Книга. "Інтуїтивний метод творчості" читати онлайн

Інтуїтивний метод творчості

Наталія Девятко (Natalia Devyatko)

У тексті є:психологія, роздуми, творчість

Рейтинг:
63
79 86 2935

Поточний рейтинг:
#7 в Не художня література
#81 в Різне


Повний текст 69 стор

Публікація: 03.01.2021 — 10.02.2021


Анотація до книги "Інтуїтивний метод творчості"

Інтуїтивний метод творчості дозволяє писати швидко та оригінально. Він підходить для роботи з твором будь-якого обсягу і складності. Завдяки цій книзі ви дізнаєтеся про особливості застосування цього методу та психологію творчості авторів, які ним користуються.

Коментарі до твору:

Всього гілок: 32

Lora Savar 05.02.2021, 11:33:24

Це якрах про мою творчість

Останній коментар в гілці:

Наталія Девятко (Natalia Devyatko) 05.02.2021, 18:05:45

Lora Savar, :)

Margo 29.01.2021, 10:00:40

Я чекала на цю книгу багато років! Дякую, Наталю!

Останній коментар в гілці:

Наталія Девятко (Natalia Devyatko) 29.01.2021, 12:27:39

Margo, Знаю. багато хто на неї чекав.

Ніна Коваль 25.01.2021, 22:34:21

Вітаю із завершенням книги)) Точно знаю, що перечитуватиму її ще не один раз. Вона для мене справжній підручник і настільна книга одночасно)) Дуже багато корисного, цікавого та потрібного я дізналася завдяки їй.
Що стосується ігор... Певно трохи розумію твої застереження. Може й смішно чи наївно прозвучить, але граючи в "Дзеркало" можна й зайти так далеко, що навряд чи вийде повернутися до назад...

Останній коментар в гілці:

Наталія Девятко (Natalia Devyatko) 26.01.2021, 10:56:36

Ніна Коваль, Рада, що ця книга допомагає повірити в себе, краще пізнати свою творчість і розвиватися. Так, згодна, зайти можна дуже далеко, але ж як це захопливо :)))))

Анна Ост 23.01.2021, 12:20:22

Цікаво, це нормально, коли закоренілий інтуїт намагається перейти на структуризацію своєї ідеї, бо часто тільки ейфорії і бажання написати не вистачає, щоб дійти до кінця і не втратити напругу в творі?)) Але створений план все одно зазнає краху і перетрубації.

У гілці 11 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Зорян Костюк 25.01.2021, 22:17:20

Наталія Девятко (Natalia Devyatko), дякую за поради!

Эллин Крыж 25.01.2021, 16:19:42

Вітаю із завершенням книги! Думаю, для багатьох це буде цінний порадник, і взагалі великий подарунок - зустріти таку книгу! Бажаю успіхів автору і читачам! ))

У гілці 3 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Эллин Крыж 25.01.2021, 16:31:18

Наталія Девятко (Natalia Devyatko), Нема за що)) Дякую за книгу! Так, мабуть час настав!

Оксана Кириченко (Aillin Ai) 24.01.2021, 18:27:37

Не дуже розумію, чому техніка "Дзеркало" така небезпечна. Бо уявляєш дзеркало (буу, усі надання з ним під забороною, бо ж це виклик чорта, наближення до потойбічного...)? Тобто небезпека полягає саме через цей предмет інтер'єру? А якщо його забрати, то небезпека зникне? Якщо уявляти себе в якомусь іншому світі, місті, з іншою зовнішністю й віддатися на волю фантазії - це буде безпечно? І якщо в цю гру "Дзеркало" грати наодинці, що буде? Не обов'язково ж, щоб хтось ставив запитання - це відволікає й занурення може бути не таким глибоким, як могло б.

У гілці 4 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Наталія Девятко (Natalia Devyatko) 24.01.2021, 22:40:40

Оксана Кириченко (Aillin Ai), Цікаво, що в подібні ігри грають дуже різні люди. І далеко не всі вони письменники (так навіть цікавіше!). І в процесі стільки нового про себе дізнаються :))))

Дарія Гульвіс 24.01.2021, 11:17:52

Я часто користуюся технікою "Дзеркало" наодинці, таким чином я намагаюся зануритися в історію, котру пишу. Це не є таким небезпечним, як ви описуєте. Просто ти постійно знаходишся між двома світами(принаймні в мене так). Навіть коли історія мене саму занадто захоплює, я постійно слідкую, щоб нічого не трапилося(зазвичай я так роблю під час прогулянок). Я не ризикую поки-що публікувати те, що виходить таким чином, бо дуже складно зрозуміти, що саме описувати, коли ти бачиш все, як фільм. Найгірше, коли тебе хтось висмикує з цього стану.
Загалом вправи цікаві, але, на жаль, мені нема з ким їх виконувати.

Останній коментар в гілці:

Наталія Девятко (Natalia Devyatko) 24.01.2021, 12:23:26

Дарія Гульвіс, Тоді це не "Дзеркало", а інша техніка. Всі ці ігри потребують мінімум двох учасників.

Moonraise Darkness 24.01.2021, 11:24:02

Цікаво дізнаватися про різні письменницькі методи.
В останніх опублікованих частинах говориться про небезпечність наведених методик. А в чому саме полягає загроза і що саме може трапитися? В гіпнотичний транс, наче може ввести лише спеціально навчений спеціаліст...

Останній коментар в гілці:

Наталія Девятко (Natalia Devyatko) 24.01.2021, 12:22:04

Moonraise Darkness, Всяке буває. Якщо у людини розвинена фантазія, то можна зайти і завести дуже далеко. І тоді вже може знадобитися допомога спеціалістів. Якщо спробуєте погратися у ці ігри, самі відчуєте, наскільки сильним є занурення і які відчуття при тому маєш. :)

Сьюзен Муз 16.01.2021, 18:52:27

Ось посилання, котре я обіцяла вам надати. Нажаль я ненаважилась викласти його повністю. І на участь у конкурсі теж сміливості в собі не знайшла.
https://booknet.com/uk/book/stara-krinicya-b306165
Я розумію, що так писати - то зовсім не діло, і не по правилах... Проте, якщо вийняти з тексту оту напів-рифму, то текст стає простим і прісним. Неначе без смаку... Пробачте за таку метафору. Його важче читати, і майже неможливо зрозуміти. З цим оповіданням така проблема найбільша, та я лише частково здогадуюсь, чому так сталось.

Останній коментар в гілці:

Наталія Девятко (Natalia Devyatko) 16.01.2021, 19:48:39

Сьюзен Муз, Дякую :) Я почитаю трошки згодом :) А поспілкуватися зможемо у Фб.

Ніна Коваль 13.01.2021, 19:30:50

Ти не повіриш, але з кожним новим розділом, я врешті розумію, що не просто якась "схиблена, котра чує голоси в голові", а автор, котрий чує своїх героїв))) Ніколи не починала писати якусь свою книгу тому, що так захотіла. До мене завжди приходять герої. Вони наче стукають у підсвідомість, обережно вкладаються де кому зручно, і починають розповідати... І йдуть не тоді, коли я хочу, а тоді, коли вирішують, що час закінчувати. Я нізащо не зумію їх зупинити.
Пропускаючи цю ситуацію крізь себе, погоджуюся з кожним написаним тобою словом, якщо намагатися змушувати героїв чинити на свій лад, то ніколи вони не стануть живими та справжніми, а залишаться просто набором гарних слів))
Дякую тобі за цю книгу) Вона мов ковточок свіжого повітря для мене!

Останній коментар в гілці:

Наталія Девятко (Natalia Devyatko) 14.01.2021, 10:01:37

Ніна Коваль, Дякую :))) Тому й писала цю книгу. І дуже рада, що вона допомагає людям.
Це спілкування у кожного індивідуальне, але певні спільні моменти є у всіх авторів-інтуїтів.

Сьюзен Муз 13.01.2021, 05:48:02

от що робити, коли твоя ритмомелодика поступово складає твою роботу в риму? І як не намагайся себе стримувати, римовані рядки йдуть самі собою. Ти починаєш як зазвичай, все йде добре, а потім ловиш себе на тому, що рима заполонила твоє оповідання чи роман. виходить якесь напіврифмоване, хоча і зрозуміле, проте дивне творіння.... Ніби не за правилами, аж смішно іноді.
Або ж, якщо ти себе стримуєш, то ритм роботи губиться, і натхнення просто згасає. А от триматись десь у золотій середині майже неможливо.
Як вирішити це складне питання, коли я коментар вам майже в риму написала

У гілці 3 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Сьюзен Муз 13.01.2021, 18:22:55

Наталія Девятко (Natalia Devyatko), Скину посилання завтра, після обіду. Вирішила спробувати себе у маленькому конкурсі, і завтра буду туди викладати невеличке оповідання. це про нього мова. (хоча і в інших моїх роботах таке теж просвічує, через це їх ніхто й не бачив. Усе до шухляди йде.)

Сьюзен Муз 10.01.2021, 04:48:52

Цитую: "Кожну книгу треба писати так, немов вона остання."
Наталія Дев'ятоко

Останній коментар в гілці:

Наталія Девятко (Natalia Devyatko) 10.01.2021, 19:33:04

Сьюзен Муз, Бо як інакше вкласти у твір все, що є в тобі? :))))

Дарія Гульвіс 09.01.2021, 11:36:27

Завжди, коли йде мова про довжину абзацу, мені згадується фільм "Геній" і, як Марк Перкінс каже, що цей абзац почався чотири сторінки тому.

Останній коментар в гілці:

Наталія Девятко (Natalia Devyatko) 09.01.2021, 11:43:45

Дарія Гульвіс, А у книзі "Ворота до раю" лише два абзаци на всю книгу. :) Але це специфічна постмодерна гра :)

Сьюзен Муз 07.01.2021, 03:07:55

Знайшла суто випадково.... Проте...
Я мабуть повинна була зустрітись із вашою книгою. Бо як виявилось, я знайшла свого особистого лікаря.
Через те, що пишу все інтуїтивно, моя праця над новим романом почала давати збої. Бо ж якщо ти давно пишеш до шухляди, і виклав на розсуд лише одне своє творіння, котре на власну думку взагалі не ідеальне, закрадається слимак сумнівів у тому, що ти повинен написати щось набагааааато краще, ніж те, що вже оцінили поціновувачі творів-одноденок. А мій твір був саме таким.
У ньому все відбувалось саме по собі, та ще й настільки швидко, що я не встигала записувати.
Проте, зараз робота над новим світом, з новими героями виявилась занадто тяжка через те, що не можу знайти частинки, котрі перетікають з однієї глави в іншу, хоча картинка вже давно майорить у голові і таки проситься на волю.
Вже тричі я переписувала твір із самого початку, лишивши ідею і героїв, проте змінюючи все навколо них, та не крадучи задум. І кожного разу застигаю на одному й тому ж місці (якщо рахувати знаки)
Таке враження, що чогось не вистачає....
А виявилось, що не вистачає лиш емоцій, котрі раніше керували мною у написанні. Треба просто розчинитись у своєму всесвіті...

Останній коментар в гілці:

Наталія Девятко (Natalia Devyatko) 07.01.2021, 09:18:58

Сьюзен Муз, Дякую за такий емоційний коментар.
Оскільки книги живі, то вони живуть своїм життям. Й у кожної своя історія написання. Іноді ми можемо бути не готовими до того, що там є. І тоді можливі кілька варіантів. Найгірше, коли автор додумує те, що бачить не чітко, але ця мимовільна фальш виявляється вже згодом, коли автор здатний написати все, що мав побачити, так, як воно сталося.
Іноді твори мають кілька версій, бо ми зростаємо, і вони ростуть разом із нами, хоча сюжетно та ідейно у творі нічого не змінюється, але зростає сюжетна складність і психологічна глибина. І тому, напевно, найважливішим є питання довіри до світу, який нам відкривається. Його мешканці хочуть, щоб ми про них розповіли, і тому зроблять все, щоб це сталося якнайшвидше і якнайкраще. А нам іноді залишається тільки їм довіритися. :)
Бажаю тримати відчуття внутрішнього резонансу і йти далі у своїй подорожі!

Інна Камікадз 05.01.2021, 22:26:31

Читаючи, мені трохи полегшало, от чесно:)

Останній коментар в гілці:

Наталія Девятко (Natalia Devyatko) 06.01.2021, 06:53:51

Інна Камікадз, От і чудово. :) Зараз буде продовження. І дякую за нагороду!

Ніна Коваль 05.01.2021, 19:37:48

Я просто зачитуюся кожним написаним словом. Так легко, так доступно і так зрозуміло ти все розкладаєш по поличкам, пояснюєш. Ця книга, ніби підручник для мене, але не отой нудний і не цікавий, а той, в котрий поринаєш головою.
Окреме сердечко за згадку про Толкіна(і Арагорна), бо то велика любов))

У гілці 5 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Ніна Коваль 06.01.2021, 08:34:57

Наталія Девятко (Natalia Devyatko), Залюбки))

Наталія Девятко (Natalia Devyatko) 06.01.2021, 07:07:31

Додала ще дещо важливе у "Вступ".

Лена Муррр 05.01.2021, 12:13:40

Мене зацікавила книга... Відверто кажучи, дістала до потаємного... Перша книга Толкіна розпочалася з його розповідей синам перед сном. Коли діти подорослішали, він вирішив записати ці багаторічні "казки на ніч".

У гілці 5 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Наталія Девятко (Natalia Devyatko) 05.01.2021, 16:41:26

Лена Муррр, насправді тих, хто пише не за планом, а проживає твір, не так вже і мало. Але здебільшого автори про те мовчать. Щоб не отримати у відповідь сміх, агресію чи приниження.

Наталія Девятко (Natalia Devyatko) 05.01.2021, 16:29:50

Оксано, дякую за нагороду!

Лана Іссан 05.01.2021, 01:35:22

Дякую. Дуже цікаво. Є над чим роздумувати. Успіхів вам.

Останній коментар в гілці:

Наталія Девятко (Natalia Devyatko) 05.01.2021, 10:52:11

Лана Іссан, Щиро дякую! Навзаєм! ;)

Оксана Кириченко (Aillin Ai) 04.01.2021, 16:19:17

Здається, такої книги мені бракувало на початку шляху)

У гілці 3 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Оксана Кириченко (Aillin Ai) 04.01.2021, 21:06:44

Наталія Девятко (Natalia Devyatko), Для кругозору однозначно корисно)

Эллин Крыж 04.01.2021, 15:58:44

Дуже круто! Вчасно!

Останній коментар в гілці:

Наталія Девятко (Natalia Devyatko) 04.01.2021, 20:36:20

Эллин Крыж, :)

Ірина Звонок 04.01.2021, 13:22:23

Цікаво і повчально. Дякую.

Останній коментар в гілці:

Наталія Девятко (Natalia Devyatko) 04.01.2021, 20:35:55

Ірина Звонок, Щиро дякую!

Тая Купер 04.01.2021, 12:34:53

Подяка автору! Дуже актуально))

Останній коментар в гілці:

Наталія Девятко (Natalia Devyatko) 04.01.2021, 20:35:49

Тая Купер, Дякую :)

Надія Малафея 04.01.2021, 11:20:05

Дякую за вчасну книгу! Чекатиму продовження з нетерпінням, бо гадала, що я якась неправильна авторка, якщо не будую схем і планів майбутнього твору, а просто "готую" його в голові, а тоді сідаю і пишу, як виходить. Справді, про це майже ніхто не говорить, і певний час, спостерігаючи за схемами творів інших письменників, здається, що тільки так і може бути, і писати треба хоч по сторінці, але щодня, а не за тиждень все разом, як воно в мене найчастіше буває :)

Останній коментар в гілці:

Наталія Девятко (Natalia Devyatko) 04.01.2021, 11:26:42

Надія Малафея, Дякую за коментар. Свого часу з таких сумнівів ця книга і народилася. Буду рада, якщо вона допоможе іншим повірити в себе і свої "неправильно написані" книги, як кажуть деякі автори. :)

Інна Камікадз 04.01.2021, 11:16:38

А у мене, як в тій приказці: "Трошечки від мами, трошечки від тата". Вдячна вам за цю книгу. Напевно, на цю мить - це те, що мені потрібно:)

Останній коментар в гілці:

Наталія Девятко (Natalia Devyatko) 04.01.2021, 11:25:45

Інна Камікадз, Це чудово! :)

Ліна Алекс 04.01.2021, 08:57:39

Дуже вдячна вам за ці роздуми, те, що справді не знайдеш на просторах мережі, а лише збереш по краплинах досвіду свого і чужого, якщо хтось захоче ним поділитися. У мене завжди було таке відчуття, ніби я пишу інтуїтивно те, що відчуваю, навіть якщо герої мені не близькі і неприємні, а ситуації викликають огиду. Але оце пропускання крізь себе настільки впливає на мене як автора, що між книгами мені справді доводиться робити великі перерви.
Дякую! З цікавістю читатиму далі.

У гілці 3 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Ліна Алекс 04.01.2021, 09:17:39

Наталія Девятко (Natalia Devyatko), Це точно))

Ніна Коваль 03.01.2021, 23:43:48

Який цікавий початок. Є над чим задуматися!
Я ніколи не аналізувала, як пишу сама, але читаючи цю твою книгу, певно все ж схиляюся до того, що завжди маю в голові цілісну картину, котра просто витікає з під пальців на папір, перетворюючись на текст. Редагую розділ за розділом і знаю, що можу змінити/викреслити/дописати будь-що, але разом з тим розумію, що зміна навіть найменшого епізоду вплине на весь сюжет і то вже буде щось зовсім інше.

Останній коментар в гілці:

Наталія Девятко (Natalia Devyatko) 04.01.2021, 08:31:15

Ніна Коваль, Дякую за думки. Я теж відчуваю ці зв'язки. Це як полотно, в якому кожна нитка пов'язана з усіма іншими.

Лександра Славичч 04.01.2021, 00:10:38

Цікаво)) Це будуть поради щодо письменництва? Корисно буде почитати)))

Останній коментар в гілці:

Наталія Девятко (Natalia Devyatko) 04.01.2021, 08:30:20

Лександра Славичч, Дякую. Там багато чого буде. Повний текст книги понад 100 тисяч. :)

Books language: