обох? Яка ж насправді правда? Які мотиви? Ця таємниця тягнеться 7 років. Чому Вова тоді нічого не пояснив? 7 років каяття спопеляло душу... Він однолюб, кохати стільки років жінку... Чому ж тоді не розповів про почуття?
Дуже чекаю продовження! Хочеться частіших оновлень:))) Але це вже як в автора заплановано))) Дякую!
Євгенія, Для когось сім років це багато, для когось, як один день. Якщо проблему заховати до шкатулки, не значить, що вона зникне. Це лише відтягує болючий процес. І для того, аби нарешті звільнитися від минулого, його треба зрозуміти й пережити)
Дякую. Євгеніє, за відгуки) Радію, що історія вам до вподоби.)))
Невже за стільки років образа не забулася, а мрія про помсту все ще актуальна??! Неможна в собі тримати цей негатив, він з'їдає з середини! Он як і Володимира почуття провини спопеляє та перетворює його життя на суцільний кошмар!)) Дякую, люба, за продочку та чекаю наступного продовження з нетерпінням.)))))
Анна Багирова, Пам'ять притупилася, але нова зустріч освіжила забуте. І поки вони не розв'яжуть свою проблему, вона нікуди не зникне. Це життя)
Дякую, Аню)
Мдааа, мабуть поговорити їм вдасться в іншому житті! Ненависть до Володимира у Лізи не пройшла і невідомо чи коли-небудь пройде!)) Дякую, сонечко, за сьогоднішню продочку та чекаю наступного продовження з нетерпінням.))))
Анна Багирова, Будемо сподіватися, що наполегливості Вови вистачить на двох)
Дякую, Аню)Гарних вихідних!
В черговий раз, доля зіштовхує цих двох, на радість Володимиру та на ненависть Лізи!)) Може б їм поговорити, йому розповісти всю правду, а їй, набратися терпіння та вислухати??!)) Чекаю на продовження з нетерпінням. Дякую, зірочко, за сьогоднішню продочку та чекатиму наступного продовження з нетерпінням.))))
Анна Багирова, Як би усе було б так просто. Аби поговорити, обом потрібно пересилити власні страхи.
Дякую, люба, за цікаві роздуми)
Найбільший страх у мене викликають ось такі одержимі чоловіки!!! Це ненормально!!!
Анна Багирова, Одержимість буває різною. Дамо йому шанс)
Хоча й відчуваю я до Володимира відразу за його підлий вчинок, але й до Кості не відчуваю поваги! От, чомусь, є у мене підозра, що він і сам не хотів цього весілля і видихнув з полегшенням, побачивши ті мерзенні фото!) Найбільше мені шкода Лізу, вона була щаслива, кохала щиро і гадала, що це взаємно!)) Дякую, люба, за сьогоднішню продочку та чекатиму наступного продовження з нетерпінням.) Спокійної п'ятниці та вихідних.)))
Анна Багирова, Все можливо) Не всі ж ідеальні та принципові. І на жаль, через таких, страждають інші. В нашому випадку довірлива Ліза.
Дякую, сонце, за відгуки! Гарного дня
Чомусь з Лізиних споминів мені здалося, що оті фото були зроблені зі згоди самого нареченого.) Якось його поведінка мене насторожила. Можливо я помиляюся, але....Костя сам говорив Лізі, що в універі він бажаний наречений. То може у нього була не лише Ліза?!)) Дякую, дорогенька, за сьогоднішню продочку та чекатиму наступного продовження з нетерпінням.)))))
Анна Багирова, Ми ще покопаємося в спогадах Лізи. І обов'язково дізнаємося істину.)
Дякую за відгуки) Вони надихають творити)
Це ж треба так розчаруватися в людях, вірніше в чоловіках. Тепер Ліза зовсім не довіряє сильній статі і нікого неможе впустити у своє життя!) Ось так хворобливе тяжіння до чужої жінки, зробило свою чорну справу, і сам самотній, і жінка також!)) Егоїст чортів!!!)) Дякую, сонце, за сьогоднішню продочку та чекаю наступного продовження з нетерпінням.)))))
Анна Багирова, Розчарування - нас супроводжують усе життя, це частина досвіду) Без нього ніяк. А закоханість буває різною. У когось вона взаємна, а у когось ні. Життя)
Дякую, Аню)
.
Катя Денисюк, дякую, що заглянули на сторінки моєї історії)
Я так розумію, що Володимир буде просити пробачення у Лізи, але хіба можна пробачити того, хто втрутився в особисте життя, встромив ножа в серце??!)) Чекаю на продовження з нетерпінням. Дякую, сонечко, за сьогоднішню продочку.)) Вітаю з Днем Незалежності!))))
Анна Багирова, Пробачати чи ні - вирішувати нашій героїні) А чи можливо це? Розкаже історія)
Дякую за підтримку)
Зі святом!!!)
Оце прийшов на зустріч Володимир! А той Крутько хіба не знає на що у нього алергія? Повинен був знати, що можна, а що ні! Дивне відношення до свого життя. А якби у тому закладі не було лікаря? Ото так би й помер із рятівним шприцом у кармані!)) Дякую, сонце, за проду та чекаю на продовження.))))
Анна Багирова, так, зустріч заграла новими фарбами. Щодо Крутько, то ніхто не знає що стало причиною реакції. Зберігаємо інтригу)
Дякую Анечко за хвилювання за героїв) Це надихає)
Ліза буде шокована...А в книзі будуть описуватися події, що були в оповіданні? Дякую
Євгенія, Ой, не те слово)Як і Вова)
Про все, я та герої розкажемо по порядку)
Гарних вихідних)
О, що сталося з тим Крутько? Може алергія на якийсь інгредієнт? А може...а біс його знає, що може!
Можливо все!!!)) Чекатиму на продовження. Дякую, люба, за сьогоднішню продочку.))))
Анна Багирова, так, можливо все) Та дізнаємося про це вже в наступних розділах)
Дякую за любов до героїв) Гарних вихідних)
Вова побачив Лізу, ще й, мабуть, не саму, а із супутником?) Чекаю наступного продовження. Дякую за сьогоднішню продочку.))))
Анна Багирова, Вочевидь) Дізнаємося в наступних розділах)
Гарного вечора)
І що там сталося? Власник авта виставив штрафні санкції?
Анна Багирова, незабаром дізнаємось)
Гарного дня)
Поки-що нічого не зрозуміло, все завуальовано та інтригуюче і про жениха, і про так званого друга!)
Чекатиму на продовження. Дякую, сонце. Спокійних вихідних.))))
Анна Багирова, знайомство з героями, ми побачили очима Лізи, а зараз подивимося на все з іншого боку) Поступово, історія все розкаже)
Ну так, один Сашко дурник, а він нє...він не накосячив!!! Козел!)) От буває ж так, з першої глави і герой не прижився в серці, бо він, як інородне тіло, чуже і небезпечне.)) Можливо моя думка про Левицького й зміниться, хоча дуже сумніваюся у цьому.) Я, навіть, не уявляю, що він повинен зробити, аби я змінила свою думку про нього.)) У мене так і в реальному житті відбувається. От ідеш собі, а назустріч люди, багато людей, кудись поспішають, зайняті своїми думками і серед них погляд вихвачує постать людини, яку ти бачиш перший раз в житті, а вже, чомусь, відчуваєш якийсь негатив до неї, якусь неприязнь.)) Можливо це тому, що я проживаю з героями їхні почуття і відчуття... інакше просто неможу.)) Дякую, люба, за продочку та чекатиму наступного продовження з нетерпінням.)))
Анна Багирова, вчинок Левицького важко назвати звичайним косяком) Але ж всі ми грішні) Та й у житті всяке буває)
Подивимось, що буде далі) Можливо, я зможу показати хороші сторони героя і переконати вас?) Або ж, навпаки)
Дякую)) І зичу гарного дня)
Так, дитинство прекрасна пора, та не всім вдається вирости хорошою людиною. Левицькому це також не вдалося! Підставити дівчину друга, розбити їхнє щастя через заздрощі! Хто він після цього??!)) Чекатиму на продовження з нетерпінням. Дякую, сонечко, за продочку.))))
Анна Багирова, Може й так, а може й ні) Історія розкаже)
Дякую Анечко за відгуки) Радію, що історія захоплює)
Мало!!!! Занадто мало! Хочеться ще!))))) І ще!)))) Ну коли вони нарешті зустрінуться?! Цікава книга! З нетерпінням чекаю продовження!
Євгенія, щиро дякую за підтримку) Зустрінуться обов'язково) Але на все свій час)
Завжди думаю, як таких Вов земля носить? А ще ж він був кращим (!) другом того, кому зіпсував життя і я вже мовчу про кохану друга! Коротше цей "друг" - покидьок найвищого ґатунку і я вже ненавиджу його!!!) Чекатиму на продовження з нетерпінням. Дякую, сонце, за сьогоднішню проду.))
Анна Багирова, а може ще є шанс, що герой вам сподобається?
Все-таки життя не чорно-біле, в ньому існують й інші кольори. Можливо, Вова вас ще здивує) Хто зна)
Дякую за відгук)
І чому таким "доброзичливцям" таланить? Він робить шкоду іншим, розбиває душі і серця, а йому посміхається доля та рятує його нікчемне життя!!!)) Чекатиму на продовження з нетерпінням. Дякую вам за продочку та чекатиму наступного продовження.)))))
Анна Багирова, кожному доля приготувала свої випробування) І Вові вона ще потріпає нерви)
Дякую за відгук, Аню) Гарного дня)
Вітаю з новинкою) Успіху вам) І читачів побільше) Шикарна обкладинка)
Юлія Богута, щиро дякую за підтримку) Щиро радію, що сподобалось)
Вітаю з новинкою! Який графік оновлень? Дякую
Євгенія, щиро дякую) Наразі, оновлення буде два-три рази в тиждень)
Вітаю з новою історією! Бажаю гарного настрою для натхнення))
Дар, щиро дякую, сонечко)
З новинкою, Мартіно! Натхнення!
Софія Чайка, дякую, Софієчко)) Обіймаю)
Вітаю вас з новинкою. Успіху книзі.))
Анна Багирова, щиро дякую за теплі слова)
Вітаю з новинкою!!!!)
Таня Толчин, щиро дякую, колего)
Легкого пера!!!!
Ксюшик, дякую) Рада, що приєдналися)
З новинкою! Легкого пера та вдячних читачів!
Valentina, дякую, Валечко) Рада бачити вас серед своїх читачів)
Вітаю з новинкою. Успіху і натхнення Вам. Мирного неба над головою
Валя Головатюк, щиро дякую за побажання!
Все буде Україна)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати