18 904
Анотація до книги "Наснись, Повернись"
Почуття закоханості схоже на почуття страху. Твоє серце б'ється швидше. Відчуття загострюються. Голова паморочиться. У такому стані легко втратити почуття реальності. Я втратив, все втратив. Навіть пам’ять. І тепер маю повернути любов цієї сильної, нестерпної дівчинки, заради нас і нашої доньки. Це історія мого кохання. Вона про стереотипи, які ми притягуємо самі до себе, коли закохані й беззахисні. Про крок назустріч через прірву.
#рішуча_але_зневірена_дівчина
#герой_не_подарунок_але_ж_не_відчепиться
#дитина_не_янголя_а_Сирена
#явний_і_таємний_вороги
#котики_і_хепіенд
#рішуча_але_зневірена_дівчина
#герой_не_подарунок_але_ж_не_відчепиться
#дитина_не_янголя_а_Сирена
#явний_і_таємний_вороги
#котики_і_хепіенд
Зміст книги: 48 глав
487 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиУ Інни була одна дитина, а тепер ще й наче друга з'явилася. Пригріли як того кота. Дякую!
Кристина Асецька, Дякую, кристино! По-моєму Інна ставиться до Вишинського так, ніби у них з' явився ще один кіт, врятований з вулиці. Викинути не гуманно і потрібно віддати хазяйці. Такдівчині легше терпіти в домі його присутність. Вона ж розуміє небезпек такого перебування. Але й залишити на вулиці безпомічну людину не може :)
Ось це "але..." від батька трішки насторожує, невже Вишенська добралася до нього? чи може він знову відправив її гуляти по світу?
Ирина Прищ, Скоро дізнаємося, чому батько Інни не зможе передати Вишинській звістку про те, де зараз її син.
Мде,він ще так приживеться, що й віддати відьмі буде жалко того зайчика-переростка ))))))
Олена Пашинська, Схоже на те, Олено :)
Наталі Ліон, дякую за нагороду, мені дуже приємно одержати її від вас!
Не схоже, що Вишинський прикидається. Думаю, що не може людина так правдоподібно грати. В цій главі побачила його зовсім з іншої сторони. В словах і діях принца не тільки ввічливість, а й турбота. Напевно, за інших обставин він був би чудовим батьком. І схоже, що манюня починає прив'язуватися до принца. У Інни є вибір як зробити далі. Залишити у себе поки не знайде няню або поки не повернеться Вишинська. А може й зразу після своєї роботи відправити додому. Дуже дякую та знетерпінням чекаю продовження)
Вероніка, Дякую, Вероніко. Їй дійсно на руку те, що син нарешті потрапив до Інни з Манюнею. І що дочка тепер разом з батьком. Тому їй зовсім не треба, щоб пам'ять поверталася до сина, а син повертався до матері. Адже він тепер нічого не має проти дитини в сім'ї й батьківства. І може онука краще впорається з тим, чого хоче Вишинська, ніж її батько.
Схоже я помилявся - Вишинський справді втратив пам'ять. Так навіть майстри з Голлівуду не зіграють. Але добре що принц потрапив в добрі руки. Якою б Інна зла на нього не була, але вже не вижене.
Лео Нур, Ну як без цього. Воно якось примудряється влізти у все, що пишу ) Але тут у нас розгадка таємниці - не головна в сюжеті, хоч і важлива.
Як би не намагалася Інна нагадати собі, що це ворог, а залишити його на холоді під дощем не змогла ) Бо має добру душу та почуття, які сплять під ковдрою давньої образи ) А Принцу затишно жити в новому товаристві. Думки у нього зараз такі легкі, зовсім не такі, як перед втратою пам'яті. І куди ж поїхала Вишинська? Цікаво, Ромо. )) Дякую, чекаю далі )
Оксана Мрійченко, Дякую Оксано! так і є :0 Як Інна ні намагається бути жорсткою і відповідати ударом на удар. та залишити без допомоги безпомічного ворога не може. А ворог не здогадується, що він ворог. вперше відчувши справжнє родинне тепло, відчуває, що він саме там, де треба. І розкриває свої найкращі душевні якості назустріч цьому теплу й щастю. Просив у Санти добрі руки хоч і не пам'ятає про це. Санта зробив, що міг.
Може й зарано, може й невчасно, може з цього й нічого не вийде, але колись же треба йти за своїм серцем :)
Ірино Маркова, дякую за нагороду, мені дуже приємно одержати від вас цю відзнаку!
І тут втрата пам'яті? Та що ж це таке, суцільні слабенькі?
Коментар видалено
от мені цікаво що буде коли він все згадає? адже після того як Інна його прийняла у настільки жахливому стані, навряд він відновити свою так звану "ненависть", вмієте ви інтригувати, а ще сумніваюся що Вишенська доб'ється свого щодо батька Інни, адже те, що вона зробила з дочкою не прощають ніколи
Ирина Прищ, Ви праві. Можна багато чого робити задля досягнення мети. Але не народжувати дітей на зло і для маніпуляцій. Тим дітям все життя потім майже неможливо повірити, що їх можуть любити просто так. І вони швидше повірять, що їх використовують або над ними насміхаються. ніж в те, що їх полюбили. Тому і прагнуть любові, і не вірять коханим. Але і ненавидітимуть уявного зрадника. Таких справді важко любити. Вони ніби навмисне все псують в останній момент, щоб скоріше настала жахлива розв'язка, яку вони самі вигадали.
Схоже цей гість у героїні надовго. Дякую!
Кристина Асецька, Дякую, Кристино! Інна так просто не відступиться від наміру його віддати в добрі материнські руки, але схоже, що доведеться трохи почекати, поки мати схоче побачитись із сином.
+
Владимир Дидух, Дякую!
Оксано Жезло Штих, дякую за зірочку! Приємного читання :)
Він і правда бомба сповільненої дії і біологічна зброя!!!!!!!!!!!!!!!! Зараз може не прикидається. Так згадає рано чи пізно, що вони вороги. А уже мала до нього прив'яжеться і Інна звикне... Потім приїде Вишинська і буде знову змушувати до шлюбу. Кому таке сподобається. Не вірю, що батько Інни згодиться повернутись до Вишинської. Він їй не простив того, що вона зробила Інні. А так смішно було б. Думаю, Інна якось справиться, навчить його, що таке сім'я. Може й пожаліє каліку. Так амнезія проходить. І він тоді уже не буде калікою, не буде за що жаліти.
Двояке відчуття від нової глави. З одного боку вiн запросто мiг нарватися на якихось відморозків, і отримавши удар по головi втратити пам'ять. Але з іншого боку тут може бути ціла "многоходовочка", суть якої просто - давити на жалість. Я весь такий побитий, нещасний, самотній. Що в принципи йому грати особливо не доведеться. Пам'ятаючи як пані Вишинська підставила Інну , то з неї станеться рідного сина по голові стукнути, аби гематома для правдоподібності з'явилася.
Можу також припустити що Інні не вдасться з рук на руки здати "принца" матері. Не дарма ж вона про відпустку задумувалася, та і він сам не просто так на вокзали опинився.
Лео Нур, Ми про це дізнаємося лише наприкінці історії - інсценовано напад чи ні. А те, що вона невдоволена сином - то правда. Хоча інші б таким сином скоріше пишалися, бо він багато чого досяг у своєму досить молодому віці, та й син він дуже лояльний до матері. Але у нього о справді є ґандж, що перекриває все - він не від того батька. Ще й не впорався з простим дорученням - сподобатись матері-одиначці. Але тепер сама доля привела його туди, куди треба. може на цей раз мати його похвалить. Або ні.
Та це як джекпот!!!! Інно це шанс перевиховати матусеного синочка!
Каміла Дані, Це і справді джекпот, Каміло. Нехай хоч побачить, які бувають справді взаємини між людьми, що живуть однією сім'єю. Може й самому захочеться. Хоча і він твердий горішок, і Інна не схильна йому довіряти. Вона ж пам'ять не втрачала :) Попереду ще багато випробувань. Але і розгадку цього випадку, і хепіенд гарантую :)
Невже Вишинська його не шукає? Вона, хоч і відьма, але ж він її син
Наталі Ліон, Думаю, вона хоч і відьма, але й кота б не кинула голодним, не те, що єдиного сина. Але кіт голодний і син ночує під мостом. Тому навряд колишня студентка так просто позбудеться свого викладача, передавши його з рук на руки пані Вишинській. Скоро дізнаємося, чи справді Вишинського шукали. Продовження буде після 24:00.
+
Владимир Дидух, Приємного читання.
Сама доля подарувала Вишинському другий шанс.
Дякую!
Вероніка, Дякую, Вероніко! Основні події цієї історії вкладаються в проміжок між католицьким Різдвом. Новим роком за Західним літочисленням і Новим роком за східним календарем. І Вишинський, і Манюня. і навіть Інна згадали Санту, тобто святого Миколая. І попросили про дещо на вигляд не пов'язане між собою, а може й протилежне.
Долі й Санті довелося створити цю дивну ситуацію. І перший раз надати шанс всім трьом героям на розуміння і щастя. Чи їм вистачить одного шансу, чи знадобиться чарівне число три - подивимося.
Але зараз настав момент істини й можливість для всіх зрозуміти й порозумітися.
Цікаво чи Вишенський вдає, чи й справді не пам'ятає. Інна дуже великодушна. Дякую!
Кристина Асецька, Це і справді цікаво. Інна не може точно цього знати. Але виходить з того, шо він і правда міг втрапити в халепу. Тому дає прихисток неприємному сусідові.
Сьогодні скаду не по темі твору, вибачте всі. Та останній час в Букнеті щось відбувається між авторами та читачами. Почитаю ось такі коментарі дуже завумні і вже не хочу нічого коментувати ні в кого, бо я не філолог, не психолог, я простий пересічний читач, навіть не гуманітарій. І так вистачає комплексів,але ж прочитане визиває в душі відгук. Та більше не хочеться писати,щоб не затюкали. Ромо, прошу вибачити мені, що саме тут написала.
Дякую за ваші твори, вони мкні луде подобаються! Бажаю натхнення і адекватних читачів, бо я знервувалась трішки
Кристина Асецька, Ваші коментарі теж дуже влучні й завжди корисні, Кристино. Різні люди пишуть у різній манері. Хтось розлого, хтось коротко. Головне, що це враження від прочитаного, воно дуже цінне! Дякую вам :)
ну навряд чи Вишенська побивалася за сином, у неї тепер інший клопіт, розробити новий план по захопленню батька Інни, адже він знову розлучається, і якщо й подякує Інні за порятунок сина, то явно в своєму стилі
Ирина Прищ, ❤
Вишинська могла залишитись без жодного родича. Вони здається вдвох залишилися з усієї сім'. Явно шукає, поліцію на ноги підняла, а син живе поруч під мостом і про неї нічого не пам'ятає. й поголові отримав. Мат тепер може більше цінуватимесина, якого мало не втратила??????Зате дитина щасива- така розвага. живи принц у неї вдома)))) посіяв картки й чекає. що вродить!!!!!!
Олена Пашинська, Так, Олено! Вишинська могла б залишитись і без сина, і без можливості підтвердити генетичну спорідненість з онукою. На цей раз дуже пощастило і їй, і особливо її сину. А от чи стали більше цінувати його? Побачимо. На цей раз Інні випало турбуватися про людину, яку вона менш за все хотіла б бачити :)
Хочу запропонувати свій варіант - Вишинський - молодший, після чергових материних закидів, коли він в котре виявився не таким як вона хоче, пішов в запій. Це пояснює неохайний вигляд , i дещо дивнi думки.
Лео Нур, Ви майже вгадали, Лео! Все дійсно почалося з того самого дня і через те, що син знову не такий, як треба. І можливо запій теж був, бо настрій був саме для чогось такого. Дякую за нагороду книзі.
Вітаю з новинкою)
Лі Лимонова, Дякую за вітання і за зірочку, Лі! Дуже приємно їх від вас одержати :)
Господи Ромо ви думаєте, що бачите мою голову й мої думки на кшталт рентгенівського апарату?) Тоді хто з нас мислить стереотипами, які має в своїй голові))
Рома Аріведерчі, Я знаю))))
+
Владимир Дидух, Приємного читання :)
Нічого собі! Ото радість серед ночі!!! дипломат з ароматом вокзального бомжа ))))))))))))))
Він що, не просихав з того дня, як Інна поїхала на огляд і лікування, і ото нарешті дозрів до добрих рук???
Олена Пашинська, Так, нарешті дозрів. Щодо не просихав - не знаю, але проводив час дуже незвично для себе :) Уже години через чотири дізнаєтесь. де його носило :)
Мені трохи шкода викладача. Ви дуже гарно написали про хвіртку, яка зачиняється і відрізає від усього. Вважаю, що саме на цьому моменті до нього прийшло усвідомлення втрати чогось важливого. Хочу вірити, що душа чоловіка інтуїтивно потягнулася до маленької Марійки. Дівчинка чудова і мене зачарувала своєю добротою :)
Дякую! :)
Вероніка, Дякую Вероніко! Його душа і справді побачила джерело невичерпної доброти, якої дуже мало було в житті Вишинського. Його любили жінки, ним захоплювалися студенти, його поважали колеги. Але родинної любові. доброти й співчуття він не бачив. Саме тому він егоїстичний і самозакоханий. І от побачив на мить те, чого його серце пране, а хвіртка зачинилася перед носом.
Цікаво де він вештався так довго! Дякую Ромчику)
Каміла Дані, Це і справді загадково. І в наступному розділі ми про це дізнаємося, Каміло. Одразу після 24:00. Сам розкаже :)
Господи, який же він слимак. Але що захотів у добрі руки це вже добре.
Коментар видалено
Невже Вишинська його вигнала? Чи сам пішов, не витримавши постійного тиску з боку матері?
Наталі Ліон, Дякую, Наталі! В попередньому розділі він збирався кудись, може й пішов. А вигнати його не можна - це ж його дім, мати навідує сина в ньому. Вони давно не живуть разом, це важко навіть для такого зразкового сина, та й матері незручно при його способі життя.
Несподіваний візит. Марійку він навряд чи сьогодні побачить. Невже герой декілька днів додому не приходив? Дякую!
Кристина Асецька, Дякую, Кристино! Точно не приходив, Інна не бачила, щоб у його домі світилися вікна. Та й вигляд у вишинського небритий і пошарпаний. Скоро побачимо, чому цей чоловік, завжди такий акуратний, зараз у такому стані.
Мала Вишинських в цьому розділі так конкретно опустила ( пробачте за блатну термінологію) . У нас великий досвід, ми кошенят прилаштовуємо , і вас прилаштуємо в добрі руки. Шкода правда що Вишинській як об стіну горохом. А от синок, як на мене, починає прозрівати потроху. Як мінімум він усвідомлює що матір в нього не така вже хороша. Може з нього ще що путнє вийде.
Лео Нур, Саме так. Вишинський-молодший все життя прагне довести матері, що його є за що любити. Щоб відчути нарешті материнську любов до себе. І тільки що зрозумів, що цього не станеться, як би сильно він її не любив, як би не доводив свою корисність.
Читаю і плачу.((Яка ж відьма ця Вишинська! Вона дійсно шизофренічка і її потрібно ізолювати від суспільства. Радує маленький Ангел,бо своєю безпосередністю, і сама того не знаючи, допомагає мамі так невинно бісячи і відьму, і тата. Дякую, як завжди неперевершено!❤️
Наталья Русанова, ❤❤❤
Мала така серйозна, явно підслухала, як Інна говорить про прилаштування піратових байстрюків )))))) А Вишинська крім себе нікого не чує. Вона так з сином все життя розмовляє, чи так розізлилася, що знову не на ній оженилися??? Син не захотів їй підіграти явно вперше, і потім вони зникли. Не знаю що і думати. Відпустка у них, і кота кинули напризволяще??? Прохання до Санти, значить скоро
Різдво....
Олена Пашинська, Трохи буде, Олено.
Анюта Касьян, приємного читання, дякую за зірочку!
Тоня Жабчик, дякую за зірочку! Мені дуже приємно, що вам подобається ця історія :)
Напевно існує поважна причина їхнього зникнення. Марійчині висновки про те, що вони не можуть дозволити собі завести тата повеселила так, як і пропозиція десь прилаштувати. Дякую!
Кристина Асецька, Так, Вишинські далеко не добрі люди, але кота б не залишили голодувати. А Марійка справді може розвеселити, навіть коли дуже серйозно обіцяє прилаштувати Вишинських в добрі руки :)
+
Владимир Дидух, Дякую, володимире.
чи не чкурнула пані Вишенська до країв де проживає батько Інни, вона ж почула для себе найголовніше - він знову розлучається??? а от за Вишенського й справді переживаю чи не сталося з ним якої біди, адже він відчуває себе нікому не потрібним у цьому світі.
Ирина Прищ, Ви серцем відчуваєте героїв, Ірино. Скоро побачимо принаймні Вишинського.
Мени цікаво - Вишинська справді думає заманити Інну в кайданки шлюбу? От умієте ви попасти прямо в яблучко. От бувають настільки лицемірні люди. Спочатку підставлять , а потім як ні в чому не бувало ходять.
Лео Нур, Саме так. Люди, що знаходяться в такому стані, позбавлені емпатії і думають тільки про те, як задовольнити свої бажання. При цьому вони досить успішно будують стратегії та міняють тактику при зміні обставин. ніколи не випускають з уваги кінцевої мети. Разом з тим ними теж легко маніпулювати, якщо підігрівати їх бажання заволодіти фетишем.
Спасибі за щоденне оновлення!!!! А викладач гарячий хлопець і вгру у лікаря й пацієнтку уміє. А біситься як, що колишня студентка не пішла в монастир після того, як він від неї відмовився))))
Вишинська теж чує тільки те, що хоче почути. От сімейка!!!!!!
Рома Аріведерчі, Уже хочу проду про те, як він бачитиме її часто. Він не сказиться від того, що тепер вони будуть часто бачитись?????
дві бабусі і два дідусі? я так розумію що батьки Інни після розлучення знайшли собі пари звідси і дві бабусі та дідусі. чи я помиляюся?
Ирина Прищ, Уже в новому розділі побачимо, як ламається багаторічна ідилія у взаєминах між Вишинськими.
+
Владимир Дидух, Приємного читання, Володимире.
Інну добряче ревнують. Здається давно забуті почуття нікуди не поділися і не такі вони вже й забуті. От тільки визнати це не вистачає сміливості. Дякую!
Кристина Асецька, Дякую, Кристино! Дійсно, викладачеві легше думати, що він ненавидить колишню студентку, ніж допустити, що досі не може відпустити ні її, ні своє почуття. Схоже, він справжній син своєї матері, яка так само відштовхнула свого коханого, але все життя переслідує його і намагається примусити до повернення.
Подивимось, чи повторить син помилку матері.
Дякую!
Мене Манюня теж здивувала )) Так само, як і Інна, яка погодилася на цей візит в гості до сусідів. Мабуть, справді має Джокера в рукаві.
А стосовно оновлень - щоденні трохи менші виходять, тому швидше читаються. І це плюс для тих, хто дуже хоче читати, але має на це мінімум вільного часу.
Чекатиму далі, дякую ))
Оксана Мрійченко, Дякую, Оксано! Мені писали, що читають книгу зранку по дорозі на роботу і за ранковою кавою. Тому без оновлення некомфортно :)
Інна дуже не хотіла цього візиту. Погодилася тільки щоб не створився занадто сильний емоційний зв'язок з новими знайомими, щоб манюня вдовольнила свою цікавість і заспокоїлася.
Інна уже виклала свою карту. Вона знає, що це миттю перемкне увагу Вишинської. Хоча не здогадується ні про те, наскільки сильно перемкне, ні про наслідки :)
+
Владимир Дидух, Дякую.
Я за щоденне оновлення, дуже прошу, якщо є можливість!!!!
Олена Пашинська, Є, Олено. Історія майже дописана і заливається на Букнет в чернетки й очікують публікації :)
Тепер оновлення щоденні. Як завжди - одразу після 24:00 за Київським часом :)
Та продумано все добре...
Чекаємо на Джокер.)))
Дякую Ромчику))
Каміла Дані, Дякую, Каміло. Тепер оновлення кожного дня, тож скоро почнуться сюрпризи для рідні :)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати