…коли авторка міняється місцями з героїнею… №5

Автор: Устина Цаль / Додано: 23.05.21, 18:26:17

Добрий вечір, любі читачі! Глянула сьогодні на свою сторінку, а вас уже 600! А що це означає?) Правильно, наспів новий пост, в якому Авторка вже традиційно має приміряти на себе роль Героїні.

 

До речі, щодо попереднього опитування - допис на тему "10 фактів про авторку" неодмінно буде, саме він набрав більше голосів (і вазони, названі на честь героїв, теж покажу, як обіцяла))). Але при нагоді зроблю й допис про авторські секрети, тільки це все трішки пізніше.

 

Щодо сьогоднішньої теми. Минулого разу отут у мене "замовляли" дві теми - про особисте життя або ж якісь веселі/мотивувальні історії. Про власну історію кохання обіцяю трохи розповісти на наступну сотню читачів, а сьогодні буде про кумедні ситуації, раз і моя героїня в "Наодинці з ошуканкою" зараз потрапляє у такі.

 

Зазвичай, знайомлячись з новими людьми, ми намагаємося представити себе з якнайкращого боку. Однак цього разу я зроблю прямо навпаки – розповім про кілька моментів, якими пишатися не варто, але які я щоразу пригадую зі сміхом)

 

Вішаки, кнопки і ввічливі чоловіки з вулиці

 

Найбільш підбадьорлива у світі фраза - «ну, з ким не бувало». Хоча найчастіше її говорять якраз у ситуації, коли такого точно не бувало.

От наприклад, у вас бувало пройти пів міста з пластмасовим вішаком на спині? А в Героїні було.

Того вечора вона квапилася на курси в автошколу, завершила роботу, вимкнула ноутбук, вихопила пальто з шафи і побігла. Споночіло, але на вулицях було людно. І майже кожен, з ким Героїня розминалася на вузькому тротуарі, якось підозріло на неї поглядав. Добре, що до автошколи було недалеко. Вона прибігла, продефілювала через все приміщення, сіла за першу парту і почала знімати пальто... І тільки тоді побачила, що ззаду за пояс пальта гачечком зачепився пластмасовий вішак з шафи.

Найсмішніше було, коли прийшов її Чоловік (вони разом відвідували автошколу), сів поруч, глянув на предмет на поличці під партою і запитав: «Звідки тут вішак?».

 

Або бувало сплутати кнопку змиву з кнопкою екстреної допомоги?

У Героїні бувало. На другий день подорожі в Сеул вона вперше зайшла у громадський туалет в метро і трохи подивувалася. Даруйте за подробиці, але зацікавила відсутність кнопки змиву на унітазі і наявність кнопки на стінці кабінки. Червоної такої кнопки, поруч з якою – купу тексту корейською. Виникли, звісно, певні підозри, що це не те, що треба, але Героїню вони не зупинили – якщо кнопка є, отже її треба натиснути!

Щойно це зробила, як на всю велетенську вбиральню пролунали телефонні гудки. Героїня спробувала вимкнути кнопку, але упс, так воно не працювало. З динаміка, знову на всеньке приміщення, почувся привітний чоловічий голос: «Анньонхасеййо!» («Добрий день» корейською). Що зробила Героїня? Замість того, щоб хоча б англійською пояснити, що помилилася, стрімголов утекла.

Чоловік знову сміявся.

 

Або ось, історія з давніх часів. Вам траплялося кілька тижнів вважати свого викладача ексгібіціоністом? Героїні траплялося.

Якось Однокурсниця, з якою Героїня винаймала квартиру, розповіла, що бачила на їхній вулиці серед білого дня ексгібіціоніста. А іншим разом розповіла, що вже вкотре зустрічає на вулиці якогось чоловіка, який постійно вітається з нею – лице десь бачила, а хто він саме, не знає.

Минуло десь пів року, дівчата вже й квартиру змінили. Почався новий семестр. Сидять вони на лекції, коли заходить новий викладач. Однокурсниця штурхає Героїню і каже: «О, це той чоловік з вулиці, пам’ятаєш, я розказувала?».

Вгадайте з першої спроби, про що подумала Героїня... Два чи три тижні вона ходила з квадратними очима, доки не вирішила таки перепитати Однокурсницю: «Слухай, може ти поплутала? Він же таким інтелігентним виглядає…». Однокурсниця закліпала очима, а тоді второпавши усе, поставила логічне запитання: «Ти про кого подумала?».

Сміялися обидві.

 

Ось так. Тому, якщо з вами трапиться щось недолуге, можете втішити себе тим, що принаймні не ходили містом з вішаком на спині, не викликали екстрену допомогу в туалет і не вважали інтелігентну людину ексгібіціоністом :)

 

На цій ноті бажаю вам гарного настрою, любі читачі, і запрошую усіх, особливо новеньких, до своєї нової книги «Наодинці з ошуканкою»!

6 коментарів

Авторизуйтесь, щоб додавати коментарі

Увійти

Ха))) чудові історії з гумором, героїня непередбачувана зі своїми витівками. Сподіваюсь десь поруч не ходить такий божевільно веселий персонаж))))

Устина Цаль, )))

avatar
Аля
23.05.2021, 20:19:55

Не помиляється лише той, хто спить))) Виявляється і автори теж живі люди))) Позитив наше все!! Дякую))

Устина Цаль
23.05.2021, 17:43:34

Аля, Аякже, дурні ситуації трапляються зі всіма))

avatar
Alesia
23.05.2021, 19:50:01

Ахааа) у Вас пречудове почуття гумору!
Найкраще, коли людина може та вміє сміятися із себе)))
І в мене був випадок з викладачем))) згадую та посміхаюся)))
У нас читав соціологію викладач, який носив... перуку))) і ось, їдучи на екзамен у громадському транспорті я приготувалася виходити на своїй зупинці. Особливо не роззиралася навколо, дочитувала останній конспект, бо до предмету була "нуляча")))
Витягнула парасольку (на вулиці була злива), відкрила, але кінчик парасольки за щось зачепився... Коли вийшла із транспорту - побачила, що на кінчику висить перука того викладача, до якого їду на екзамен... Ой, лишенько ж моє!!!) Викладач подивився на мене з-під своєї парасолі, спокійно зняв свою перуку, посміхнувся, одягнув її на листку й пішов у напрямку університету...
А я ж старостою була... в першу п'ятірку йт мала... Але ЯК??? Вже готова була одразу ж йти на перескладання, але викладач відкрив двері в аудиторію, посміхнувся та сказав: "Ааааа, то це ви поцупили моє волосся сьогодні???"... Я й забула, як дихати))) "-Заходьте до аудиторії - заповнюйте залікові!"
На екзамені отримала "5".
Після закінчення університету не раз по роботі перетиналися з тим викладачем.

Устина Цаль
23.05.2021, 17:18:13

Alesia, Чудово Вас розумію, у цьому ми, здається, схожі)) Але це й справді плюс, коли є що згадати і чим поділитися))

avatar
Ліна Алекс
23.05.2021, 19:47:08

Кумедні ситуації)) Добре, що все добре закінчилося, і що Героїня може сприймати себе з почуттям гумору.
Дякую))

Устина Цаль
23.05.2021, 17:01:38

Ліна Алекс, Героїня такі ситуації притягує, тож довелося навчитися сприймати все з гумором))

avatar
Джулія
23.05.2021, 19:28:59

Дуже дякую за таку дозу позитиву.

Устина Цаль
23.05.2021, 17:00:38

Джулія, Рада, що історія подарувала позитив)

avatar
Олена Когут
23.05.2021, 18:31:14

Ох я і насміялася з нашої Героїні))))) вітаю з числом читачів!! Бажаю ще більше))

Устина Цаль
23.05.2021, 16:22:37

Олена Когут, Дякую дуже!)

Books language: