1 384
“Адам та Давид”
Анотація до книги "Банда Велосипедистів"
Досвідчений слідчий міста Левполь, Адам Бевз отримує собі в напарники молодого та іще не дуже досвідченого слідчого із Києва, Давида Жодака.
І першим же завданням для нових напарників стає, свіжа справа про п'ятьох невідомих злочинцях на велосипедах які пограбувала один із банків міста.
Перед ним стає не просте завдання вирахувати та спіймати Банду Велосипедистів.
Також є друге оповідання про Адама та Давида називається "Смерть в гуртожитку"
І першим же завданням для нових напарників стає, свіжа справа про п'ятьох невідомих злочинцях на велосипедах які пограбувала один із банків міста.
Перед ним стає не просте завдання вирахувати та спіймати Банду Велосипедистів.
Також є друге оповідання про Адама та Давида називається "Смерть в гуртожитку"
17 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯ до другої глави. Без образ, але не правдоподібно. Жінку , на яку наставили пістолет, хвилин двадцять відпоювати валер'янкою доведеться. I то вона з слюзами на очах буде говорити. Бабуля занадто спокійна. В реальностi бабцю або ж уже швидка забрала , або ж вона б кричала перекрикуючи сирени "Куди свит котиться. В мій час такого не було". Та й знайомство з напарниками занадто офіційне. Відрапортували один одному "такий то такий то, рокiв стільки то, сімейний стан такий то" i пішли працювати. Вони ж не солдати в казармах, та й на кіборгів не тягнуть.
Igor Kostys, Так є різні вади зору, є короткозорість і далекозорість, Адам саме далеко погано бачить, не у і не прям щоб сильно поганий зір, десь -1 може -1,5 максимум
Якщо чесно, я в погонi на велосипед ставив. Те що втікача пов'язали, було несподівано)
Лео Нур, Радий, що вам сподобалось)
Почав читати твір. Загалом подобається, але пластикові окуляри давним давно придумали. Чого слідчий зі скляними , такими ламкими, заморочується?
Лео Нур, Дякую за ваш відгук.
Слідчий Адам людина старомодна, він а ні лінз, а ні пластикових окулярів не признає)
Прочитала твір. Непогана ідея для детективу. Досить заплутана лінія, яка не дає відразу зрозуміти, ким же був злочинець. Адама шкода. В кінці кінців залишився без дружини і син-вбивця буде чотирнадцять років гнити у тюрмі.
Дякую за книгу.
Юлія Богута, Дякую, вам за коментар)
Класна обкладинка. Така жвава і вирізняється серед загальної масси.
Історія читається напрочуд легко. Приємні, зрозумілі герої. Динаміка просто чудова. Постійно щось відбувається!
Єдине, я би посиділа трохи над першою главою та повиловлювала повтори. Вони є. З інщого боку, займатись таким рибальством на "іще", "були" та іншу дрібноту краще через добрий місяць після завершення тексту, коли око уже не замилине і можна помітитит де що варто змінити.
Я сама вічно воюю із "ще-що". Тулю його усюди на автоматі, а потім бігаю і виловлюю як скажена
Ал Бєлко, Дякую за коментар, із обкладинкою так і було задумано щоб вона привертала увагу до твору)
Сама iдея дуже сподобалася, динамiка теж на рiвнi. Проте не зовсiм зрозумiв мотивацiю сина, занадто агресивна реакція на батька по відношенню до причини самого конфлікту. Не розкритi їх стосунки, хоча для такого розмiру твору це й зрозумiло.
Скажемо так, усе непогано, але є куди рости :)
Успiхiв вам. Якщо з'явиться продовження, то з радiстью з ним ознайомлюсь.
Ростофер Френд, Дякую за коментар, це моя перша спроба була щось написати.
Звісно я розумію що вийшла не ідеально, і можливо персонажі не були до кінця розкриті.
А продовження є називається "Смерть в гуртожитку"
Прочитала всі глави, можливо, не мій жанр, та думаю любителям детективу зайде. Адам, як я зрозуміла, трохи з істеричною натурою, бо динамічно обурювався як не по ділу, так по окулярах. Герої, відразу видно, що живі, тут Давид, як новичок, поводить себе скуто, а потім телефонна розмова з Мартою і трохи позитиву в заплутані будні слідчих, в школі - хуліган - а тут змінюється. Сподобалось, як пишете, перескакуєте з одного персонажа на іншого (бо я це й досі не вмію робити:) ) але я б ще трохи попрацювала на рахунок опису зовнішнього вигляду героїв, а не характеру. Але це чисто "як на мене" вирішувати вам!
Цілком сподобалось, але великі абзаци краще розбити на невеличкі між діалогами. Дякую!
Бетсі Прусс, Дякую вам за коментар)
Чудове оповідання, кінцівка взагалі не очікувана.
Катерина Білик, Дякую, за коментар)))
Непогані персонажі. Запам'ятався Давид, чогось в голові його образ виник першим після прочитання. Із сюжетом складно, видно, що гачки автор ще закидує. Тому щодо нього нічого не скажу. Дуже довго виходить продовження. Я тягнув з написаннням коментаря, в надії, що вийде хоча б кілька нових сторінок.
Єдина серйозна претензія до роботи - велика кількість об'ємних абзаців. Інколи виникало бажання відразу ж їх перескочити. Розділите їх на менші, і в динаміці зникнуть провисання))
Євген Палашинський (Палаш), Дякую за коментар, продовження довго не виходить бо потрібно знайти час на нього, скоро все буде...
#марафончик Твір зацікавив мене. Заплутана сюжетна лінія, якщо вона буде розкрита повністю - то вийде класний детектив. Хороша грамотність. Загальне враження: початок інтригуючий. Натхнення Вам для продовження книги.
P. S. Чекаю вашої оцінки мого твору. Він офіційно запропонований Вам у марафоні)))
Кейтлін, Дякую, так я вже почав читати ваш твір)
Бажаю успіху автору на творчих просторах! Сподобалося, як ви пишете.
Катя Жар, Дякую☺️
Цікава історія, хоч я ще не все прочитала. Можу дати невеличку пораду: пишіть короткі речення. Їх легко контролювати. Буде менше ком між зворотами.
Але я не маю на меті вбити ваш авторський стиль. Тому вирішуйте самі, як для Вас краще)
Бажаю натхнення!
Роман Муха, Пам'ятайте: всі з чогось починали) Як для першого твору - чудово, помилки не є критичними. Редактори нещадно правлять більшість відомих авторів, то про що вже нам з Вами говорити)) Сподіваюсь, що буде продовження.
Бажаю Вам творчої наснаги)) Повірте в себе й у свої сили)) буду чекати на продовження))
Юлія Лапчевська , Дякую))
По-друге, в самому тексті оповідання розставте на місця знаки пунктуації, позабирайте зайві пробіли тощо.
Роман Муха, Десь тут у блогах були люди, які пропонували такі послуги.
По-третє, мені, як читачу, не вистачає темпу розповіді. Ви, як автор, акцентуєте увагу на багатьох дрібних деталях (це непогана риса), але втрачається динаміка розповіді. Однак усе це можна поправити. Успіхів Вам!
Роман Муха, Тут Ви автор, і Вам видніше, але для твору детективного жанру хочеться більше динаміки. Але я не можу категорично розписуватися за всіх читачів.
І слідкуйте за подіями в розповіді. Бо якось недоречно виходить, коли спочатку на крик Адама (який розбив окуляри) прибігає дружина, а потім він виходить на кухню, щоб привітатися з рідними.
Марко Войт, Добре, буду більш уважніший, дякую за коментарі)
Доброго дня! Романе, відважуся бути першим, хто дасть поради і зауваження. По-перше, відредагуйте добре саму анотацію, а то складається враження, що писав хтось далекий від укр.мови - "новим напарника", "це моя перша оповідання")))
Марко Войт, Дякую за поправку, виправив)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати