70 025
Анотація до книги "Кремінь"
Цим світом править любов. Вона має безліч личин. Володя любив життя, жінок, свою батьківщину. Через це почуття йому доведеться зробити надскладний вибір, проте наслідки перевершать усі очікування. Перебуваючи на межі, де правда визначається сміливістю, а поклик предків кличе до бою, він здобуде бажане. Висічений із кременю, охрещений Оселедцем, доля підкине йому недосяжну красуню, яку кохатиме так, що позаздрять Боги.
Обкладинка від моєї чарівниці Дар'ї Новицької.
Обкладинка від моєї чарівниці Дар'ї Новицької.
389 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЯк людина, що народжена на Катерини, респект за Андрія Володимировича!) Скажу коротко і по суті:
1. Ця книга як сіль на рану - дуже болить. 24 ще було страшно, тепер тільки дуже болить...
2. Це друга книга, над якою і соплі і сльози впродовж всієї книги, починаючи з розділу ніби 6. Я прочитала її за 4 години. Ще раз щиро дякую за цю можливість - ви стали моїм Миколайком) хоч можна це як подарунок до дня народження оцінити))) (під першою маю на увазі Талан "Коли ти поруч" дуже мене вразила, єдина її книга)
3. Дуже прошу, щоб не пропустили мене у списку на купівлю цієї друкованої книги! Вважаю, має читати більшість, щоб не забувати і, не дай Боже, щоб вірити ще у хорошого москаля! Хороший москаль - це мертвий москаль!
На кінець скажу лиш - хай наші хлопці їх усіх ЗАТАНЦЮЮТЬ! СЛАВА УКРАЇНІ!
Kate Mag, Героям Слава! Я мрію про той день, коли вони затанцюють до смерті останнього орка!
З захватом читаю Ваші книги. Сьогодні купила Кременя. Дочитала до 12 глави, а вона не відкривається. І ще раз купити не можу, бо пише придбано. Ось такий облом!
Ірина Кравець, https://booknet.ua/feedback напишіть, будь ласка, сюди. Це технічна підтримка, бо, на жаль, у цьому випадку вам можуть допомогти тільки вони. Але детально вкажіть суть проблеми.
27 розділ.
Хто зрозуміє жінку українську???...
Хто досягне її душі глибини???...
Хто берегтиме її,наче пісню???...
Хто осягне хоча б наполовину???...
Не втямить і не розгада ніхто
Ту,що із вилами на тать іде...!!!
Що ненависть міняє на добро..!!!
Де стане армія - вона пройде!!!...
Своє обороняти не припинить!!!...
Вона - всього жіноцтва цвіт!!!
Огорне,обійме,прилине....
Загадка,над якою голови ламає світ!!!.....
Олена Гушпит, ай, справді, хто зрозуміє українську жінку? Тільки така ж жінка))) Дякую вам, Олено!
26 р.
Заграва б'є у вікна так нехило...!!!
Село на ноги спнулося за мить...!
Стогнало,плакало,сварилося,шуміло....
А в голові "Горить-палає..." лиш звучить!!!
У нього краплі пакості в крові...!
Але з таким непотребом лиш тільки так!!!
Провчити варто душі ті гнилі...!!!
Наш Оселедець на усе мастак!!!...
Най дякують йому,що пощадив,
Не посадив чи тихо прикопав...!!!
Він міг би це зробити...! Не зробив...
До рівня їхнього спускатись не бажав!!!.....
Ох,я нарешті добралася до вас!!! Його витримка мала їм багато сказати!!!
Дякую!!!
Олена Гушпит, тішуся, як дитина, що ви знову в наших лавах)) Дякую!!!
Дякую. З поміж інших книг ця - найщиріша. Це про любов, це про надію, це про життя.
Ольга Цвях, Дякую. І мені дуже приємно, що ви це помітили - саме щирість❤️❤️❤️
Дякую Вам за таку чудову книгу. Дуже гірко на серці, що маємо таку реальність, але я рада, що Ви змогли подарувати головному герою можливість передати гени. Сміялась і водночас плакала. Слів, щоб передати всі емоції просто нема. Дякую. Все буде Україна!!!
Наталія Катуна, гумору в моїх книгах завжди є місце. Тим паче, ми ж українці - у нас без сміху жодна витребенька не минає))
Все буде Україна!!!
Янина Кап (Зоя Маг), Слава Україні!!!
Все буде Україна!!!
Я перепрошую, буде друга книга?
І чому "гортаємо" є, а гортати то нікуди...?
Інна Камікадз, Вже. Дякую за відповідь!
Кожного ранку, вдень та ввечері перевіряю сторінку.... Бо так чекаю нову книгу!!!
Tatyana Veselovskaya, Залишилося чекати зовсім трішки)))
Боже! Читаю початок повертаюсь в той жахливий ранок……
Зараз перестану плакати і продовжу…
Янина Кап (Зоя Маг), сльози - це також емоція. Вони потрібні. Інколи це ліки від душевних ран.
Дякую! Книга неймовірна,чуйна,сповнена такої щемливої любові та кохання!
З нетерпінням чекатиму наступну історію.
Дякую!!!
Катерина, дякую! Насамперед, вона про любов у всіх її проявах)
Прочитала одним ривком, одною потугою, на одному видиху. Цю книгу треба читати двічі... перший раз читається сюжет, вдруге будуть читатись емоції на всю глибину. Пірнути до дна з першого разу не вийде... Дякую, Інно! Книга, як завжди, на найвищому щаблі!
Людмила, страшно понизити планку)) Тепер от думаю, що буде з новинкою)))
Дякую за емоції, за жарти серед лиха, за любов до коханих, батьків, Батьківщини, за перли української мови.
Перечитувала книгу і зловила себе на думці: Це що Корнієву душу за пятку вхопили???
Ярослава Губко, так, його душу вхопили за п'ятку))
Книга чудова.Прочитала з величезним задоволенням.Набралася терпіння,дочекалася закінчення і проковтнула на раз.І наревілася.Дякую за емоціі, а ще за барвисту украінську.))))
Галина Бородавка, і я вам дякую))
Чому видалили звернення до читача, заставили чи ви самі? Я прочитала його ще до видалення. Дуже гарне,як посвячення вашому загиблому товаришу. Може поставити на початку книги це посвячення? Думаю,що було б доречно для всіх загиблих воїнів.
Наталья Русанова, ❤️❤️❤️
Щиро дякую за шалено захопливу та до болю реалістичну книгу. Напевно, багато хто може приміряти до себе дану історію... Сьогодення багатьох наповнене схожими подіями.
Щиро бажаю, щоб усі історії наших Героїв та Героїнь мали щасливе продовження (в усіх проявах життя)!!!
Скоршої нам всім перемоги та світлого майбутнього!!!
Автору бажаю наснаги у створенні таких необхідних нам всім історій, що мають щасливе завершення.
Світлана Коренко, щиро дякую! Майбутнє, творимо ми самі. Це наша відповідальність)
Ваші книги читаю і перечитую ! Дяка за працю, за чудові історії, за яскравих героїв .
Цю книгу хотіла прочитати всю одразу...але
не дочекалась , зірвалась і читала потрохи ;)
Дай Боже нам перемоги і багато діток від наших неймовірних воїнів.
Лілія Квіткова, цю книгу багато читачів відклали до завершення)) Я й сама люблю читати залпом, а не частинами)
Прочитала "Кременя" Почасти плакала. Таке все живе, зрозуміле, щемке. Клята війна!! Дякую за книгу. Творчості, наснаги і продовження! З нетерпінням чекатиму.
Таля, Не знаю, чи буду. Я й цю книгу не планувала, а чуйка сказала "Треба!"
Як кінець?! Хочу продовження!
Marina Voznyk, Можливо, колись)))
Інно, я просто в захваті від цієї книги. Герої дуже яскраві особистості, які в моїй уяві неймовірно пасують один одному. Інколи було морально важко, але це війна і наше сьогодення. Я дуже рада, що ти змогла написати цю книгу, а головне - передати все максимально правдоподібно. Окрема подяка за гарну українську! Бажаю тобі невгамовного натхнення, яке ти виливатимеш нам тут! А ще, щоб світло зникало лиш на трішки та не зважало творити! І я чекаю на звернення до читача!)
Інна Камікадз, Напиши щось для мене))) наприклад те, що я пропустила і не встигла прочитати в кінці цієї книги!)
Поки не дочитала, бажаю тобі, авторко, спокою на серці. І натхнення для нових історій❤️❤️❤️❤️
Міла Федорук, я б і рада той спокій відшукати, але поки що не виходить. Бентежні часи породжують бентегу)
Щоразу, читаючи, Інна, Вашу книгу, поринаю у захват!!! Дав же Вам Бог талант описувати все так, щоб читач проживав життя головних героїв!
Я просто в захваті!!!
Чекатиму з нетерпінням, можливо, щасливе та мирне продовження "Кременю"?!) (бо дууууже хочеться ж дізнатись і про подальше життя Яни та Володимира та їхнього синочка!)
Інно, бажаю Вам натхнення та мирного неба!!!
Юлия Скубченко, дякую вам) Бог дасть, то і буде продовження. Я тепер не зарікаюся))
Інно, книжка чудова! Дякую за неймовірні емоції та величезне задоволення від прочитаного!
Шкода, що не встигла прочитати розділ «До читача»(
Оксана, я його винесу в блог. Ви прочитаєте))
Все! Тепер буду ччитати!
Янина Кап (Зоя Маг), радо зустріну вас на сторінках цієї книги)
Дочитала і пораділа разом Володею -Оселедцем-Кременем-Соколиним оком, а потім прочитала звернення до читача і тепер плачу ридма... зараз потрібно вести доньку на заняття, а я не можу спинитись – біль рве на шматки...
Інна Камікадз, В мене просто бракує слів(...
Реву, що дурна(, дякую!
Інна Камікадз, Не вибачайтеся, це добре - коли книга зачіпає...
Просто дякую. Бо після прочитання звернення до читачів усі слова здаються зайвими і не тими. Дякую за те, що Ви робите з нами, читачами, своїми словами. Міцного Вам натхнення та мирного неба!
Інна Камікадз, я не читала лише Вашу Феєчку і фентезі, чекаю наступну)) в Гліба і Захара ще досі трохи закохана)) Ваші книги неможливо не читати! А цитатами з подругами ділюся :* продовжуйте творити !)
Уклінно дякую за книгу, за одну з багатьох історій життя наших захисників в цей важкий час. Радію,що Володя виконав заповіт Таточка, пристроїв свої козацькі гени,а скільки молодих хлопців і дівчат загинуло, не залишивши по собі сліду на землі. Щемить серце, плаче українська земля за своїми дітьми. Та нікого не забудемо, нікому не простимо!
Слава Україні! Героям слава! Україна перемогла!❤️❤️❤️
Наталья Русанова, ми стали забувати. Наші емоції не гумові, організм просить передишшки, а ця книга нагадування, бо пам'ятити треба. Дякую!
Лежу з малою на цицьці й плачу. Так багато хлопців та дівчат не полишили за собою діток, але й так багато дітей, що лишилися без батьків. Кооись ми будем розповідати про ці страшні події онукам чи правнукам і сподіваюсь чутимемо «та ба, я знаю які ті москалі гниди, добре що їх від цивілізованого світу сховали».
Стася Павлів, я хочу дожити до глибокої старості, хочу онуків, і хочу навуськати їх так, щоб лишень при слові москаль їх ставало гидко.
Любий автор! кілька разів починала і не могла дописати свій коментар , так багато збігів, особисто для мене ,в вашому романі . Дозвольте обнійняти душу , яка виносила ідею цього роману , поцілувати руку яка його писала і низько вклонитись кожному хто невпинно і невтомно наближає нашу перемогу над всесвітнім злом! Окреме дякую за згадку про Черкащину!
Тома Осадча, Тепер ви довели мене до сліз своїм коментарем. Реву.
дякую, вистоїмо, наша боротьба свята, і наші сини не стануть рабами. ціна за перемогу страшна, назавжди ми вборгу перед хлопцями і дівчатами, нашими захисниками
Олена Шайденко, ми мусимо вистояти, бо потім підросте наступне покоління, і вже воно стоятиме на варті спокою. А цього не можна допустити. Від кого тоді дівчата народжуватимуть)
дякую за книгу. Цікаво, емоційно і життєво. Це дійсно правда. Гинуть найкращі. Починаєш все оцінювати і дивитись на світ по іншому. У нас з чоловіком довго не було дітей. Через 19 років спільного життя Господь послав діток. І коли мій син якому само 6 каже мамо я піду тебе захищати і воювати з кацапами серце щемить і думаєш як тим матерям в яких молоді сини там.
Марія Тарасюк, тому я й переймаюся, щоб ця війна не перейшла нашим дітям в спадок. Ми повинні її закінчити раз і назавжди!
Інно, віримо у нашіх хлопців, у те, що жертва найкращих була недаремна, віримо в Господа та ЗСУ! І сподіваємось, що після нашої Перемоги, ви порадуєте нас епілогом, в якому ми зустрінемо ще Володію, Яну і Андрійка. Дякую Вам!
Ирина, все може бути. Можливо й допишу епілог, а можливо продовжу книгу. Все буде залежати від обставин. Щиро дякую, що ви зі мною!
Дякую за таку чудову......хвилюючу та водночас дуже важливу історію!!!!
♥♥♥
Лана Міцкевич, я переймалася чи сприймуть її читачі, і дуже тішуся, що все вдалося)
Дякую за емоції! Як завжди - неперевершено. А мріяти треба завжди, просто необхідно, та сподіватися на краще. Зустрічі завжди з Вами цікаві. Перечитую по кілька разів. Дякую!
Наталя, я мріяти ніколи не припиню)) Як можна жити без мрії))
Дякую
Леся, будь ласка)
Дуже сумно і боляче, бо гинуть найкращі! Віримо в перемогу! Всі мрії збуваються!
Щиро дякую! Натхнення!
Чекаю нового шедевру!
Lyudmyla Kovdrysh, після "Кременя" хочу щось легке. Але ж я себе знаю, зараз знов занесе на поворотах))
Проймає до сліз! Тяжко, щемно, рятує тільки надія на перемогу і що вони виживуть. Інно, може колись ви повернетесь до цієї історії і допишете?
Liudmyla Sab, я мала три варіанти закінчення. Якщо чесно, чекала перемоги. Не дочекалася. Можливо, колись ця книга матиме продовження, а нині тільки так. Дякую!
Ви праві Інно, серце кров'ю обливається коли бачиш які хлопці ідуть... Дуже болить , адже це свідомі українці. Тому ми маємо прикласти максимум зусиль щоб виховати наших дітей УКРАЇНЦЯМИ і розбудити решту.
Дякую Вам за ваші книги, для мене це наче ковток чистої нерозбавленої енергії, що торкається серця , світомості і ти починаєш згадувати хто ти є.
Світлана Герасимчук, не знаю, чи прокинуться ті, хто не хоче прокидатися. Просто сподіваюся, що нас, свідомих, більшість) Дякую!
Інно, Ваші книжки - то надбання нашої націїї!!! Бо кожна з них крає душу, знаходить такі потаєнні чуття, що й не снилося!... Гордість за нашу Неньку, за наших людей, за хлопців та дівчат!!! Сльози гордості та туги... бо так - гинуть найкращі!!!
Дякую, дуже-дуже!!!
То такі, як "Кремінь" повинні бути в навчальний програмі у школі!!! Обов'язково!!!
Tatyana Veselovskaya, Підтримую!
Мрії збуваються!!!!Дочекаємося Перемоги разом!!!Дякую за Вашу творчість!!!Плачу....
Ольга, і вам дякую, що попри доволі тяжкий текст ви не покинули читати)
Дякую. То було емоційно, захоплююче, але важко. Особливо післяслово. Мене ще тримає.
Оксана Буджаковська, наступна книга буде легкою. Обіцяю!
ДЯКУЮ!!!!!! Емоції переповнюють!!!!! Радість, біль, сльози, надія.... Молимось за кожного воїна, віримо і підтримуємо, все буде Україна!!!!!
Nata M, Перемога за нами! Хоч нам і складно.
Круто! Неймовірні емоції! Дякую! Наші воїни найкращі! СлаваУкраїні!!!
Валентина Лизун, Героям слава! Дякую!
Щиро дякую! Звернення, просто вибило ґрунт з під ніг. Бо втрата кожного то нестерпимий біль. І слова здаються зайвими, бо хіба ними можна передати всі ті почуття та емоції.
Творчих успіхів Вам! Перемоги нам та нехай хлопці вертаються живими до дому.
Valentina, на жаль, така дійсність нас оточує нині. Щиро вам вдячна)
Вітаю із завершенням книги!
Неталі МакКензі (Netaly McKenzie), дякую!
Боляче до щему в серці за всі оті неприлаштовані гени, за всі сльози, за розбиті мрії... Дякую вам за вашу працю, за те що кожна ваша книга залишає у серці слід. Все буде Україна!
Іра, і вам дякую. Попри те, що книга доволі тяжка, мені дуже тішить, що мої читачі все одно зі мною)
Інночко, дякую за таку чудову історію. Ще одна ваша історія залишилася в моєму серці назавжди. Я просто плачу((( Все буде Україна!!!
Людмила Майдан, подоводила до плачу читачів, проте все одно вважаю, що такі книги також треба) Дякую вам. Перемога за нами!
З завершенням) тепер нарешті можу дочитати, а то накопичувала глави)))) дякую за історію! натхнення Вам на нові неймовірні твори, і бережіть себе!
Інна Камікадз, о, цього точно не буде) Ваші бачення завжди мені до душі)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати