70 595
“Примхи долі”
Анотація до книги "Вітер в крові"
Певно, коли Стрибог пускав світом свої вітри, один влучив просто Глібові у кров. Гульвіса, звабник, викрадач жіночих сердець, він пихато заявляв, що одружиться лише на тій, яка обжене його авто. Примхлива доля жарт оцінила, і дарувала нестримному вітрові дівчину з незвичайним ім’ям та холодним поглядом гордовитої богині. Вона стане його звабою, плодом, якого зась торкнутися, але не можливо не скуштувати.
До вашої уваги:
#харизматичний засранець
#дівчина на капоті
#швидкість і кураж;
Обкладинка від моєї чарівниці Дарії Новицької
До вашої уваги:
#харизматичний засранець
#дівчина на капоті
#швидкість і кураж;
Обкладинка від моєї чарівниці Дарії Новицької
327 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійтизнову і знову захоплююсь вашою творчістю, вмінням передати від роздираючого груди розпачу до всеосяжного щастя, від величі людської душі до найдрібніших деталей, які насичують твір справжністю, життям, суттю і найрізноманітнішими емоціями! Щиро дякую за кожного героя: від маленької Анночки до вітрогона Гліба і майбутнього героя Артема, який вже, напевно, знайшов свою душу.....
Інна Камікадз, ваші щирі емоції залишають відлуння і у наших, читацьких, серцях. Надовго, можливо, назавжди... Щиро дякую за талант і працю
Обожнюю ваші історії. Бажаю вам надхнення! Ваша манера унікальна. Дякую за чудово проведений час??
Настя Бойко, дуже дякую за ваш відгук:) Так, манера написання у мене дещо цікава, тому надзвичайно приємно, що читачам це подобається:)
Ух вітрогон,ну і богиня.Класні,дотепні,вольові герої.Гумор як завжди на висоті.Чудове поєднання гумору та одвічна тема відносин батьків і дітей.Дякую за можливість прочитання твору.
Христя Процко, Ці персонажі вийшли дуже цікавими та колоритними, сама від них тащусь:)))
Щиро дякую, за таку неймовірну історію!♥️
Рада за Гліба, що доля їм з Авророю подарувала щасливу долю. Хоч стежка була до кохання тернистою.
Натхнення Вам, та всих благ!
Інна Камікадз, ♥️
Дякую!
Перечитала всі Ваші твори.
Почала з "По той бік лісу" і По цей бік лісу" - і... причарувалася до Ваших творів. Тепер просто ковтаю і кайфую...
Вітрогон i Богиня вийшли особливо колоритними, але мені здалося якось мало, щось все швидко закінчилось...
На кого схожа Соломія?
Як Гліб відчув себе знову батьком? Як Лук'ян сприйняв сестричку? Як Аврора відчуває своє щастя?
це я вже спеціально вигадую питання, щоб книга і далі продовжувалася:)
А про Артема теж буде окрема книга?
Lyudmila Vasilevskaya, дякую за ці питання, але я лишаю їх на ваш розсуд та вашу фантазію:)) Про Артема книга буде, вона якраз в процесі активного написання, тому не губіться:))) Більше новин на моїй сторінці у фейсбук. Гарного вам дня))
Дякую
Larisa Chelter, Завжди будь ласка:)
Інна, знову перечитую!!!))) А потім Негожий?
Анастасія Матюхіна, ❤❤❤
Уже фінал??? Чому так швидко????
Здавалось - лиш почали танець,
Здавалося - ще берега не видко...
Та на сторінці лиш сухе - "Кінець"!
Лиш добре, що все добре закінчилось:
Все прощено і примирилися усі!
І щось нове і бажане з'явилось -
Щастинка щастя в їх житті!!!
:
Знайшлася та, що вітер обігнала,
Зловила, приручила, обкатала!!!!!!!
Дякую! Дякую за таку непросту мандрівку! ❤❤❤Разом з ними переживала, ненавиділа і прощала, згорала в пристрасті і тонула в не розумінні і розпачі, злітала від бажання і любові!!!
З нетерпінням чекаю нової зустрічі на сторінках пригоди!!! Вам натхнення! Легкого пера! Вдячних поціновувачів!!!! ❤❤❤❤
Елена Нечипорук, дякую!!! Ви неймовірна!!! От, тепер мені слів забракло:))
от і все .... дуже рада за героїв, Горпина дійсно виростила хорошу дівчину... .. .. ні то не тільки її заслуга, то життя її навчило бути хорошою , люблячою і людяною.
Дякую дуже тобі за твої творіння! і до плачу і до сміху доводиш вміло і з легкістю! з нетерпінням будем чекати наступної книги!!!! (人 •͈ᴗ•͈)
Alessia Tymkiv, А ти знову до ночі читала:)) Будеш бита:))) Дякую за все!
Як завжди, важко прощатись з героями, але добре, що все чудово закінчилось)). Дякую за книгу, пані Інно)). Повертайтесь якомога швидше))).
Iryna Mykolayivna Duduk, Намагатимуся далеко не запливати. Хвиля мусить принести назад:)
Аж шкода, що кінець...от би фільми такі зняти, про тих братів, ось то би було!!! А зі свого боку обіцяю не загубитися) З нетерпінням чекаю)
Ірина Повх, До екранізації, гадаю, справа не дійде, але мене дуже тішить, що вони знайшли стількох шанувальників:)
Складно підсумувати одним коментарем таку велику книгу. Тому подякую не словами, а діями) Ловіть від мене нагороду) Крутезна книга, яка гідно увійшла у вашу бібліографію)
Почуття, які майстерно описуєте не можуть залишити когось байдужим, дякую вам!)
Тіа Кузь, йой! Слів не лишилося, тільки емоції. І цього разу мені складно виразити їх словами:)) ДЯКУЮ!!!
Дякую, Інно, за чудову історію) наснаги Вам і творчих злетів)
Vira Perehinets, дякую:) Дуже приємно:)
як цікаво! Ви, Інно, заінтригували остаточно.
Світлана Фецич, та де цікаво! Марудно та буденно, бо то робота:)
Неймовірна історія, яка відразу закохала в себе своїми героями, неперевершиними емоціями. Кожну буковку читала з захватом, затамувавши подих, переживала за героїв та разом з ними. Через цю книгу познайомилася з вашою творчістю та з вашою душою, яку ви вкладаєте в рядки та між рядки, - і я в повному захваті!!! Тепер починаю перечитувати кожен ваш шедевр. Ви - неймовірна!!! Бажаю вам надхнення та вдячних читачів!!!
Олександра Спаська, Ух, ти! Дякую. Зовсім неочікувано.
Своїх героїв я обожнюю, кожного, тому дуже приємно, що вони припали вам до душі:)
Обожнюю Ваші книги, історії надзвичайно захоплюють та торкаються серця. Ваш стиль написання, то взагалі коктейль слів та емоцій. Величезне дякую за твори та натхнення і невтомної музи для майбутніх шедеврів.
Наталія Катуна, щиро вдячна за ваш відгук:) Буду шпорить музу, щоб не облінилася:)
Все. Закінчився роман, і нагороди закінчились :((( сумно прощатись з героями. Але, оскільки щастя любить тишу, то хай живуть щасливо))) Що було далі, кожен може собі домалювати, то я малою всім вашим героям щастя!))
Неймовірна книга, втім як і всі попередні, захоплююча, повна справжніх почуттів, висловлена найвдалішими словниковими оборотами, написала багатою, повною мовою!
Дякую, Авторе!))))
Людмила, люблю отакі, трошки привідкриті, фінали, коли можна дати фантазії розгул:)
Це я вам дякую і за нагороди, і за підтримку на усіх етапах викладу розділів. Інколи мотивуючий коментар вартує тисячі нагород:)
з нетерпінням чекаю на зустріч з Артемом.
До речі, Гліб і Аврора - плід Вашої фантазії, збірні образи чи все-таки реальні прототипи?
Світлана Фецич, про Гліба та Аврору тільки в особистій розмові. Вони моя родзинка, підкинуті збігом обставин та певним добором матеріалу:))
Як добре коли все добре. Радію, що і Аврора і її бабуся викинули з серця всі образи. Радію, що богиня нарешті підкорила вітер. І взагалі отримую задоволення, читаючи ваші книги)))
Іра, Нарешті знайшлося та, хто приборкав вітер:)
Доброго дня!!! !!! Я дуже задоволена , що в Букнеті натрапила на Вас. Не захопитись Вашою творчісттю неможливо, з перших рядків затягує наче вир і кожну наступну частину очікуєш з нетерпінням ,прочитала всі Ваші історії.Гарного і вдалого відпочинку,і ніяких вірусів.
Valentina Daleka, я вже вірусами перехворіла. Антитіла мені в поміч:)) Дякую за ваші теплі слова, вони надихають та мотивують:))
Ось сьогодні, дуже захоплююча частина книги. Я навіть просльозилася...
Натка, Це сльози радості, чи не так?:))) Дякую, що були з вітрогоном та богинею❤❤❤
дуже гарна сьогодні частина. так чуттєво, життєстверджуюче! діти - це завжди чудово!
Світлана Фецич, Як не крути, на мою суб'єктивно думку, без дітей життя неповне:)
Ще раз дякую за можливість поринути у вир вашої творчості! Ви неймовірні! Усі ваші книги цікаві і захоплюючі! Успіху вам!
Тетяна Лавренюк, Щиро вдячна за вашу підтримку:)) Яке щастя мати таких читачів:))
Прекрасно!❤️❤️❤️ Дякую! Гордині пощастило))
Alenka Fedorenko, Горпині дуже пощастило. Аврора змогла її пробачити, попри все:)❤❤❤
Ох Інно, такі твої герої живі та справжні, немов сама з ними проживаю. Дякую за гарні книги. Творчої тобі наснаги та ще багато цікавих творів.
Svetlana Kapysta, Вони насправді живі для мене, кожен унікальний по-своєму, і прикипів до душі:)
❤❤❤
Анастасія Матюхіна, дякую:)))
ще раз дякую за емоційно насичену і цікаву книжку, я так зрозуміла, що далі можна розраховувати на книгу про Артема)
ir, дякую:))
Інно, дякую!!!!
Хелп мі, нагадайте пліз, Артем з якої книги персонаж?
Анастасія Матюхіна, Так, все правильно:)
дуже зворушлива історія! раніше нічого не писала бо переживала за Лук'ана, Аврору,а зараз аж полегшало! дуже приємно знову зустрітись з Артемом, пора і для нього шукати богиню(•‿•)
Alessia Tymkiv, Я так собі думаю, що то буде русалка:))
Ой, як приємно побачити Артема!❤️ Як рідного)))) привіт йому! Чекаємо нову історію!;)))
Alenka Fedorenko, Хай читає коменти і переконується, що книгу про нього читатимуть:))
Невже моя любимка? Артем! ❤❤❤
Пропозиція класна, але вони вже досить покарані!
А повертатись і порпатись в бруді Аврора (та й інші!) не мають бажання! Краще дивитись вперед, ніж озиратись назад!!!
Дякую, Інно!!! Як завжди - на висоті!!!!
Світлана Герасимчук, Ще сама точно не знаю, що буде, але в процесі:)
Оооох))) Бачили б Ви зараз, Інно, мою задоволену мармизу)))) Бо я і вгадала щодо намірів непроханого гостя, і вгадала, що Марчук вже без душі і духу доживає свої дні. Найбільша кара людині, зрозуміти і осягнути масштаб руйнувань життя свого і всієї своєї родини і руйнування ті власним руками зроблені.
А бабусю шкода, вона дійсно любить малого, і Аврору вона любить, тільки надто їй не довіряє. Вона бачила лиш один бік медалі, і саме забезпеченість матеріальну для правнука вважала щасливим квитком у майбутнє . Надто вже їй засіли злидні власних дітей і онуків. Від того і "повелася" на Марчука. Маю надію, бабуся зрозуміє, що була не права.
А щодо Артема... я трохи в шоці)))
Інна Камікадз, ❤❤❤
Оуууу....
Артем?!
Невже вмовили?! Він що змінив місце роботи? :))))
Щиро дякую ♥️♥️♥️
Надія, а як я на них сподіваюся:)))
Хочу книжку про Артема.Інно,буде?
Катерина Позняк, згодом дам відповідь на всі питання. Буде блог. Бо зараз трохи в прострації качаюся:))
Невже це той самий Артем з Негожого? Цікаво було б прочитати ще й його історію)
Інна Камікадз, Ааааа)). Згадала, дякую))
Доброго дня!!! дякую за продочку )) читаю Ваші історії і захоплююсь стильом їх написання.А Аврора поступила правильно ,що не хоче помсти ,вони вже покарані)) немає більшої кари ,як втрата дитини. Не думаю ,що запізно вона полюбила сина їхнє житт ще попереду .Грного Вам тижня.
Valentina Daleka, дякую:))) Я також вважаю, що минуле, новим копошінням в шафі, не змінити:)) А вони молоді, їм потрібно будувати майбутнє.
Так, звісно. Розумію.
Nadia Hrytsiuk, :))
Чи правильна моя здогадка: що ті "перші уста" які розповіли Вам про Олександра, належать Артему?
Ви неймовірна! Так майстерно об'єднати, поки що, всі 5 книг!.. Клас! Дуже дякую Вам! Надхнення Вам!
Nadia Hrytsiuk, так, ваша здогадка правильна:) Тільки імена та місце подій змінено:)))
Інно, маю надію, що наступна ваша розповідь буде про Артема. Ми дуже чекаємо , сподіваюсь ви вже його вмовили.
А за Гліба та Аврору дуже раді!
Ирина, згодом усе вам розкажу, буде блог щодо усіх моїх книг:)
Щиро дякую!
Той самий Артем?!
❤❤❤
Lyudmyla Kovdrysh, він. Мій рідненький:))
Ото вмієте переплітати героїв своїх книг. Дякую.
Оксана Буджаковська, Я їх усіх дуже люблю, а до Артема особливе ставлення❤❤❤
Все налагодиться! Не можуть бути суцільні випробування!
А любов мами творить чудеса, зцілює і дає сил!
Гліб став татом швидше, ніж кліпнув! Але в даному випадку так і треба!!!
Ну а гість.... Поживем - побачим! Надія помирає останньою!!!
Дякую, Інно! Ото наробили ви шороху! Нема спокою, одні думки, думки, думки...
Елена Нечипорук, особа цього чоловіка вас точно здивує:))
хух, я сподівалась, що всі неприємності нарешті закінчилися, а тут знову щось неочікуване , чекаю продовження
ir, ще трішки інтриги і відпускаю своїх героїв. Досить знущатися:)))
Щось мені здається, що цей хлопець хороший, порядний і чесний. Дуже на це сподіваюсь. Звісно, проблеми у них все рівно є, адже все буде по закону, чесно!)))) Ну я так мрію)))
Та і хочеться, щоб старший Марчук став "простіше", адже на старості літ інколи люди розуміють, що таки невиправно помилялись... хоча це давно лиш небагатьом, і це насправді сильні особистості, коли можуть визнати свої помилки...
А чого б і не помріяти))) я завжди шукаю в людях хороше)))
Людмила, Вам правильно здається:) За грізною статурою ховається сюрприз)))
О-хо-хо!....
Що ж ці Марчуки ніяк не відчепляться?!
Щиро дякую ♥️♥️♥️
Надія, Щастя буде, обіцяю:)
Жах! Лук'ян став свідком самовбивства! Травма для дитини важка!
А Олександр не бачив іншого виходу! Батько не лишав і не давав вибору! Десь його шкода...
Тепер це всім пережити....
А баба! (((Язик не повернеться м'якше назвати!) Ото запала на гроші! А Гліб їй чим не вгодив? Гроші дорожчі щастя рідних!!!?
Так, річка бачила багато! А це стало несподіваною крапкою!
І треба мати силу вистояти проти вітру!...
Дякую, Інно!!! Ото дали їжу для роздумів.... І таке відчуття.... гидке....і жаль... Не пояснити словами...
Елена Нечипорук, Прикро. І страшно на старості літ лишилися одній.
читаю ще безкоштовну частину, та не можу стриматись щоб не написати свої враження. дякую вам за чудову книгу, превелике задоволення отримую від прочитання, картинки легко пролітають в уяві, просто відпочиваю та насолоджуюсь. у вас справжній талант, так просто та легко описуєте події, емоції, відносини, що швидко переносишся у книгу та живеш життям героїв. натхнення вам та безкінечної музи. дякую за вашу творчість
Любов Віщак Кропива, І вам дякую:)) Ця книга виявилася найбільш складною в моєму доробку. Що не розділ, то емоційна карусель:)
Який жах((( тепер Лук‘яну це нести через життя(( психологів треба(((
Так неприємно читати про бабусю, фу!…
Alenka Fedorenko, Навіть у таку мить Білий не подумав про сина, про наслідки свого вчинку. А бабуся собі вирок підписала, не можна продавати душу)
Коли бачу, що дзвіночок на сторінці сповіщає про оновлення Вашої книги, завмирає серце! Не очікувала від себе ніколи, що так буду реагувати на книгу... І читати одразу я не кидаюсь. Треба звільнити час і простір, аби нічого і ніхто не заважав отримувати моральну насолоду)))
Дякую, Інно, що Ви є. Що відкрили в собі цей талант, і ділитеся ним!
Людмила, погоджуюся з вами, я теж звільняю час і простір для "медитації".
Людина яка все життя звикла згинати інших- неспроможна поставити себе на місце іншої людини, поглянути на все зі строни, поступитись своїм амбиція задля щастя рідних людей- завжди пожинає плоди... і завжди вони трагічні. Це я про Марчука старшого. Мені шкода стало Білого, не знаю чи зміг би хтось піти проти волі Такого батька, але сумніваюсь що Марчук покаявся, такі завжди знайдуть кого звинувати, тільки не себе. Але ж і планів вони вже настроїли !!! Капець . Дякую Інно )) ну як дочекатись продовження
Світлана Герасимчук, Усе в цьому житті має ціну, Марчук заплатив найдорожчим за свою непоступливість та авторитарність.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати