Книга. "Без любові" читати онлайн
Рейтинг:
73
78 72 2183

Поточний рейтинг:
#177 в Сучасна проза
#736 в Любовні романи


Повний текст 83 стор

Публікація: 13.05.2019 — 13.05.2019


Анотація до книги "Без любові"

Любов - це гра, де кожен із гравців встановлює свої правила і вносить у них зміни, часто навіть не задумуючись, як боляче така зміна може відбитися на іншій стороні. Любов - це дія, яку скоюють або з холодним розрахунком, або з гарячим серцем. Любов - це нагорода, якої може й не бути. А що ж залишається, коли любові нема?

За створення обкладинки дякую Radianta - https://litnet.com/authors/Radianta-t26194

Коментарі до твору:

Всього гілок: 28

Іванна 20.10.2020, 22:29:08

Повчально! Макса шкода, він заслужив кращого.

Останній коментар в гілці:

Марко Войт 20.10.2020, 22:32:42

Іванна, Як би банально це не звучало, але життя - найкращий учитель. Дякую за увагу і за відгук.

Галина Хижняк 17.10.2020, 15:43:45

Да.... і так буває, покарані всі. Мені сподобалось. Дякую за Вашу творчість. Я з великим задоволенням читаю Ваші твори. Натхнення Вам і подальших успіхів.

Останній коментар в гілці:

Марко Войт 17.10.2020, 17:46:43

Галина Хижняк, Дякую Вам! Дуже люблю, коли є зворотній зв’язок із читачами.

Марина Гудзенко 16.10.2020, 20:06:38

Гарно !

Останній коментар в гілці:

Марко Войт 16.10.2020, 20:18:26

Марина Гудзенко, Дякую!

Анастасия 16.10.2020, 12:10:58

Сильний витвір. Про життя без рожевих окулярів. Жорстоко, але правдиво. Дякую.

Останній коментар в гілці:

Марко Войт 16.10.2020, 12:22:06

Анастасия, Дякую Вам за відгук і нагороду. Буду радий, якщо й інші мої твори прийдуться Вам до смаку.

Стася Павлів 28.09.2020, 00:01:33

Мені так шкода Максима, що я розридалася. Розумію, він і сам винний, настільки осліп від свого кохання, хоча всі дзвіночки говорили, що вона стерво. Дуже прикро, що він опинився на самому дні, та сподіваюсь все налагодиться.
Але після такого твору, хочеться «закусити смачненьки». Дуже вже гірко на душі...

У гілці 4 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Марко Войт 28.09.2020, 09:15:33

Стася Павлів, Десь у голові, як то кажуть, мотатиму на вус, але нічого не обіцяю)))

Анюта Касьян 27.09.2020, 17:35:16

Жіноча дурість. Вона є і її нікуди діти. Коли читаєш "пачками" жіночі романи де всі чоловіки сво..., то ця розповідь нагадала, що не тільки жінки можуть бути ранимі, незахищені. Чоловіки також, незважаючи на свою зовнішню мужність, бувають ранимі. Дуже шкода Максима, але хочеться вірити, що він ще зустріне своє кохання і зможе зібрати до купи своє розбите і потоптане серце. Дякую, натхнення і новых ідей

Останній коментар в гілці:

Марко Войт 27.09.2020, 17:40:57

Анюта Касьян, Дякую, що знайшли час на прочитання моєї повісті і на такий щирий відгук. Принагідно запрошую до читання й інших моїх творів.

Катерина Мензатюк 27.09.2020, 13:22:04

Ваша книга мені сподобалося. Щиро дякую. Правда шкода мені Макса , але це таке життя , а ще я думаю , що ви написали це з власного досвіду. Творчого вам натхнення.

Останній коментар в гілці:

Марко Войт 27.09.2020, 13:30:58

Катерина Мензатюк, Дякую за такий теплий і щирий відгук. Так, в цій історії, справді, було багато особистого. Трохи - із спостережень. І дуже мало авторської уяви. Саме життя приносить такі сюжети))) Буду радий Вашій увазі й до інших моїх творів.

Люба 25.09.2020, 10:24:29

Чудова життєва історія. Дякую за можливість прочитати її.

Останній коментар в гілці:

Марко Войт 25.09.2020, 16:41:34

Люба, Дякую Вам, що завітали й прочитали.

Леся Гаврильців 25.09.2020, 01:05:13

Не можна тішитись чужому горю - але так тій Олені й треба... Стерва...!!! Це ж треба бути настільки "сліпою", щоб не бачити очевидних речей (про Бориса...) і сохнути за цим ловеласом....
А Макса - шкода, він теж виявився "сліпим" і дозволив обкрутити себе і залишився ні з чим(((

Останній коментар в гілці:

Марко Войт 25.09.2020, 10:06:02

Леся Гаврильців, І таке в житті буває. Дякую за коментар і час, виділений на читання мого твору.

Татьяна Яковенко 23.09.2020, 23:34:07

Дякую, можу писати, тільки як трохи відлягло, дуже ваш твір зачепив...Мабуть самотні люди на 100% відчувають глибину емоцій, ще раз дякую

У гілці 3 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Татьяна Яковенко 24.09.2020, 08:28:40

Марко Войт, ♥️♥️♥️

Ірина Кузьменко 23.09.2020, 12:55:22

Розпочала читати Вашу книгу)))
Здивована: в хорошому сенсі )))) ✨✨✨
Зацікавила історія )
Дуже дякую ))))

Останній коментар в гілці:

Марко Войт 23.09.2020, 16:51:44

Ірина Кузьменко, Дякую Вам за позитивний відгук. Сподіваюся, книга не розчарує й після прочитання)))

Ольга 22.09.2020, 22:32:45

Тепер я пригадала, чому лякає слово "драма"))) Марку, Ви заслужили найвищих похвал, змішаних з моїми слізьми))) довелося відволіктися, щоб втамувати бурю гіркого полину емоцій))) що змусило мене таки просльозитися (хоча горло здушувало ще від початку розділу)? Це доброта і вияв людяності жриці кохання, що ступила на цей шлях не через сите життя) що добило? Це фраза Макса "... Я ще так хочу вірити людям"))) Як мене пройняла ця оповідь) почуваюся слабкодухою) тікаю від драм, а вони такі прекрасні в розрисах талановитого пера))) Марку, дякую за все пережите у ці години)) щодо сюжету - дякую за відплату Олені) хоча, такі люді вперто продовжуватимуть наступати на ті ж граблі, якщо життя підсуне їм такий шанс)) сумно усвідомлювати як невинна дитяча душа спопелилася і стала чорною дірою, здатною витягнути все світле з оточення і не насититись, а лише збільшуватись)))

У гілці 3 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Ольга 22.09.2020, 23:16:58

Марко Войт, Марку, Ваша творчість посіла чільне місце в моєму серці) якщо мої відгуки та скромна нагорода хоч трішки допоможуть підняти рейтинг цього чудового твору, то буду дуже рада))) дякую за список напрацювань, керуватимусь ним) але зразу попереджаю, що читатиму через день, інакше моя вразлива натура не витримає напливу тих драматичних емоцій))) Дякую Вам за все! Приємно було спілкуватись)))

Ольга 22.09.2020, 21:36:51

"Дура дурой" - так оцінила б героїню одна моя знайома після ознайомлення з третьою частиною)) а от у Макса можна закохатися))) а дівчина як той Барсик з анекдоту: "Все мав би, все в тебе було б, так відмовився, бо дзявкать не давали")))
Вибачте за грубі порівняння, та моя емоційна натура рве і метає))) в передчутті спустошення душевного і матеріального, зневіри героя у житті, на що так гарно натякнув Автор на початку твору, боюсь зазирнути в останню частину)))

Останній коментар в гілці:

Марко Войт 22.09.2020, 21:39:06

Ольга, Поки що не коментуватиму)))

Ольга 22.09.2020, 20:48:03

Отак наосліп і йдуть до щастя, кожен до свого, у кожного свої сподівання))) от чи накладуться їхні коливання? Чи зрезонують, чи створять стоячу хвилю, чи погасять одне одного?)) Максим - неоціненна знахідка, чоловік, який знає чого хоче, готовий до зрілих стабільних стосунків) в м'яких жіночих руках здатен відростити крила і здійняти на них не лише себе, а й кохану))) Олена - покалічена світла душа, опік минулого штовхає її на імпульсивні вчинки)) вона - заручниця свого віку і незрілості, коли хочеться феєрверків, а спокійний хлопець з серйозними намірами видається нехаризматичним та нудним))) треба схилити голову перед чоловіком, що не знітився, не відступився, а діяв))) відчуваються ностальгічні ноти голодних дев'яностих, коли стаціонарні телефони - боги віддаленої комунікації, коли небезпечно одній сідати в машину до чоловіка, навіть якщо він таксист, коли в людей немає грошей на театр, а на дешеве пійло в генделиках віддають останнє)))

У гілці 3 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Ольга 22.09.2020, 21:30:18

Марко Войт, Дякую за ту віддушину, ті дев'яності- двохтисячні)) я там була і дуже багато чого довелося пережити)))

Ольга 22.09.2020, 19:32:18

Відгукнутися захотілося вже після першої частини) Дякую Вам, Марку за кришталеву мелодійність чистої української мови, за прислів'я і красиві словесні переливи та вихори) дуже тішуся, що наша земля багата такими талановитими співвітчизниками!!! Дякую за гостро відчуту глибину безодні самотності, за нагальну потребу у прийнятті, любові й теплі істоти протилежної статі, у тяжінні один до одного, за гіркоту отрути розчарування у вірності)) іржавий ніж у серці і порожнеча - розплата за дитячу наївність і довірливість, осліплення почуттями) так і є, такою можна бути лише у 18-19, якщо немає поруч мудрих наставників)) що ж Він? Красиве тіло з тендітною творчою душею, замкненою у клітці невпевненості та нерішучості) все довіряв ключ від тої клітки неоковирним рукам) або власноруч ховав так, що й нездатен був віднайти самотужки)))

У гілці 3 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Ольга 22.09.2020, 20:56:47

Марко Войт, Дякую Вам за творчість! Вона прекрасна)) дякую за зворотній відгук, мені дуже приємно)))

Олена Когут 26.05.2020, 17:19:35

Я під враженням!!! Сподіваюся щастя для Корбута, бо він заслужив!!!

Останній коментар в гілці:

Марко Войт 26.05.2020, 17:36:04

Олена Когут, Дякую! На жаль, це історія без продовження. Тому будемо вірити, що кожен отримав своє.

Надія Голубицька 31.03.2020, 22:51:21

#весняний_марафон
Одразу прошу вибачення, що пишу в останній день. Все сподівалася дочитати до кінця, а потім вже прокоментувати, та поки дистанційна робота не дозволила(( Прочитала половину і ось що хочу сказати. Мені сподобалося. Протягом читання чомусь проходила асоціація з Маркесом та моїм улюбленим Камю. Тому я однозначно поповню ряди шанувальників вашої творчості. Дуже вміло передано самотність двох душ, обпалених життям. З перших рядків переживаєш за героїв, відчуваєш їх біль та невпевненість, немов зростаєшся серцем з ними. А ще вразила поетичність мови, живі та колоритні вислови. Хочеться смакувати кожне речення. Дякую за чудовий твір і за ті емоції, які він викликав.

Останній коментар в гілці:

Марко Войт 01.04.2020, 00:03:03

Надія Голубицька, Дякую!

Інка Вікторова 25.03.2020, 11:42:55

Увесь час боялася страшнішого кінця. Та все саме так, як приблизно уявляла) Дякую Вам за таку емоційну, таку живу, таку повчальну історію!

Останній коментар в гілці:

Марко Войт 25.03.2020, 11:51:55

Інка Вікторова, Дякую за відгук! Не люблю хепі-ендів ні в кіно, ні в літературі взагалі. Та й описана історія не могла б закінчитися інакше - тут кожен залишився при своїх.

Bogdas Baldas 19.03.2020, 21:42:40

Сумно, але цікаво.

Інка Вікторова 17.03.2020, 14:25:38

#весняний_марафон
Ех! Нічого не можу вдіяти... Закохалася я у Вашу історію та у Ваших героїв)) Сюжет простий, але неймовірно захоплює! Слова та вирази, хоч занотовуй!) Надзвичайно рада знайомству з Вашою творчістю! Обов'язково буду дочитувати))

У гілці 3 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Марко Войт 17.03.2020, 19:57:10

Інка Вікторова, І дякую за нагороду!

Хелен Соул 17.03.2020, 19:36:15

#весняний_марафон.
Вкотре переконуюсь, філософського складу ви людина, і твори ваші просякнуті філософією, роздумами та грамотністю. Жодної зайвої коми чи тире, так як і жодної одруківки. Певна, що перечитували по кілька разів, перед викладенням книги. Бездоганність у всьому - це ваша риса. Я тільки почала читати та вже захопилась манерою письма та почуттями, які автор передає. Самотність, біль, недовіра та крапля надії на денці сердець. Як все це красиво, але так далеко часом від реальності. Тепер твердо вирішила дочитати.

Останній коментар в гілці:

Марко Войт 17.03.2020, 19:54:55

Хелен Соул, Дякую за такий щирий відгук. Ви влучно зауважили, що повість переписувалася по декілька разів (якщо чесно - то шість років лежала в шухляді столу), аж поки я зрозумів, що більше не зможу там поправити ані кому. І хоча добрий літературний редактор знайде там ще непочатий край роботи, мені там уже нічого додати чи відняти)))

Наталия Глущенко 18.05.2019, 01:42:28

Чудова книжечка, хочу Щоб Максим був щасливим

У гілці 4 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Марко Войт 16.03.2020, 18:57:20

Кордобан Марія, Дякую!

Зоряна 16.03.2020, 09:50:29

#весняний_марафон. Гарна книга та сумна. Нажаль життя нам підкидає не завжди приємні сюрпризи. Історія про справжнє кохання. Макс...Скільки тут кохання...,драматичності...правди!Чесно сказати ще не читала нічого такого. Та мені сподобалося. Дуже вдячна Вам за книгу)))

Останній коментар в гілці:

Марко Войт 16.03.2020, 12:52:04

Зоряна, Дякую Вам, що прочитали і написали відгук!

Мар'яна Доля 04.02.2020, 21:06:34

Прочитала в рамках "Марафону читання" - і тепер маю проаналізувати ваш твір, але навіть не знаю, як краще зробити)) Бо якісь сухі формулювання будуть геть недоречні. Скажу "по-простому" - книга чіпляє, затягує, як починаєш читати - то уже не в силах відірватися, мусиш дізнатися, чим усе закінчилося. Образи головних героїв змальовані правдиво, вони не "штучні", а списані з життя, виникає думка, що схожих людей ти не раз зустрічав у своєму оточенні. Дуже гарна мова, образна, жива, мелодійна. Одним словом, мені дуже сподобалося))

У гілці 3 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Мар'яна Доля 05.02.2020, 00:09:58

Я повністю з вами згодна у цьому питанні))

Ivanna Balda 03.02.2020, 10:51:48

Гарна книжка, тільки сумна. Але таке життя насправді.

Останній коментар в гілці:

Марко Войт 03.02.2020, 11:04:22

Ivanna Balda, Дякую!

Майя Духовнова 09.12.2019, 14:15:44

Ну дуже сподобалось!.. стільки драматизму, розпачу, любові і правди життя...
І Справжній Мужчина!
Дякую за таку історію кохання!
І чого ми баби такі дури((( Нема слів, я під враженням!
Автору щиро бажаю успіхів! Буду читати ще!

Останній коментар в гілці:

Марко Войт 09.12.2019, 17:03:45

Майя Духовнова, Дякую!Приємно, що Вам сподобалося.

Оксана Кириченко (Aillin Ai) 11.08.2019, 06:55:06

Читаю, і так мені подобається... У вас слова наче в магічний танок складаються й дурманять. Нічим іншим не можу пояснити, чому я читаю любовний роман. Останній раз щось подібне я відчувала роки назад, коли знайомилася з книгою "Самотність у мережі". Більш нічого подібного, настільки душевного і ліричного, не бачила.

У гілці 5 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Оксана Кириченко (Aillin Ai) 12.08.2019, 16:29:51

Вам видніше як автору, то беззаперечно. Але я з вами погоджуюся: продовження про Максима - то вже зовсім інша історія, і чи потрібно її писати - то вже справа автора.

Марина Гудзенко 16.05.2019, 20:38:48

Дуже гарно і життєво, на жаль)))

У гілці 6 Коментарів. Показати

Останній коментар в гілці:

Марко Войт 19.05.2019, 21:52:48

Ольга Животенко, Дякую!

Books language: