Я розповім тобі казочку

- Хочеш розповім тобі казочку? – ніжним голосочком запитала вона.
- Давай. – не втрималася від взаємної усмішки я.
- Тоді уважно слухай.
Жила собі дівчина, її звали Анна. І була вона трішки особливіша ніж інші. Це було водночас даром і прокляттям. Анна могла бачити і відчувати більше за інших, через це, потойбічне тягнулося до неї як немовля до матері. Звикнути можна, але була одна проблема – їй ніхто не вірив. Вона опинилася сама, без жодної підтримки в лапах неземного.