606
До вінця нас удвох не вели, на рушник нас не ставила доля...
Повний текст ·
5 стор.
“Весільні історії”
Анотація до книги "До вінця нас удвох не вели, на рушник нас не ставила доля..."
Згадалась дідусеві молодість. І так захотілось заглянути хоч у шпаринку: як там моє перше кохання?
Дружина відпустила. І дідусь поринув у спогади...
Дружина відпустила. І дідусь поринув у спогади...
Зміст книги: 3 глави
1 коментар
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиДякую за таку хоч і коротеньку та зворушливу розповідь. Ой не всім хватає терпіння щоб ось так пліч об пліч всі біди і радості. Інколи розум зашкалює та в не ту що потрібно сторону. Дякую за роздуми і за науку. Гарного Вам літечка, сімейного щастячка та невичерпного натхнення
Любов Бойчук, Доброго дня! Дякую за високу оцінку мого твору. Дякую за Ваші побажання, які обов'язково збудуться! Я в Букнеті недовго, але рада, що мене тут помітили.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати