61 912
Анотація до книги "Точка неповернення"
Захищаючи країну, він втратив найдорожче – свою родину, яка загинула під обстрілами. Це його зруйнувало. Вона втратила чоловіка на війні, залишилася сама з сином. Чоловік і жінка… Обидва скалічені жорстокою реальністю. Але що станеться, якщо вони зустрінуться там, де ніколи не перетнулися б їхні шляхи? Що, як ця зустріч стане точкою неповернення? Для кожного з них – шанс почати все спочатку або втратити себе остаточно.
Зміст книги: 13 глав
365 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОх, скільки щедрих "компліментів"! Це не вечеря, це... Цікаво, от що зараз у Віки сильніше? Повага до вишуканого місця і відвідувачів чи спрагле бажання зробити цій фізіономії "приємно"?! Салтиком чи вином... Але з "оцим" ще й працювати поки надалі. На жаль((( Ой, краще хай знудить, і це швидше закінчиться. Жестяк! Дякую, моя зіронько)) Дуже чекаю далі!!❤️
Ліна Алекс, Ловлю на слові) ❤️❤️❤️
Йой, Віка ще терпляча, що не послала його після 5 хвилин такої вечері... Хоча, якби він не начальник, мабуть, вже таки послала б. Невже справді роботу змінювати через таке мудло?? Цікаво, чим вечеря завершиться.
Дякую!
Устина Цаль, Думка змінити роботу вже міцно сидить в її голові, от тільки не все так просто. Чекаємо разом захопливого закінчення вечері))
Дякую, Устино!
Чорт, як же мене бісить цей Іван Гнатович! Він вже все вирішив за них двох і думка Вікторії його не цікавить! Бридкий самозакоханий індик!!!) Чим закінчиться цей вечір для неї??!)) Дякую вам за сьогоднішню продочку та чекаю наступного продовження з нетерпінням.)) Спокійних нам всім вихідних.)))/
Анна Багирова, Індик - це точно)) Вечір точно закінчиться чимось небанальним, наберімося трохи терпіння.
Дякую!
Який ж він масний слимак....
Олена Когут, Хах, влучно))
Такі люди, як Іван Гнатович, не здатні до самокритики. Таким людям їхні невдачі не болять, а викликають гнів на тих, хто в цьому винен на їхню думку. Здавалося б, позитивний порив у Івана Гнатовича - створити сім'ю, та й тут я його уявляю скоріше не турботливим , а поблажливим.
Марк же ж - навпаки: гостро відчуває, наскільки він не заслуговує тих почуттів, які так несподівано заворушилися в грудях і навіть могли б мати відгук у відповідь.
Правда, у Вікторії зараз і не стоїть питання вибору між цими двома чоловіками, а скоріше - як відкараскатися від нав'язливої уваги одного з них, бо він явно їй не до душі. Надіюся, результатом цієї вечері не стане її звільнення з роботи?
Дякую, Ліно! З нетерпінням чекаю обіцяної реакції Віки на поведінку її залицяльника)).
Оксана, Щиро дякую за підтримку! Живі і цілі, слава Богу. Ненавиджу їх і мрію, щоб вони всі здохли!
Тримаємося!
Кому зробила послугу втікаючи від Марка в обійми до самозакоханого півня, який вважає себе центром всесвіту, бо у нього ще є порох у порохівницях!! Ха-ха!!! Тримайся Вікторіє, бо за вечерю треба буде розплатитися!)) Дякую вам, люба, за продочку та чекаю наступного продовження з нетерпінням.))))
Анна Багирова, Це ми ще побачимо, хто розплатиться за вечерю;))
Віка налякана своїми почуттями до Марка і не дуже добре розуміє, що в цьому випадку робити.
Дякую, Аню!
Те, що Іван Гнатович, все ж хоче сім'ю, а не покористуватися Вікою, говорить, що він може не геть безнадійний. Проте все одно самозакоханий, милується собою, впевнений, що жінка має танути від уваги такого чоловіка, а у Віки це все просто її заморочки як вдови. От він захотів її, і все, вона має піддатися, бо він так хоче. От терпіти не можу таких чоловіків. Цікаво, як Віка вийде з ситуації.
Дякую!
Устина Цаль, Я теж таких терпіти не можу. Але це в дусі цього персонажа. Він звик до беззаперечного підкорення, ще й до уваги жінок, тому зламати спротив Вікторії для нього справа чоловічої гордості. Він ще тиснутиме на неї з іншого боку, а як Віка вийде з цієї ситуації... побачимо. Терпіти точно не буде.
Дякую!
Тактика обережного зваблення і дружньої чуйності....А ми_ не сном не духом...не чули....
Іван Гнатович вірить що він ніжний і лагідний
Росіяни вірять що нас асвабаждають.Чи планету асвабаждають від нас(тобто нацистів)
І що з цими бузовірами робить_хто зна...
Але він не одружений і щиро хоче створити сім'ю.Цей його майже благородне поривання зменшило моє бажання(набити морду і відросток в штанях вирвати)
Катерина Позняк, Він же непоганий по суті, просто не вміє поводитися інакше, самовпевнений і зарозумілий, але сім'ю справді хоче. Та, боюся, ваше бажання щось йому зробити тільки посилиться:))
Дякую!
Це, мабуть, мало б вразити... Будь яку жінку. Але ж і Віка в нас не будь-яка... А в когось репа не лусне?! Нічого так планчики у її керівництва!! Та й відчуття такі, що ще трішечки і в когось слина потече. І явно не від шикарної вечері. А зовсім від іншого голоду... Уууух, тільки почалося, а вже якось... стрьомно! Але тримаємось) Принаймні, тут хоча б людно... Дякую, моє серденько)) Дууууже чекаю далі!!❤️
Аля, Він обрав метод враження наповал, мовляв, я ледь не всесильний, користуйся нагодою, дорогенька, і ще далі буде тиснути. Стрьомно, але не поспішаймо, для всього свій час))
Дякую, моя люба! Тримаймося!
Ох, як захотілося насолити Маркові, що аж із щасливою посмішкою підставила щоку для поцілунку Гнатовичу. Думаю, що цим самим Віка ще дужче ускладнила собі сьогоднішній вечір. Бо старий ловелас уже й повівся на це і, мабуть, намалював в уяві продовження вечора в неформальній обстановці. А Марк нехай тепер лікті кусає за свою їжакуватість)).
Дякую, Ліночко! Кожного вечора ця історія для мене - як бальзам на душу )).
Оксана, Марку могло й привидітися з ревнощів та образи, а Віка на автоматі понеслася подалі від спокуси і потрапила одразу в більшу халепу, у більше зло навіть, я б так сказала. Хто що собі надумав, ми знатимемо вже у наступних частинах))
Красно вдячна, що знаходите хвилинку щовечора читати і писати відгуки))
Щасливо посміхаючись?!! ...підставила щоку... А йому нічого не привиділось?!! Щось от саме це найбільше шокувало... А от те, що такого дикого, не приборканого спрага вже так і манить напитись саме з цих жаданих рук... І самому ж вбити такий неймовірно хвилючий момент!!! Оооох, та без проблем(( Ну, хай тоді ще доведе, що йому дууууже полегшало після цього!) Дякую, сонечко)) Дуже чекаю далі!!❤️
Аля, Може, й привиділося. Через ревнощі і відсутність власної гідності і не таке може здатися здалеку)) А те. що їх тягне одне до одного, це вже факт. Тільки поки до них дійде...
Дякую, моя люба!
Марк робить спроби вилізти з дна
Гнатович робить спроби самоствердитися шантажуючи Віку
Ще б Віці спробувати сказати собі:місце чоловіку в моєму житті є
Авторе,це ми вже на якій частині книжки?І що,Гнатовичу навіть око не підіб'ють?А я так надіялася,ех....
Катерина Позняк, Кожен з героїв шукає власний шлях для досягнення цілей. На цьому шляху можуть бути як приємності, так і навпаки. Віка несеться за течією, але настане мить, коли й вона почне опиратися нав'язуваному. Все попереду. Ще навіть не половина книги. А щодо Івана Гнатовича.... Ну майте трохи терпіння)))
Ох, а я до останнього сподівалася, що ця зустріч з Іваном Гнатовичем зірветься. Тепер хвилююся за Віку, як би їй не довелося робити того, чого не бажає... А щодо її розмови з Марком, то насправді добре, коли люди й погиркатися на пустому місці можуть. Як говориться, "байдужі не сваряться"))
Дякую, дуже чекаю продовження!
Устина Цаль, Як там кажуть: хто кого любить, той того й чубить, тому маємо надію, що така сварка у них не востаннє)) Іван Гнатович ще потріпає їй нерви.
Дякую!
Як шкода, що вони не можуть порозумітися.) Цікаво як пройде вечеря з тим бабієм? І чи буде після вечері продовження? Аж пересмикнуло від цієї думки.)) Дякую вам, Ліно, за сьогоднішню продочку. Дуже хочеться дізнатися, що відбулося далі.))))
Анна Багирова, Вечеря буде дуже емоційною)) Продовження теж буде, але з яким змістом - то питання)
Дякую!
Оо.) А Іван Гнатович не впізнав його це точно)) так мило бесідували і на тобі. Наговорили дурниців.
Олена Когут, Це не останній раз, коли вони наговорять дурниць одне одному, поки не порозуміються)) Та крига скресла, вже не байдужі))
Дякую!
Оце так сюрприз! І як тепер сідати до Івана Гнатовича в машину на очах у того, від кого серденько тріпочеться та завмирає? Мабуть, цьому передуватиме розмова трьох... І Вікторії відведеться найважча роль, бо кожен з двох чоловіків буде оцінювати, як вона реагує на його "суперника".
Цікаво, чи відбулися певні зміни у зовнішності Марка, і чи помітить це Вікторія?
Дякую, Ліночко! Дуже цікаво, що ж буде далі!
Оксана, Побачимо, чи дійде до розмови втрьох, це було б щонайменше цікаво)) Серце у Віки тріпоче, але страх нікуди не дівся, тому вона може поводитися не зовсім адекватно з нашої точки зору.
Дякую, Оксаночко!
Ооох, нічого собі!!! "Далі буде"... Відрив щелепи!! І заскок здогадок)) А.Хто.Ж.Це.Саме.Був?!! Але фантазія і мрії вже все самі домалювали))) О, і серденько чиєсь вже потроху відтає) А думки, вони такі... заведуть у цікаве русло швидше, ніж отямишся))) Ну, і... далі тільки найцікавіше!! Дуууууже чекаю!! Дякую, моє сонечко))❤️
Аля, І думки заведуть, і не тільки думки, ще й дії різні будуть. Хто прийшов, вже всі здогадалися - той, на кого реагує по-жіночому, від кого тремтіти починає))
Дякую, моя люба Алю!
Невже Марк прийшов!? Дуже сподіваюся що він!) І пішов той підстаркуватий казанова під три чорти!!!)) Чекаю на продовження з нетерпінням. Дякую вам за сьогоднішню проду.))))
Анна Багирова, Ну від кого серце Віки пришвидшено почало битися? Точно не від Івана Гнатовича))
Дякую, Аню!
Оо, якщо це Марк, й Іван Гнатович його застане, то ситуація вийде цікава) А враховуючи, що Марк і є причиною, з якої Віка змушена йти на це побачення.. Ой, як цікаво, що буде далі))
Дякую!
Устина Цаль, Так, це Марк, і це навіть не спойлер)) А як розвиватиметься ситуація і в якому напрямку піде зустріч, побачимо завтра))
Дякую!
Що ти виламуєшся як дівчинка.Розстав ноги переді мною,швидко.Не захотіла по доброму,змушу шантажем.От завжди хотілося залізти в голову до таких іванів гнатовичів:а то що жінку силою змушуєш тобі не трохи кайф не ламає? А може тільки так кайф і отримують.Це ж не про секс,це задоволення від приниження жінки,від того що довів їй і собі що вона слабка,нінащо нездатна істота,нікчема
Щоб зникло бажання тра***ти(вибачте за грубе слово,але ж не" коханням займатися "це назвати)Вікторію назавжди йому достатньо морду підрихтувати ?Чи бажання зникне лише як в штанях відростка відкрутити?
Катерина Позняк, У Івана Гнатовича є такий недолік, проте він справді гарний спеціаліст, що втім не скасовує того факту, що як чоловік він просто мудак. Захотів завоювати жінку і, як кажуть, бачу ціль - не бачу перешкод.
Дякую!
Хааа)) ось що значить він близько)))))
Олена Когут, Відомі магазини з синіми дверима на кожному кроці, тому так, недалеко))
Цей Іван Гнатович справжній монстр. Не здивуюся, якщо він Вікторію спробує взяти силою. Навіть в людному місці з ним не можна почувати себе в безпеці.
Мене ще непокоїть, що ж надумала свекруха, щоб не віддавати Микиту матері. Невже Антон посприяв такому рішенню? Щось дійсно хмари густішають над Вікою. Наразі вся надія - на її сильний характер. Але з нетерпінням чекаю появи на арені Марка)). Його реакція на Антона була миттєвою. Може, й травматологу дасть зрозуміти, що той не такий вже й всесильний.
Дякую, Ліно! Мені подобаються Ваші інтригуюючі сюжети. Ніколи не передбачиш, що ж буде далі)).
Оксана, Я би не назвала Івана Гнатовича монстром, скоріше, чоловіком самовпевненим, який точно знає, чого (чи кого) він хоче, і при тому вважає, що так для всіх буде краще. Золоті і цілющі руки травматолога тут не переважають поганого характеру. Він не братиме її силою, але давитиме в інший спосіб.
Про свекруху теж буде згодом. Нічого без уваги не залишиться :))
Я часом сама не знаю, що буде далі. Сюжет розкривається поступово, а я просто записую.
Щиро дякую, моя люба Оксаночко!
О!! Це ж треба ! Наш Залізний не такий простий чоловік був у минулому! Оо! Добре, що взяли на роботу)) ох цей Іван нахабущий! А шо ж на вечері може виплисти чи після?!? Оо))) аж Марка згадала, агій))
Олена Когут, Іван Гнатович тільки розбігається, ще такого наговорить))) Вечір не буде томливий;)) А Марк ближче, ніж здається))
Дякую, Олено!
І що Вікторія має робити?! Як їй відкараскатись від цього казанови???) Чекатиму на продовження з нетерпінням. Дякую вам, Ліно, за сьогоднішню проду.))))
Анна Багирова, Побачимо;)) Вечір подарує різні сюрпризи, як приємні, так і не дуже.
Дякую!
А я все чекала, коли ж дійде до цього "моменту"... "Дочекалися"((( І воно ще гірше, ніж очікувалось(( Не торкнувся, а пройшовся "силою" не гірше, ніж Антон(( І дійсно! Є поки що єдиний. Єдиний не "стурбований"... Та й де він зараз? А тут... ніби добровільно погодилась на "згвалтування"(( Заради того, щоб витягнути це життя... Дякую, сонечко)) Дуже чекаю далі!!❤️
Аля, ;))
Дякую! Вам як автору ,натхнення на такі колосальні твори, а всім нам остаточної перемоги і миру, та спокою!!!
Ірина Заїкин, І вам вдячна за увагу)) Разом до Перемоги!
Вона не може думати про інших чоловіків після смерті Сергія, але один все ж здається їй трохи кращим за решту - це вже багато вартує. Снігова королева трішки-трішки почала танути... Але от ситуація з начальником не найприємніша. Не уявляю, як Віці з неї вибратись, щоб і роботу зберегти, і свої кордони.
Дякую, дуже чекаю продовження!
Устина Цаль, Перший час вона справді не могла ні про кого думати, а згодом просто переконала себе, що так простіше, що так вона зберігає вірність, шанує пам'ять. Але крига скресла, так, безсумнівно. З колегою буде розбиратися по ходу діла))
Дякую!
Доброго дня! Книга просто нереально крута і дуже душевна!!! А хочеться дізнатися, чи буде на неї знижка, бо не можна її не читати.
Ірина Заїкин, Дякую за теплі слова. Поки що не можу сказати про знижку. Слідкуйте за сповіщеннями.
Важко уявити, який невимовний тягар носить в собі Марк! Непоправне горе від втрати сім'ї, відчуття вини за помилкові свої рішення як командира, а ще - несправедливе звинувачення у злочині, якого не робив. А втрата квартири остаточно позбавила людину ґрунту під ногами.
Чому свого часу не знайшлося друзів, які б зрозуміли, повірили і підтримали? Та що б там не сталося в минулому між цими двома чоловіками, хочеться віриться, що в цій ситуації Павло не відвернеться від колишнього товариша. Бо в протилежному випадку боюся, що Марк може облишити спробу знайти роботу і налагодити нормальне життя.
Дякую, Ліночко! Емоції і вчинки героїв передані настільки тонко, що не відчути їх на собі неможливо!
Оксана, Мені здається, Марк був надто гордий, щоб просити про допомогу, надто замкнувся у собі. Тоді ж з'явилася в його житті Анжела, якій він довірився, а в результаті стало ще все гірше. Тому не дивно, що він облишив спроби боротися і просто потонув у тій безвиході, щоб не сказати гірше.
Дякую, моя дорога Оксаночко! Ви завжди надихаєте писати так, ніби востаннє.
Ууух, не уявлала, що у Марка ще ті скелети в шафі!! Але ж мабуть таки щось добре в житті зробив, що доля вирішила стати трішечки ласкавою до нього)) А от його позивний головне і як цікаво!!! Це ж на все життя)) Як друге ім'я! А у підсумку... так заіржавіти... Зате знайшлася чарівниця)) На свою голову....ну, і його також) Дякую, моє серденько)) Дуже чекаю далі!!❤️
Аля, Я думаю, у кожного військового є свої скелети в шафі, а у того, хто профукав своє життя, не впорався з горем, тим більше є, через що соромитися. Марк винен лише у тому, що не зміг подолати внутрішню кризу. Зате тепер є надія.
Дякую, моя люба!
Бідна людина
Роблять злочинцем і викидають як непотріб із війська...
Тут би підтримка рідних,а вони вже на небі...
Зрозуміло,що обпечена душа прагнула підтримки і довірився тому лайну в рожевому.А спритна дівка забила цвяхи в кришку домовини Маркового сенсу життя
Катерина Позняк, Все правильно кажете. Нечисті на руку люди є завжди і, на жаль, підставляють тих, хто не може за себе постояти. На щастя, Марк зустрів Вікторію, тепер у них обох є шанс.
Дякую!
Он воно як, то виявляється, справи давні і темні. Мало того, що Марк втратив найрідніших, так ще й його підставили... Шкода його, але сподіваюся, тепер він зможе таки поступово стати на ноги.
Дякую!
Устина Цаль, Я теж сподіваюся, що він зможе стати на ноги, але шлях до цього буде нелегкий
Дякую!
Вітаю вас з передплатою! Що ж такого сталося, що Павло одразу прийняв Марка у штики??! Зрозуміло, що це було не вчора, але....) Сподіваюся, все-таки, що Марк отримає роботу, а от жити йому немає де.)) І це проблема! А ще ж і прописки немає! Дідько!)) Чекатиму на продовження з нетерпінням. Дякую вам, Ліно, за сьогоднішню продочку.) Затишних та спокійних вихідних вам.))))
Анна Багирова, Дякую, Аню!
Ну напевно щось страшне сталося, бо це ж війна, нормальних речей там не буває.
Віримо разом у Марка, що він не прогавить свій шанс))
От же ж, хто це такий? Чому так зреагував на Марка? Схоже, що наш красунчик не один раз накосячив! Схоже, зустрівся Марку привид з минулого?!)) Чекатиму на продовження з нетерпінням. Дякую вам за сьогоднішню продочку.)) Гарних вихідних вам.))))
Анна Багирова, Накосячив він точно не раз, а привид з минулого йому про це нагадає.
Дякую, Аню! І вам гарних вихідних!
Ого, оце завершення глави. Цікаво, що за давній ворог у Марка ще вималювався. Сподіваюсь, якщо не тут, то деінде він таки знайде роботу. Головне, що виникло бажання щось змінити.
Дякую!
Устина Цаль, Це не стільки ворог, скільки привид з минулого. Як обернеться ця зустріч, скоро дізнаємося))
Дякую!
От що таке не щастить і як з цим боротись?! А він же практично досяг вершини свого дна! І залишився лише один крок! Навіть, здавалося б, дрібненький крочок. І тут якесь минуле вчасно підфартило((( Отже... одного "на слабо" ще так замало, щоб видертися на ту "гору". Чи хоча б підступитись до неї. Але ж не розвертатись назад до свого блощичника! Сподіваюсь, Маркуууу!! Дякую, моє сонечко)) Дуже чекаю далі!!❤️
Аля, Коли намагаєшся лізти вгору, перешкоди неминучі. Марк забив на своє минуле, думав, якщо його викреслити, то ніби й не було. А це не так. Воно наздоганятиме поступово у найбільш неочікувані моменти і буде ставити підніжки на шляху до нормального життя. А те, що він пішов шукати роботу - то взагалі величезний прогрес для нього.
Дякую, сонечко!
Ну да,життя без зобов'язань і без відповідальності просте! Але...хіба то життя???
Ооо,як вона на Марка вплинула - вирішив змінитися і вилізти з болота!!! А тут облом...!!! І хто ж той управляючий??? Явно не друг,колєга,чуть не брат!!!
Дякую за проду!!!
Елена Нечипорук, Не життя, звісно. але коли ти зламаний, то так справді простіше. Якщо є ще резерви сил десь глибоко всередині, то зможеш виборсатися з цього болота. А як ні, то ні.
Дякую!
Вавввв!! Степанович браво!! Оце інтрига!!! Нічого собі!! Керуючий в шоці?!?!! Оооо!!!
Олена Когут, Інтрига, бо Марк явно не очікував привіту з минулого))
Мені здається, що Вікторія, виявивши відсутність Марка в квартирі, швидше засмутилася, ніж зітхнула з полегшенням. Все-таки в цьому чоловікові щось є. Він навіть викликав у Віки інтерес до свого життя , бо щось не складалися пазли між особистістю та способом існування. Хочеться уявляти, що віднині кожен з них буде в думках прокручувати всі події, пов'язані з їхнім "знайомством" та підсвідомо вишукувати знайому постать в людській юрбі на вулицях.
Дякую, Ліночко! Дуже тішуся, що книга поновлюється кожного дня. Надзвичайно цікава та емоційна історія!
Оксана, Вона явно не очікувала, що він так просто піде, без усіляких підступів чи чергової крадіжки. Тим більше, він був присутній майже цілу добу в її житті - неможлива для Вікторії річ. Чи звикла, чи паростки сподівань проросли, дізнаємося далі неодмінно.
Щиро дякую, Оксаночко!
Хочешь Чи ні, але кохання не питає
Вера Быкова, До кохання ще далеко, але зародки вже є.
Дякую!
Куди ж він пішов? Шкода так, що життя безжально тріпає його.
Ліна Алекс, Надіюсь на це)
Такий "доволі привабливий, розумний, сильний чоловік"... і втік. А жаль(( Та й Вікторія на його місці, мабуть, теж втекла б, якби не знаходилась у власній же квартирі. Але "зернятка" надії вже навіть дають свої перші тендітні "паростки") Однак, уявляю, як їх зараз почнуть люто "викорінювати"! Дякую, моє сонечко)) Дуже чекаю далі!!❤️
Аля, Втік, бо явно не готовий для відкриття нових почуттів, хоча їхні паростки, як ти правильно помітила, вже пішли вгору. Скору вилізуть і будуть впливати на життя.
Дякую, мою люба!
Пішов...таки гризти себе спогадами та в черговий раз переконувати себе, що йому краще одному.... ну таке собі заняття. А ще злякався того стану, що у його голові з'явилося й інше, окрім Оксана, ім'я - Вікторія!))) Чекатиму на продовження з нетерпінням. Дякую вам за проду.))))
Анна Багирова, Саме так. Треба відпустити минуле, а він поки що не може.
Дякую!
Він навіть не зрозумів,як вона залізла в думки!!! І це його налякало...!!! Втік!!! Від гріха подалі...!!!
Дякую за проду!!!
Елена Нечипорук, Втік, але далеко не втече. Все одно перетнуться знову))
Дякую!
Який молодець!! Замок зробив! Ім'я сказав і на ніч не залишився! Ооо!!
Олена Когут, Не зміг залишитися. Злякався почуттів. Що з цих чоловіків візьмеш))
Вони обоє бояться нових стосунків, нової близькості, але ніби доля підштовхує їх одне до одного поволі, маленькими кроками. Зараз Марк утік, але думається, що це ненадовго.
Дякую, чекаю продовження з нетерпінням!
Устина Цаль, Втік, бо злякався, як би дивно це не звучало. А доля таки підштовхує, тут маєте рацію))
Дякую!
Відчуваю, наскільки Вікторія виснажена і спустошена за цей один, такий довгий день. Але тоді, коли з малознайомим безхатченком пригоди нагадували американські гірки, то від Антона отримала ніж і спину. Добре, хоч двері таки будуть відремонтовані - чогось я в цьому впевнена. А те, що Віка не боїться залишати Марка на ночівлю, вже багато про що говорить. Тобто вона впевнена не тільки в тому, що він її не образить, а що й не пограбує знову. Ну що ж, побажаємо їм спокійної ночі, бо Вікторії вранці на роботу. А там ще один претендент у кавалери...
Дякую, Ліночко! З нетерпінням чекаю продовження!
Оксана, Дверям пощастило більше за всіх - замок прилаштують на місце (маленький спойлер))
Віка підсвідомо відчуває довіру до Марка попри все, що він накоїв. Пояснення цьому теж є, згодом стане зрозуміліше. І якщо обирати між Марком і Антоном, то вибір очевидний з точки зору чесності. Спокійної ночі цим двом я би теж із радістю побажала)) А також і всім нам, без сирен и ракет.
Щиро дякую, Оксано!
Який же цей Антон бридкий покидьок! Давив на жалість Вікторії пам'яттю про брата. Підло, низько і цинічно!)) Думаю, що він ще покаже свою гнилу сутність у всій красі! Треба їй швидше забирати сина від свекрухи, бо синочок точно їй поплачеться, яка Віка гуляща та завела собі мужика!)) Дякую вам, Ліно, за сьогоднішню проду та чекаю наступну з нетерпінням.)))))
Анна Багирова, Все може бути, в тому числі і підступи Антона. Якщо він поставив собі за мету добитися Віки, тоді є сенс його остерігатися. А сина точно треба швидше забирати, тільки не дуже вийде, а чому, дізнаємося згодом.
Дякую!
Весна стирає зимові сліди,
Пробуджує зі сну,дає надію......
Дякую за проду!!! Ще все так непевно і невпевнено.....
Елена Нечипорук, Непевне все, але надія вже на горизонті.
Дякую!
Дякую, у ваших творах є гострота і надія.
Ліна Бородинська, Щиро дякую! Я пропускаю їх крізь себе.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати