70 022
Анотація до книги "Кремінь"
Цим світом править любов. Вона має безліч личин. Володя любив життя, жінок, свою батьківщину. Через це почуття йому доведеться зробити надскладний вибір, проте наслідки перевершать усі очікування. Перебуваючи на межі, де правда визначається сміливістю, а поклик предків кличе до бою, він здобуде бажане. Висічений із кременю, охрещений Оселедцем, доля підкине йому недосяжну красуню, яку кохатиме так, що позаздрять Боги.
Обкладинка від моєї чарівниці Дар'ї Новицької.
Обкладинка від моєї чарівниці Дар'ї Новицької.
389 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиКоли все почалося, не голосила і не ридала. Не змогла. А тут… Тихі, бо ж рідні поруч, болючі, бо надто свіжа рана на душі, гарячі, аж обпікають.
Так, тепер зібралася - і з подвійною енергією робити свою роботу! Яка, до речі, тоді і врятувала від втрати того даху, який може поїхати...
Всім мирного неба. Все буде Україна!
P.S. Вибачте, може, відгук трохи і не такий як треба, як ми звикли. Але не змогла стриматися…
Любов, якби я хотіла стандартних відгуків, то писала б про стандартних героїв. Але я хочу писати саме про це і отримувати ось такий фідбек від читачів, коли і слів бракує, і емоція не розриві)
Фантастика не моє.Не люблю книжок про майбутнє.
Але історія дорослого Матвія,що дітьми бачили війену_дуже зайшла.Програмуємо мир і процвітання нашій державі.Мабуть,таке саме на часі.
Це така ж книжка?(ну начебто мало для сюжету пів року реального часу?)
Вона вже написана чи в процесі?
Дякую за вашу працю.
Ми (читачі) просили і книжку про Артема,і про Оселедця.Дякую.
Мені б хотілося про Квітку в майбутньому(по милості Божій ми до нього доживемо)
Катерина Позняк, так, щось буде з цієї опери. Маю декілька варіатів закінчення книги, зізнаюся - все залежатиме від подій на фронті та в країні. І так, я хочу запрограмувати наше майбутнє тільки на перемогу і тільки на процвітання. Що попросиш у Всесвіту, те й отримаєш)) Ну, ще трошки напнутися для цього треба))
Оце так Кремінь... показав свою силу волі..молодець!!!
Краще пізно ніж ніколи!!!
Тільки сильна духом людина могла так зробити!!!
Дякую за емоції!!!!
Iryna H, поджуюся - слабакам не доснаги визнати свої слабкості і страхи, а справді сильні люди їх приймають)
Ох, як важко.... а скільки ще люди не встигли зробити, сказати, покохати??! Двадцять четверте Лютого запам'ятається нам на все життя, втраченими мріями, думками, друзями, рідними....))
Чекатиму на продовження з нетерпінням. Дякую вам, Інно, за сьогоднішню болючу проду.)) Але віримо нашим Захисникам, бо Перемога буде за нами!!! Чекатиму на продовження з нетерпінням.))))
Анна Багирова, І його треба пам'ятати, і нащадків науськати))
до сліз
Lara, На жаль, така наша реальність)
час можливо і втрачено...але на все свій час...а з 24лютого цінуємо по особливому час із сім'єю та коханими. До щему..
Тетяна Груздюк, Так, на все свій час, і незабаром наші герої це зрозуміють))
Ах, Інно, в мене вже не вперше складається думка, що ваші книги жахливі... Жахливі своєю правдою і життєвістю і від цього неймовірно приголомшиві й так бажані в читанні, як хліб насущний, бо бере за живе... Чути інші ситуації й думки про той день, ше гірше як власні переживання... Я розплакалася... Камінь в горлі став... Як же ви майстерно рвете наші душі й складаєте в свою колекцію ваших покірних поклонників)) Дякую! Ви вже не як завжди, ви більше як неймовірна! Надхнення... І я вже боюся, що чекати в наступних розділах, тому готую торбу носовичків і тазік для сліз)))
Nadia Hrytsiuk, Звісно)) Коли повна срака, треба сміятися))
Плачу..................
Інна Камікадз, знаю від Максима, що все буде Україна))) , але в цьому розділі відкрита рана
Читаю і плачу... переживаю усі відчуття як свої... пам'ятаю як це відбувалося у лютому...
Дуже дякую За Ваші книжки!!!!
Як добре, що знайшла свого Письменника!!!
Інна Камікадз, В я дуже-дуже дякую Вам за Вашу творчість!!!
Не знаю скільки разів перечитала те зізнання: той крик душі, ніби би то мені зізнавалися, ні би то моє сердце кровю обливалося від розпачу та безсилля... Гостро, на межі, відчуття - ніби крила обломують, землю з під ніг забирають, кидають у прірву...
Натусік Гончаренко, Ми, люди, маємо дивацьку рису- починаємо цінувати, коли втрачаємо, а до того все чогось шукаємо, відкладаємо і впиваємося власними дурощами, а тоді бац! Прозріння приходить не встигнеш кліпнути)
Щиро дякую. Освідчилися... Так емоційно така внутрішня туга.
Valentina, Є гарна приказка:"Поки грім не гримне, чоловік не перехриститься". Оце в наших аналогічно)
До мурах...
Ольга, Так і мало бути))
Вкрав у них час! Вірю, що до своєї Яни повернеться, бзіки вже не будуть керувати!
Дуже емоційно, і на пам'ять приходить ранок 24.02...
Натхнення і сили!
Lyudmyla Kovdrysh, Вкрав власними дурощами. А тепер хай чухає макітру))
от же ж, ножем , по живому....
Олена Шайденко, Це наша новітня історія, ми мусимо її пам'ятати, щоб передати нащадкам пам'ять роду. Це справді важливо)
Ох, як тяжко згадувати той день... Всі ми почали цінити життя і миттєвості.... В нас вкрали весну, літо.... в діток вкрали дитинство, вони подорослішали, ми посивіли... але ми в дома на своїй землі!!!! Все буде Україна!!!!!!
Svetlana Mischenko, Я досі якась ще причмелена. Хочу абстрагуватися, і не виходить))
Ніч, яка розділила на до і після не тільки життя героїв, а й наші.
Оксана Буджаковська, Бо й так, у багатьох мозок вивернуло в інший бік))
Кохаю....Як би не війна, чи наважився б сказати? 24 лютого змінило долю кожного з нас.
Іра, Напевно, ще б носився із своєю впиракуватістю довго, але, як відомо, у долі свої плани на кожного з нас)
Хоча й із запізненням, але вітаю вас з новинкою:))
Ох і кайфонула я, читала не одну главу, а цілих п'ять!!! Неймовірно цікаво! І хлопці ваші, що Гожий, що Артем, що Володимир, для мене неначе брати (маю на увазі, їхню поведінку), одинаково запальні, одинаково мовчазні, висловити почуття для них дуже проблемно, та попри це, всіх їх обожнюю, вони висловлюються діями, а не єлейними словами! Як зустрінуть 24 лютого, що з ними буде??!)) Дякую вам за продовження та з нетерпінням чекатиму далі!)))
Анна Багирова, Дякую))) Для кожного з них ця дата стане точкою неповернення, в принципі, як і для багатьох із нас)
Сьогодні дещо зрозуміла.Для мене ця книга інша, вона не сприймається в одному ряді з попередніми (Геніальна дурепа, Негожий, А ти люби, Артем та Артем.Повернення. Так я їх не розділяла за циклами, читала як одну). Інша не стільки через таймлайн, скільки через акцент. В попередніх моя свідомість робила акцент саме на жіночу сторону, драму, вона більше чіпляла, ніж переживання чоловіків (хоч і вони були мені дуже близькі). Бо деякі моменти того жіночого болю надто сильно відгукнулися в мені. Але "Кремінь"... Вам, пані Інно, вдалося змістити мій фокус уваги читача. Наразі я, як читач, ототожнюю себе саме з головним героєм, чоловіком. Не маю сумніву, далі ви розкриєте і Яну, але внутрішній світ Оселедця мене підкорив.
Ця глава була важкою в сприйнятті саме через таймлайн. Все ще болить, занадто багато пережито. Але внутрішня боротьба сильного неординарного чоловіка зачепила більше. Щиро дякую!!!
Інна Камікадз, Парадокс. Ідеальність людини/особистості криється в її неідеальності))
Дуже-дуже цікаво!!! Дякую!!
Антоненкова Руслана, будь ласка)) Я надзвичайно потішена, що мій кремінь вразив вас)
Не вистачає! Не вистачає одної глави за раз, хочеться сісти й поринути з головою. Хоча цей вас не викликає приємного майже нічого, а майже, бо деяким рідним врешті клепки на місце стали! Відчуваю, що буде багато болю, але чекаю на приємну кінцівку❤️
Стася Павлів, а ми біль приглушимо гумором)) На те ми українці, коли зовсім срака - ми регочемо))
А мене найбільше...не те що вразило,а заболіло_брат в Росії.І давно пора прийняти як факт.А от що з цим робить?
Катерина Позняк, Болить ..... Дуже болить!
В мене брати в росії, в чоловіка майже половина родини.... Але після 23 остаточно пішли за руzьким кораблем!!!
Прикро не через те що пішли, а прикро що довго ішли ))
Це треба було зробити ще в 14!!
А Володька думаю справиться з усім, і з Янкою в тому числі !!!
Думаю обтеше вона таки свій кремінь)))
Дякую дуже за "ковток повітря"!!! Дочекалася, але дуже хочеться ще!!!
Інна Камікадз, Дякую дуже!!! Але прекрасного хочеться завжди багато!!! Таке життя...
Натхнення Вам, буйної фантазії, великої працездатності на ниві творчості!!!!
Дуже емоційно і напружено. Ніч, яка розділила життя на до і після!
Володя вже зрозумів, що свою Яну не відпустить.
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, Але Володя ще не знає, що підготувала їм ця ніч)
Дякую! Згадали про 23... І знову пережив все те... Якось відклалося в пам'яті, до найменших дрібниць.
Ох, Волдька.) Геть не контролює себе з Ясною, і глянувши на нього можна подумати, що не від палких почуттів, а що не переносить її, дурисвіточок, ніжно його.)
Valentina, Злиться дурисвіт, бо хвилюється. Яна не шпіц, до кишені не покладеш))
Чи є в світі де дівчина, як та Яночка;
чорноброва, кароока Волиняночка, кароока волиняночка.) Ох Володя.)) Впертюга, як вбахка собі щось в голову. А спробувати переконати, ех... Погуляли в Артема на весіллі, приємно.) Пригадалося, як гуляли ми на студентських весіллях і теж співали, як Славік.*не будемо пити цюю гірку юшку, нехай поцілує старший старшу дружку*. )) Гарні були часи.)
Щиро дякую!!!
Коментар видалено
"я вмію все", "бубонів і шив" - не знаю, чому, але тут мене розірвало, нервово сміялася і плакала, бо так закортіло знайти того Оселедця, пригорнутися, слухати, як бубонить, і дивитися, як шиє))))))
ото, звісно, граблі, коли обидва гонорові. але їм і не треба, щоб зразу все гладко))) нехай казяться, в кінці буде смачніше))))
дякую за проду!)))
Nataliia Mazur, Вони притираються)) Правда, своєрідно, але ж кожному своє❤❤❤
Ну і Оселедець, лящ по ньому плаче!
Стася Павлів, Добрячий)) Але він все одно милота:)))
От же....Кремінь!!! Ніби і добрий,рукастий,не дурний,але....такий дурнииий!!! А як блюзне щось...!!! Хоч стій,хоч падай!!! Фук,фирк....і знову страждає!!! Еехххх,молоде-дурне!!!
Дякую за проду,дорога!!! Ох ті закохані!!! Кожен на своїй хвилі,а іншу приборкати не хочуть!!!
Елена Нечипорук, А коли казитися, як не в молодості))) Зате дуже швидко помудрішають заднім числом ❤❤❤❤
Якщо Оселедець -кремінь, то Яна - криця, тому й іскри літають! Але до полум'я ще потрібен час, бо ґонору забагато в обох.
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, Комусь доведеться поступитися) А кому, час покаже ❤❤❤
Оуу ......знову ж на ці граблі. Нехай Володя хапає Яну в оберемок під пазуху і нікуди не відпускає......а замість Мальти - його дім))
Лана Міцкевич, У Володі голова, наче гарячий казанок) Поки надумає вхопити Яну, вона тю-тю....
Ото гаряча голова, таке тільки Володя вдати вміє. Наша авторка трохи в загулі на городі у мами, тому відповіді до коментів будуть пізніше.
Оксана Буджаковська, Дякую)) Авторка вже вийшла із загулу, але руки-ноги не ворушаться:)❤❤❤
Ох і Кремінь на всі руки майстер, а дівчина ніяк не дається))))
Svetlana Mischenko, Йому така треба)) Бо інакше геть зіпсується:)
От, псувач однокласниць,зіпсував собі рік щастя.А не збрикни тоді,може б Яна і на Мальту не збиралася
Катерина Позняк, Володя це зрозуміє, тільки пізно буде. Життя цю парочка добряче потрусить)
Ооооо!!! Перефразовуючи нашого класика :
Кремінь був парубок моторний,
А також хоч куди козак!!!
Перепсував дівок гальмани,
До молодиць теж був мастак!!!
А тут раз!!! І абзац!!!
Дякую за проду!!! Отакий велелюбний наш Оселедець!!! Але і на нього сіть знайшлася!!!
Елена Нечипорук, На всяку дичину знайдеться мисливець)) А Володя сам не второпав, як влип)
Оселедець це холодна закуска, а наш гарячий, аж занадто)))
Іра, Як жидівський борщ)))
Ох, Інно, багато вже писали про ваших хлопців , але вони у вас всі просто вогонь і в кожного свій талант, який підкорює жіночі серця❤️ Дякую вам і чекаю з нетерпінням продовження!
Walk
A
Ооо.....та Володя в дитинстві був справжнім шибеником)) У цьому "Кремні" ще багато прихованих талантів.....
І так, Артем має рацію: ображати дівчаток не можна.... їх треба любити та оберігати❤️
Лана Міцкевич, Володя має хмару талантів, і ми поступово про них довідаємося))
Володя молодець, провчив ідіота. Хай як дівчина буде одягнена, хоч гола, це не є привід над нею знущатись і домагатись.
Інна Камікадз, Нажаль це так (
Володя вміє шити? Оце скарб, думаю ми ще багато цікавого про нього дізнаємося)))
Іра, Вміє)) Володя вміє все. І так, про нього, поступово, ми дізнаємося дуже багато.
О Боже, який чоловік, настоящий кремінь!!!!!
Svetlana Mischenko, Інших не тримаємо))
Офіціанту дійсно пощастило, що то був не Артем.
Оксана Буджаковська, Дуже пощастило!
ох і Володя! ;)) темперамент з дитинства))
Nataliia Mazur, всі ми родим з дитинства. А що закладено в той період, викорінити складно)
от скільки не читаю ваших творів, легенько вмліваю від майстерності написання !!! З таким талантом треба народитися, дякую за те чудо яке отримує мозок !!! вже ввійшло як належне, з кожного твору записати котрусь з ваших цитат )))
затяті холостяк кажуть, що жінки то відьми ))), так і Вододя переконався))) як не вийшло вискубати, то таки збрив того оселедця ))) мабуть вже подорослішав нарешті до тридцяти )
Nata M, упертадний період кожного порядного леґіня триває до сорока))) Дякую вам за добре слово, неймовірно приємно)
Володя розходився! А зачепила Яна серце воїна!
Широ дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, зачепила так, як жодна інша)
П. Інно, що ж Ви робите?!Я до школи на 1 вересня до дитини не встигаю - сиджу і читаю....Дякую!Успіхів!!!
Ольга, дякую! Сьогодні два в одному - і 1 вересня, і Володька розходився))
Дуже цікаво було б побачити візуалізацію головних героїв і весільний одяг молодих. Офіціантові не повезло, не на тих напав. Оселедець його ще раз скупає, якщо не притопить. Але так йому і треба, нема чого руки розпускати.
Інна Камікадз, Моє уявлення ні, бо в мене туго з фантазією)))
«Якщо чоловік цілує тебе, як здохлу рибу, мимохідь починаєш шукати в собі якісь недоліки». Це вогонь!
Інна Камікадз, Не мала такого досвіду)
Офіціант нахаба, а Яні з Оселедцем потрібен поштовх!
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, ну, обставиги їх трохи штурхонуть))
Я перепрошую за свою нахабність)) але малесенька ремарочка "до Хмельницького", бо Богдан був Хмельницький і мабуть його кістки здриггуються кожного разу коли кажуть "Хмельницьк")) і це дуже ріже слух коли ти сама з цього місті.
Оксана Буджаковська, Та тут інколи і п'ять разів читаєш, і все одно щось пропустив.
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати