1 693
Анотація до книги "Вишукані пригоди Монтонів"
Що робити, якщо взнав про існування надзвичайних скарбів, які ще й дають право посісти королівський трон? Звісно, вирушати на пошуки, прихопивши з собою надійного напарника та вірного друга! Разом долати негаразди, зваблювати жінок, уникати життєво небезпечних битв, красти все, що не прибито цвяхами та безкінечно мріяти про багатства.
А ще – намагатися обійти конкурентів, бо тим, бачите, теж кортить скарби до рук прибрати. І вони не зупиняться ні перед чим, адже ставки зростають з кожним днем. Це той випадок, коли компроміси ні до чого, або пан, або пропав. Діяти треба стрімко, без зайвих вагань, тоді є шанс першими добратися до коштовностей.
А ще – намагатися обійти конкурентів, бо тим, бачите, теж кортить скарби до рук прибрати. І вони не зупиняться ні перед чим, адже ставки зростають з кожним днем. Це той випадок, коли компроміси ні до чого, або пан, або пропав. Діяти треба стрімко, без зайвих вагань, тоді є шанс першими добратися до коштовностей.
Зміст книги: 17 глав
Останнє оновлення: 14 лип. 2021
11 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиНаталка Сеник, дякую за зірочку! Радий, що Вам сподобалось!
Так і знала, що облом зі скринею буде. До речі, ніколи б не подумала, що Корун такий сентиментальний. Любить він Аслана, хоча і дивно було за цим спостерігати.
До речі, мені також Аслан подобається, що тут поробиш, "запала". Про Орден Монтонів буде відомо більше? Як вони виживають?
Чекаю на продовження. Відчуваю, комусь вуха скоро надеруть.
Наталія Ковган, Вже працюю над цим)
Я не зовсім зрозуміла: Голова закатував того воїна на початку? Це вибачте за що? Тільки за те, що той сказав, що тих двох немає на місці. Голова точно голова, а не друге місце? Люди це ресурс, і навіть якщо відкинути людяність, просто так їх переводити... Та й узагалі, чому високопоставлена особа особисто займається катуванням? Хіба немає для цього окремого майстра?
Але знаєте... тепер я точно знаю, хто мій улюблений герой. Тепер я просто "запала" на Аслана. Щоб він тепер не накоїв, все пробачу. Бо врятувати котика... це просто чудо. Він такий хороший.
Я дуже люблю котів і дійсно злякалася, думала таки засмажать, але дякую, що цього не сталося, бо навіть не знаю, чи змогла б після цього читати далі.
Дякую вам, авторе за чудову главу і дуже чекаю на продовження.
Наталія Ковган, Я теж люблю котиків, тому жоден з них не постраждає)
От навіть не знаю, які почуття викликає Аслан. З одного боку, ним можна зацікавитися, бо він красивий. Але його вчинки... кинув того меча, людини потрапив по обличчю... і це нормально? Міг же скалічити... і це нікого не хвилює?
Якщо Корун та Аслан потраплять у халепу, другий прийде його виручати? Чи начхати буде? Мовляв, сам вляпався, сам вибирайся. Яке у них минуле, що вони стали такими? У них є хоч якісь цінності? Навіть хочеться обрати Аслана серед інших героїв, але нічого крім вроди він не має... але і це добре, на відміну від Коруна та Радника.
Наталія Ковган, Це ж турнір, інші там взагалі гатять один одного, а тут всього лише меча в голову кинув)
Наступна частина буде присвячена саме ордену Монтонів, то трохи проллє світло, чому так відбувається)
Авторе, ви знаєте, відкриваючи цю главу, якраз думала, де ділася та парочка, з якої усе і починалося.
І навіть відчула радість, коли вони знайшлися на ристалище. От тільки, я не зрозуміла, яким це чином Коруну віддали перемогу через таке неподобство? Тобто, всі інші воїни билися чесно, вкладаючись у битву, а цей козел просто скористався ситуацією? Як таке дозволили?
До речі, я хочу вас привітати, ви зуміли створити дійсно вдалого жіночого персонажа. Я про Мілану. Вона стерва, але вона цікава. Хоча багато про неї читати не дуже хочется, все ж таки ця парочка цікавіша. До того ж, мені здається, що король, коли його знімуть з трону, навіть не помітить цього... піде танцювати на сільську дискотеку.
У будь якому разі, дякую за таку главу, окрема подяка за атмосферу ристалища. Дуже люблю читати про битви. І чекаю продовження.
Наталія Ковган, Дякую вам за відгуки! Саме вони надихають продовжувати! Як раз зараз працюю над наступною главою, планую вже завтра викласти її.
А переможцем стає той, хто вистояв, так що формально Корун переміг)
Я бачу, що претендентів на скарби стає все більше. І мені досі незрозуміло, як можна керувати королівськом так, що там війна за війною... здуріти. Цей король, хоч тямить у тому, що стається? Якщо у нього заберуть трон, він помітить це?
Автор ще питання: а чи буде у романі хоч один позитивний герой? Якому не байдуже на інших, і хто не думає лише про себе?
Наталія Ковган, Зазвичай більшість монархів такими й були, через престолонаслідування. Неважливо, розумний чи дурний, але якщо це син короля, то він стає королем.
Ось щодо позитивного герою - скоріш за все, буде. Хоча й ті, що є, не зовсім негативні. Так, трохи своєрідні, але що поробиш, таке життя.
Автор, ну ви даєте! Іноді пишите так, що дійсно сміюся. Хоча досить незвично читати іноді трохи нецензурний текст, але ви як письменник-чоловік, до такого більш схильні:)
Виникають питання: хто такого телепня посадив на трон? Я про короля, який ні на що не здатен. Хто війну вести буде, якщо вона почнеться? Здається Радник розумніший, але і його роздуми іноді змушують сумніватися у цьому. Мілана також здивувала, здається, її вже не турбує, що вона ділить ліжко разом з тим, хто, їй ще недавно був противний. Для неї, узагалі є різниця? Зі своїм героєм вона ж не розійшлася?
Дякую вам та чекаю на продовження. Дерзайте, бо пишите цікаво.
Наталія Ковган, Дякую за гарний відгук та цікавість до Монтонів! Це надихає продовжувати, навіть незважаючи на лише одну вподобайку (то, мабуть, ваша).
А ось щодо нецензурного тексту, трохи не згоден - принципово не використовую у своїх творах матючки та похабщинку. А ті вислови, що є - ну то простонародні вирази, життєві так би мовити)
Ох ти ж блін... поява нових героїв змусила подивитися на історію з іншого боку. До речі, я думала дівуля та все ж таки, не погодиться. І просто не повірить, що радник здатен її на шибеницю відправити.
Дуже чекаю на продовження, і хочу відмітити, що мені подобається ваш стиль написання. Такий собі стьобний, але цікавий. Дякую вам за чудову історію.
Наталія Ковган, Дякую вам за відгуки, вони надихають продовжувати!
Ви знаєте, продовжую читати, і розумію поки одне: Аслан та Корун козли козляцькі. Що у них у житті сталося, що вони стали такими? Про їх минуле розкажуть? Читаючи про воїнів, звикаєш до того, що головні герої мають бути благородні... хоча, щиро кажучи, ніхто нікому не повинен. Але покинути селян на поталу грабіжникам... це все одно, що своїми руками вбити чи пограбувати.
Але все ж таки читати дуже цікаво. Навіть дух захоплює, коли читаєш про ристалища, воїнів та інше. Шкода, що на обкладинці не точний портрет біляка... здається, він вродливий хлопець:)
Дуже чекаю на продовження, певна, що ці двоє ще знайдуть куди подіти власну енергію.
Наталія Ковган, То ви ще з іншими Монтонами не познайомились)) Характери героїв та події будуть розкриватись поступово, зокрема про життя в ордені.
Так, щодо обкладинки - шкода, але це більш-менш щось схоже за сюжетом. Та й то, довелось повозитись, в результаті вирішив все ж таки приділяти більше уваги написанню, а не дизайну)
Ще раз дякую за відгуки!
Ну що ж! Почну з початку. Мене ця історія захопила з початку. І мені дуже хочеться дізнатися що буде далі. Тому якщо обіцяєте писати, я обіцяю коментувати. Дуже захопив сюжет, бо він сам по собі цікавий: двоє друзів, що ніколи не розлучаються, завжди йдуть до своєї мети, готові до пригод. Мотивація щодо скарбів. Такі різні чоловіки: один хлюст вродливий, другий телепень сильний фізично.
Але... щиро кажучи, ці герої трохи збивають з пантелику. Так просто підставляти людей... відправляти на гільотину заради гуски... це низько и неправильно. І я ще навіть не знаю, як віднестися до цих двох.
Прочитала тільки поки дві глави, але бажаючи прочитати і далі. Натхнення вам і наснаги.
Наталія Ковган, Дякую, пані Наталія, за детальний відгук, особливо за враження від героїв! Цікаво взнати, як їх бачать читачі) Так, вони трохи неоднозначні за характером, але все буде розкриватися поступово.
Забрала до бібліотеки, бо дуже зацікавила аннотація. Натхнення вам, і чекайте розвернутий відгук.
Наталія Ковган, Дякую! Сподіваюсь, і сюжет зацікавить не менше)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати