Sign up

Леля Васильова

Змалечку любила слухати казки, а згодом і сама почала їх придумувати. Пройшла ціла еволюція перш ніж я взялася за письменство серйозно. Сині зошити з написом “Книга” і декілька списаних сторінок. Різні фандоми і я, з широко розплющеними очима, завмираю, дивлячись на простори фікбука. Запал до фандомів згасає, на ноутбуці безліч незавершених робіт. Почався карантин. І ось мені прийшов лист, з відмовою на проект “Школа успіху”, яка розбила мій світ на крихітні частинки, адже у власній голові я мала стати учасницею. Я думала, що лідерство=успіх. Брехня собача! Того вечора, витерши сльози, шукала в інтернеті літературні конкурси. Може просто це не та дорога, яка мені судилась. І почались літературні конкурси. Опа ля ля. Як круто. І знову творче вигорання. Але письменник по натурі - письменник завжди. Кольорові яскраві сни, цікаві ідеї, почуття, які так і ринуть з душі. І знову я піддалася цьому пориву. Вважаю, своєю сильною стороною саме психологізм власних творів. Я навіть колись мріяла вчитись на психолога. І всі письменники вони трохи психологи. А творчість допомагає розібратися з власними проблемами. Тож скажу наостанок, моє життєве кредо в цей момент, коли я пишу цей текст (05.04.2021 19:50) це три всього лише три маленькі, але сильні слова: рухатися, досліджувати, творити.

The user doesn't have any written works yet

Cookies files usage

In order to improve user experience, we use cookies files. By browsing our website, you agree for the cookie files to be collected and used.

More