Книга. "Двічі в одну річку" читати онлайн
Рейтинг:
126
186 14327

Поточний рейтинг:
#576 в Сучасний любовний роман
#145 в Короткий любовний роман


Повний текст 61 стор

Публікація: 16.10.2020 — 20.10.2020


Анотація до книги "Двічі в одну річку"

Що робити, якщо колишній чоловік, з яким ти вже давно розпрощалася, раптом знову вривається у твоє життя? Та ще й нахабним чином виявляється найпривабливішим чоловіком у ньому? Яна не хоче згадувати минуле, але що робити, якщо Саша досі здається їй таким рідним і хорошим? Дилема не проста - боротися з собою або вдруге увійти в одну річку ...

Не забуваємо відзначати вподобану історію - лайки / репости і коментарі вітаються! Вам - плюсик до карми, а мені приємно))

26 коментарів

Авторизуйтесь, щоб додавати коментарі

Увійти

Чудова історія! ДЯКУЮ!!! Успіхів Вам!

Олена Блашкун
07.12.2021, 07:10:42

Оксана Авраменко, дякую за ваш відгук))) дуже приємно, що вам сподобалося)))

avatar
Леся Найденко
23.12.2020, 22:29:59

#зимовий_марафон_читання
Також хотіла написати про "дівчину", але мене випередили. Сюжет цікавий, конфлікти зрозумілі, та й текст досить грамотний. Дрібні одруківки зникнуть після вичитки, хоча й зараз вони не муляють око.
Зірочка від мене цілком заслужена) залюбки дочитаю до кінця!

Олена Блашкун
23.12.2020, 22:51:40

Леся Найденко, щиро дякую за ваш відгук та зірочку) мені це дуже приємно)

avatar
vitaly.dulenko
21.12.2020, 13:15:46

#зимовий_марафон_читання
Цікава історія. Мені сподобалося, як ви з перших рядків розкриваєте відносини між героями та їхнє минуле. Мені було важкувато читати через відсутність відступів між абзацами, але це дрібниця. Дякую і бажаю наснаги!

Олена Блашкун
21.12.2020, 13:16:41

vitaly.dulenko, Дякую за ваш відгук)

avatar
Інка Вікторова
20.12.2020, 21:10:43

#зимовий_марафон_читання
Історія мені сподобалася! Додаю в свою бібліотеку) Наразі все читаю швидко, щоб встигнути до дедлайну, але потім повернуся)
Щодо тексту. Зауваження лише до одруківок і в другому розділі разів зо три повторення "катастрофічно не вистачало грошей". А так все добре, читається легко й динамічно)) Дякую!

Олена Блашкун
20.12.2020, 22:34:00

Інка Вікторова, дуже дякую) мені приємно, що в мене з'явився ще один читач)

avatar
Лена Муррр
19.12.2020, 23:46:11

# зимовий_марафон_читання.
Ви вірно обрали тему для своєї книги, але хотілося, щоб її було більше розкрито. Правдиво змальовано відносини матері з дітьми. Успіху та натхнення.

Олена Блашкун
20.12.2020, 00:05:23

Лена Муррр, Дякую за ваш відгук)

avatar
Ярина Мартин
15.12.2020, 00:45:32

#зимовий_марафон_читання.
Я подужала першу главу, але, на жаль, дальше бажання читати не виникає. Немає ніякого гачка, який би змушував співпереживати героям. Дуже багато діалогу, але в цих розмовах якось мало самих героїв, їхнього світогляду та переживань. А коли з'являється, то виглядає зайвим (це я про думки героя, що виділені лапками). Якось такий стрибок фокалу мною зовсім не сприймається. Але тема цікава, текст сприймається досить легко. Думаю, згодом персонажі розкриються повністю.

Олена Блашкун
15.12.2020, 12:17:03

Ярина Мартин, дякую за ваш відгук)

avatar
Мар'яна Доля
15.12.2020, 11:23:50

#зимовий_марафон_читання
Досить цікава історія, могла б мати успіх у якості сценарію для фільму чи серіалу-мелодрами. Хоча це не зовсім мій жанр, я люблю більш динамічні , детективні або пригодницькі сюжети, але в вашій книзі мені сподобався психологізм, глибоке занурення в душевний світ героїв.

Олена Блашкун
15.12.2020, 12:16:55

Мар'яна Доля, дякую за ваш відгук)

avatar
Ана Пест
14.12.2020, 20:22:31

#зимовий_марафон_читання
Історія легка і невимушена і, хоча сюжет занадто передбачуваний, прочиталася на одному подиху. Герої позитивні, їхні вчинки зрозумілі, а почуття реальні. Дякую, що є у творі Наталя і Макс. Вони прекрасно відтіняють головних персонажів.)))
Як на мене, трохи не вистачало інтриг, таємниць, динаміки. Ще для мене було замало емоцій героїв, ба, навіть їхнього внутрішнього світу, думок і переживань. Як читач, не повірила у зустріч після такого тривалого часу. Занадто вона вийшла буденною.
На мові зупинятися не буду, хоч текст і потребує ретельної вичитки, думаю про це вже багато хто написав. А от імена мені занадто різали очі.( Вважаю доречним використовувати російські варіанти імен при розмовах: діалогах, звертаннях, або, коли конче необхідно підкреслити колорит. В інших випадках доцільніше було б використати українські версії.
І про цитату з "Віднесених вітром". Ну не асоциюється вона з таким чоловіком. Він швидше б цитував Ремарка, Коельйо чи Шкляра.)))
А відтак, то лише моя думка.)))) Ви ж не зупиняйтесь, ловіть вітри натхнення і даруйте нам побільше романтичних творів!))))

Олена Блашкун
14.12.2020, 22:45:21

Ана Пест, щиро дякую за ваш відгук)

#зимовий_марафон_читання
Мушу сказати, що любовні романи - зовсім не мій жанр :) Але, на мою думку, вийшло добре. І я дочитала до кінця :)
Міцно збудований сюжет, трохи мелодрами, щасливий кінець - все за законами жанру.
З мінусів - здалося, що ви писали російською і зробили переклад українською. Русизмів загалом небагато, але де-не-де трапляються речення та звороти, які спонукають так думати.
Ще один нюанс: головний герой каже, що він, як Скарлет О'Хара, подумає про це завтра. Якось не віриться, що чоловік може користуватися такими цитатами ;) Але це суб'єктивне, вже на відкуп автора :)
Дякую за текст й успіхів!

Олена Блашкун
14.12.2020, 18:50:31

Дарія Китайгородська, щиро дякую за ваш відгук) мені приємно, що ви прочитали твір повністю, а не лише 5 сторінок, як за правилами марафону.
що ж до висловлювання Скарлетт, то ви вже не перша, хто звернув на нього увагу. тож, певно, доведеться щось змінювати)

#зимовий_марафон_читання.
Цікавий початок, незвична історія. Кину в бібліотеку, цікаво дізнатись цим закінчиться все це))

Олена Блашкун
12.12.2020, 15:47:16

Хелен Соул, Дякую за ваш відгук) Рада, що початок вас вже зацікавив

#зимовий_марафон_читання.
Початок чіпляє, героям віриш, історія життєва, але не нова, тому наступні кроки персонажів передбачувані. Сподобалися часові ретроспективи, з яких можна познайомитися з попереднім життям героїв. Не сподобався Макс))) Але в творі має бути негативний образ, хоча б для різноманітності.
Оповідь тиха, спокійна, читається плавно. Динаміки реально не вистачає. Мова багата і грамотна.
Удачі!

Олена Блашкун
12.12.2020, 13:25:18

Ксения Демиденко, Дуже дякую за ваш відгук)
У цій історії й не мало бути динаміки - вона розповідає про те, як небажання відверто поговорити створює людям проблеми та змінює життя) Особисто для мене вона дуже інтимна, то ж, я рада, що й ви знайшли у ній щось цікаве)

avatar
Тарас Мельник
11.12.2020, 11:16:50

#зимовий_марафон_читання. Яна виглядаю в моїй уяві цілком реалістичною героїнею. Офісне життя та особисті проблеми - класична тема. Я не фанат цього, але текст не має якихось суттєвих зауважень. Авторка розкрила стосунки головної героїні з її оточенням впевнено та правдоподібно. Мені загалом вдалося зрозуміти ідею твору, хоча не вистачило динамічності, до якої так звик в улюблених детективах. Щодо жанрової приналежності, то готовий пророкувати Вам непогану авдиторію на порталі. Від мене зірочка і похвала. Творіть, у Вас це вдається!!!

Олена Блашкун
11.12.2020, 12:06:30

Тарас Мельник, Дуже дякую за відгук)

avatar
Марко Войт
10.12.2020, 20:45:04

#зимовий_марафон_читання
Не належу до прихильників любовних романів, у яких сюжет розгортається лише довкола "Він+вона" без занурень у якийсь колорит чи втягнення читача в місце дії. На перший погляд, усе виглядає так, ніби всі події і діалоги відбуваються серед декорацій, які зараз служать тлом для одного фільму, але ось зараз одні актори дограють свої ролі - і прийде інші знімальна група. Нема барв, які виокремлюють місто, де все це відбувається.
Без розділу на абзаци трохи важко читати таку суцільну плахту тексту.
Діалоги трохи затягнуті - хотілося б бодай якоїсь перебивки цього словесного пінг-понгу (підійшов офіціант, до зали увійшов нестандартний відвідувач, музиканти почали налаштоввати апаратуру і т.п.).
І таке, кхм, незручне запитання: наскільки доречно називати матір двох дітей дівчиною? До того ж, Яна й за віком нею уже не є.
Імена Саша, Наташа, Катька, Янка, Міша, справді, трохи ріжуть вухо і виглядають так, ніби текст переклали з російської без належного редагування.
Місцями зустрічаються прикрі описки - "цінних клієнтом", "легкому шоку", "однією пари".
Але твір, безумовно, матиме свою цільову аудиторію. Авторці бажаю натхнення й удачі!

Олена Блашкун
10.12.2020, 21:58:18

Марко Войт, Дякую! Навзаєм!

avatar
Тетяна Юр'єва
05.12.2020, 18:10:41

#зимовий_марафон_читання
Мені дуже сподобався ота "циганочка з виходом", з якою в першому ж абзаці з'являється головна героїня :) Вважаю це дуже правильним - "чіпляти" читача з перших же слів. Флеш-беки, в яких Яна і Сашко згадують минуле, і через які читач знайомиться з їхньою попередньою історією, також виглядають дуже доречно в контексті твору.
Перехід між фокальними персонажами (з чиї точки зору в даний момент часу ведеться розповідь) дійсно варто було б виділяти не абзацами, а розділами.
Любовний роман - не мій жанр, але в цілому початок справляє позитивне враження!
Успіхів автору!

Олена Блашкун
05.12.2020, 18:15:54

Тетяна Юр'єва, дуже дякую за такий приємний відгук)

#зимовий_марафон_читання
Хоча сюжет не є оригінальним, автору вдалося викликати симпатію до головних героїв. Читати було легко и приємно, але, вважаю, цей твір - виключно для жінок. В деяких діалогах емоційний стан головного героя був класично "жіночим". Чоловік у розмові з іншими чоловіками, не буде цитувати фрази з "Звіяні вітром", навіть якщо і читав М. Мітчел.

Олена Блашкун
05.12.2020, 13:37:58

Валентин Тищенко, Дякую за теплі слова)

avatar
Ліна Алекс
04.12.2020, 07:55:19

#зимовий_марафон_читання
Змішані почуття після читання. Зав'язка ніби й не погана, потенціал є, але недотягнуто. Поведінка героїні під час зустрічі з колишнім через стільки років виглядає як ніби вони розійшлися кілька днів тому. Та й, чесно кажучи, не на стільки років, як виходить з тексту. Так само і герой поводиться наче йому двадцять. Ні напруженості, якої якраз очікуєш у такі моменти, ні ніяковості, що у будь-якому разі має бути. Хіба що твір задумувався, як пародія на подібні твори, але не схоже.
Бажаю успіху!

Олена Блашкун
04.12.2020, 08:55:19

Ліна Алекс, Дякую за ваш відгук

#зимовий_марафон_читання
Одразу перша дружня порада: постарайтесь розділювати текст на абзаци, щоб виділялись окремі фрагменти, особливо там, де пишуться діалоги героїв) Мені, наприклад, було важко читати через це, текст зливався в купу і було важко виокремити важливі моменти. Сюжет простий і зрозумілий, характери та поведінка героїв передбачувана і якоїсь інтриги, зацікавленості я поки не зустріла... Дочитала до зустрічі Яни з шефом та розмови Максима з Сашею (Максим мені одразу не сподобався, такого самовпевненого гнати б від себе подалі). Чомусь історія здається мені надто буденною, бо читала вже багато розповідей, де герої - колишні однокласники/однокурсники/подружжя, які щось колись не поділили в минулому. Тут не вистачає якоїсь яскравості та інтриги, і початок доволі дивний та не дуже зрозумілий, я б навіть сказала, нелогічний. Такі ось враження) Удачі Вам)))

Олена Блашкун
03.12.2020, 22:21:28

Лександра Славичч, дякую за ваш відгук)
Скажу відверто - ця історія була написана не для читачів, а, скоріш, для того, щоб втілити у життя конкретну історію. Про те, як старі помилки можуть забрати чимало років, і що завжди є можливість їх виправити.

avatar
Анна Ост
03.12.2020, 19:50:46

#зимовий_марафон_читання
Початок трохи здивував: дівчина під столом в кафе, мало того, що сидить, то ще й повзе))) я думаю, що офіціант чи люди навколо перші помітили б дивачку і запитали, що сталося))) тоді роки: то 13 чи 15 років тому, і сину 17... важко зрозуміти що до чого. А загалом мені сподобалася ідея, імпонують герої (ну крім Макса)) ), манера написання теж імпонує. Загалом враження позитивні)) Удачі вам))

Олена Блашкун
03.12.2020, 21:10:06

Анна Ост, все перевірила, то ж можу сказати - всі цифри вказані правильно, але, можливо, для читача дійсно вийшло трошки заплутано. Дякую, що вказали на це

#зимовий_марафон_читання
Дочитала до моменту, коли Яна повертається додому, а в квартирі грає гучна музика. Вражень не багато. Твір чітко відповідає жанру історій "про життя", тому образи героїв зрозумілі і передбачувані, більшість наступних сюжетних ходів простежується, навряд там будуть якісь несподіванки. Місце дії - усереднене місто, типова пострадянська країна без якихось національних чи географічних особливостей. Так часто роблять у коротких серіалах того ж жанру. У творі відчувається російськість, особливо в іменах (варто було б таки давати їх більш українізованими) та деяких конструкціях і словах, як то "круг", "відкривати". Знаю людей, які дивляться і читають твори у такій стилістиці, але я не серед них. Особисто мені не вистачило психології та хоча б мінімально - епохи.

Олена Блашкун
02.12.2020, 21:08:09

Наталія Девятко (Natalia Devyatko), дякую)

avatar
Марина Шелдина
05.11.2020, 10:20:50

Історія така правдива. Життєва для мене. Дякую!

Олена Блашкун
05.11.2020, 11:02:17

Марина Шелдина, рада, що вам сподобалася моя книга)

avatar
Katie Avstrill
22.10.2020, 22:43:26

Уууу, як цікаво!! Читається на одному диханні. До речі, у мене для вас прохання. Якщо у вас знайдеться вільна хвилинка, або не дай Боже стане нуднувато, то у мене для вас чудова пропозиція. Я не дам вам нудьгувати з моїми книгами. Якщо турбує душевний біль, то прочитайте віршовану "Зраду". Якщо, щось поеротичніше, то рекомендую "В іншому випадку", але якщо геть нічого не допомагає, то беріть теплий чай і сідайте за інтригуючу і з дивним (трошки) сюжетом "Красуня" або ту, що нещодавно розпочала "Спалені мрії", якщо у житті бракує романтики. В таку погоду, як зараз, саме те, що потрібно. Залишаю найкращі побажання на вечір❤️. Продовжуйте творити в тому ж дусі))

Олена Блашкун
22.10.2020, 22:44:21

Katie Avstrill, Дякую)
Обов*язково зайду на вашу сторінку)

avatar
sonya
21.10.2020, 11:06:10

Щиро дякую,читала іноді зі сльозами на очах,життєва історія,сподобалась.

Олена Блашкун
21.10.2020, 12:03:13

sonya, дякую за теплі слова)

avatar
Оксана
20.10.2020, 23:16:55

Дуже сподобалася книга. Життєва. Читається на одному диханні.
Авторці дякую і бажаю натхнення!

Олена Блашкун
20.10.2020, 23:21:12

Оксана, щиро дякую!
Натхнення є, у цьому можете навіть не сумніватися)

Books language: