70 025
Анотація до книги "Кремінь"
Цим світом править любов. Вона має безліч личин. Володя любив життя, жінок, свою батьківщину. Через це почуття йому доведеться зробити надскладний вибір, проте наслідки перевершать усі очікування. Перебуваючи на межі, де правда визначається сміливістю, а поклик предків кличе до бою, він здобуде бажане. Висічений із кременю, охрещений Оселедцем, доля підкине йому недосяжну красуню, яку кохатиме так, що позаздрять Боги.
Обкладинка від моєї чарівниці Дар'ї Новицької.
Обкладинка від моєї чарівниці Дар'ї Новицької.
389 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиКоли читала попередній розділ, Таточко мені намалювався зовні таким, як Старий в Кіборгах, і промайнуло: загине ж... Потім вже дійшло, що згадалась смерть Серпня; ось так на мить об'єднала двох героїв, а тепер таке відчуття, ніби то я Таточку смерть накликала.
Lara, ❤️❤️❤️
Шкода Таточка(((
Тіа Кузь, таких як він тисячі. І герої вмирають саме так, ніким невизнані...
Ох, чи витримаю я чекати до повного тексту книги?!.. Чи зірвусь і почну читати зараз... Бо ж не кремінь я, ох не кремінь... тішуся лиш тим, що я українка, а ми ж амазонок нащадки, то ж витримати можемо багато, навіть коли думаємо, що вже все, кінець терпінню... треба відкривати друге дихання. Інно, давайте вже передплату, куплю книгу та заспокоюсь трохи, бо ж вона вже буде МОЯ)))
Інна Камікадз, ,❤️❤️❤️
Яка зустріч! Доля звела їх,щоб нарешті порозумілися,а Татусь вірно підказав,що гени таких хлопців потрібно зберігати,бо то цвіт нації. Нехай Бог береже наших захисників! Слава Україні! Слава ЗСУ та всім нашим захисникам!
Дякую, Інна за правдиву та щемливу, але такупотрібну тему вашої книги! ❤️❤️❤️
Наталья Русанова, Таточко недаремно переймається. У нього досвід, він дурного не порадить, і катма, що молодь регоче. Вони зрозуміють)
коли була ще дитиною бабуся розповідала історії про війну. І на малим було цікаво й лячно....і я ніколи не думала що буде війна в моїй країні!!!! Та завдяки таким як Володя, Таточко і всі хто на своєму місті вони стримали цих нелюдів! Дякую вам за проду!
GALKA, коли почалася війна, я обіцяла собі, що не буду писати про неї, бо це хайп на крові. Але ніколи не кажи ніколи. У травні я мала розмову з однією напрочуд паскудною особою, яка підштовхнула мене до цього кроку. ТОму писатиму про хлопців, щоб менше говорили дурниць))
Ох, як же обом важко, звісно ж їм хотілося трохи не такої зустрічі...та, що поробиш...війна в країні!)) Ви так пишете красиво і правдиво, що здається, неначе, ви були у тому Жигулі і бачили все на власні очі. Просто неймовірно і так реалістично. А ота фраза: "... чекати, коли ти прилаштуєш свої гени" мене посміхнула.)) Дякую вам за продочку та чекаю наступного продовження з нетерпінням.)))))
Анна Багирова, Я була в подібній ситуації, але не на жилулі:)))
Дякую за таку ніжність та спрагу!!!!!
Тепер потерпіли до суботи...
Tatyana Veselovskaya, Треба ж виділити їм любощів)) Заслужили)
Дуже чуттєва глава, тепер треба зберегти себе, бо є для кого!
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, Таточко настанову дав, треба виконувати))
Стільки надій в цьому прощанні, стільки сподівань...
І так хочеться ще третю книгу про Русалку й Танкіста)
Lara, Добалакалася я:)))
Оооо!! Наш Володя!! Я навіть не знаю ЯК так можна писати, Інно! Кожне слово відгукується в серці, болить , пече, адже ми всі свідки цього жаху... ох, наша Яна смілива))
Олена Когут, Про таких, як Володя треба писати. На їхніх плечах тримається країна)
Ох, ці чоловіки, вони як діти.
Оксана Буджаковська, Ну, звісно) Дай цицьку, більше не треба))
Дякую! Скільки ж між ними щирості та ніжності розбавленої реаліями. Добре що зустрілися. Вболіваю за них.
Valentina, Вони чесні у своїх почуттях, а на фоні реалій дурощі відпадають самі по собі)
Ох, така чуттєва глава, точно кремінь, ну і Яна молодчинка, дала надію, тепер є для чого берегти себе Кременю!!!! адже і оселедця прийдеться відростити..... Дуже сподобався Таточко!! Слава ЗСУ!!!!! Слава Україні!!!! Все буде Україна!!!!
Svetlana Mischenko, Таточко - це уособлення моїх тривог))
"Там вмирають ніким не визнані герої"... Як правдиво написано! Як боляче! Яка страшна війна, особливо, - ця.Панно Інно, дякую Вам за Ваші книги. Як добре, що Ви пишите про справжніх чоловіків!
Тамара Шугайло, І я вам дякую за відгук. Пишу про хлопців, бо відчуваю, що зараз так треба.
Нарешті добралася до вашого красунчика)))) Початок, як завжди затягує з головою і хочеться більше та більше... Тож, бажаю вам невичерпного натхнення, аби я могла проковтнути ще більше сторіночок ))))
Олександра Спаська, оті новини з фронту і страшно, і радісно)) Розриваєшся)
Я розумію тривогу Таточки за генофонд. У самої такі думки весь час...
Larisa Chelter, я тому й увела персонаж Таточка, бо сама постійно думаю:" А від кого дівчата будуть народжувати?"
Дякую!!! На межі, прямо до сліз. Як же за хлопців болить душа.
Від долі не втечеш, наздожене і в окопі. Які ж солодкі для них були ці миті.
Valentina, зараз дуже часто чую, що навіть ті, хто не вірив в Бога, якісь вищі сили, в долю, починають читати Біблію і молитися, бо це справді сильний оберіг)
У долі випадковостей немає!!!
Чи вчасний подарунок,а чи ні -
Вона дарує!!! І нас не питає!!!
Хапай або покинь...!!! Як на війні!
А на війні цінуєш те,що мав,
На що дививсь,як на дрібничку!
Що не тримав і що не цінував,
До серця не ховав,мов у скарбничку!!!
Та доля зжалиться на ще один дарунок
Щоб вистояти у страшному герці..!!!
Палкий і ніжний,спраглий поцілунок
Обіцянку розлив в гарячім серці!!!.......❤❤❤
Valentina, ❤❤❤
Інна, то це ж неможливо так писати, що читаєш та ридаєш!!!! Дякувати Богу, що є такі Письменники!!!!
Tatyana Veselovskaya, Слава Герою! Непросто ті медальки приходяться. Головне, як казав Таточко, всі під Богом ходимо, щоб залишився живий❤️❤️❤️
як завжди дуже цікавий сюжет!!!
з нетерпінням чекаю продовження
Наталія Конопльова, Дякую ❤️❤️❤️
Та ясочка ще та кізка норовлива! А Таточко справедливо переймається про гени, неможна щоб такі безстрашні та якісні пропадали!)) Чекатиму на продовження з нетерпінням. Дякую вам, Інно, за продовження і зустріч двох закоханих сердець.)))))
Анна Багирова, Пуста дівка! Ой, пуста))) Їй Таточко діло каже, а вона комизиться))
Татко дурного не порадить)) це така суміш почуттів до наших хлопців: і захоплення і болю втрати і любові. Як би міг відвести від них біду... тільки на Бога надія, що прикриє, збереже. Дякую пані Інно , чекаю продовження, щось нашій Ясочці перепаде))
Світлана Герасимчук, Таточко життя прожив, він знає, що насправді цінно))
Де ж то, де ж наше продовження?....
Дуже, дуже хочеться!!!!
Інна Камікадз, Дякую!!! То коли дуже до серця, то хочеться багато!! Сніданок-обід-вечеря (то всміхаюся, а все одно хочеться)...
читаю і таке тепло пливе по венах до самого серця, дякую вам!!! я повторюсь, але лише ваші творіння перечитані по два і три рази, я від них кайфую!!! натхнення !!!
Nata M, Дякую ❤️❤️❤️ Ця книга, насамперед, про любов у всіх її проявах))
Буде Яна і сварена і люблена.
Оксана Буджаковська, З гарячки буде все))
Правильно, гени тре прилаштувати! А то найкращі переважно на передку, а життя має далі тривати і народжуватись мають і далі❤️
Стася Павлів, Таточко діло каже! Якби ж його ще хтось слухався)))
Клас!!!Гарний день забезпечено....
Ольга, три танки на шашлик))))
Мурашки по шкірі бігають, коли читала! А Володя сильно буде сварити, чи легенько гени на зберігання прилаштує?
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, Володя все зробить: і посварить, і гени прилаштує, але в якому порядку все те буде, це згодом)
Ох,якась ясочка буде сварена......"пальчиком!!!.....
Таточко такий таточко!!! Всі "синочки" мають бути прилаштовані!!!
Дякую,Інно за таку проду!!! Читаю і за сльозами світу не бачу!!! Бо лише у нас з таких легінів цілий цвинтар на цвинтарі!!!.....❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤❤
Елена Нечипорук, Таточко правильно мислить. Від кого народжувати, якщо легіні на цвинтарі лежать? У нього всі синочки, і як гарний батько, він переймається їхніми генами))
Володя має намір пристроїти свої гени)))
Іра, Володя, може, має намір, але Таточко веде активну промоакцію у цій сфері, то результат мусить бути)))
із сталі наші хлопці, справжні. І дівчат собі під стать обирають
Lara, А якщо дівчата ще й самі їдуть на жигулі, то сам Бог велів)))
Спершу поцілунок....але здається мені що хтось вхопить і цим "хтось" буде Яна...
Аж мурашки бігають під час читання.....
Лана Міцкевич, Прочуханка буде, але дуже своєрідна)
Спробувавши делікатес хотів задурити себе замінником???
Зустрівшись знову его так зАстило очі,що фиркнув-буркнув і...пішов!!!! Кому робив гірше???
Біда не дає часу на роздуми!!! Треба вже і зараз!!! А ти,Оселедцю,вкрав у себе час,коли міг впиватися щастям і коханням!!!
От невгамовні!!! Кудииии??? Дівки,куди претесь в саме пекло??? Але ,напевно, ця зустріч саме так і мала відбутися,щоб нарешті були озвучені головні слова!!! І щоб зрозуміти цінність миті,що називається життям!!!
Дякую за проду!!! Читаю і терпну,бо пережила подібне...!!!
Миру,спокою,гарних новин!!!❤❤❤❤❤
Елена Нечипорук, У цій книзі багато хто впізнає себе)) А дівки молоді,пригод шукають❤️❤️❤️
Радію новинці та дякую за продовження циклу "Справжні чоловіки", це я так називаю історії про Захара, Андрія, Артема, Матвія і ось новий герой Оселедець та про їх бойових подруг. Чи то люди живуть граючись,чи то доля грає людьми,посилаючи їм випробування,щоб потім поєднати такими міцними канатами,що і мечем не перерубати так сталося і з Яною та Володею. В такий важкий час вони випадково зустрілися під обстрілами, щоб все ж признатися в коханні вже не по телефону,а очі в очі та відчути тепло і вірність сердець.
Миру та перемоги!
Наталья Русанова, певно, доля грається, загртовує дух. Хоче перевірити на міцність, щоб запевнитися, чи варті ці двоє її уваги))
Хтось отримає прочуханки! Але ж цілунок того вартий)) як же добре, що є кохання!
Інна Камікадз, Ага, це факт доведений. Особливо за пальне.
Без слів, одні емоції... Хоча... Дуже б хотілося побачити екранізацію цієї книжки...
Nadia Hrytsiuk, ❤️❤️❤️❤️❤️
Ох, який неочікуваний, але надзвичайно приємний сюрприз! Доля піднесла їм у подарунок зустріч, хоча й за таких небажаних обставин!) Просто неймовірно.))
І я дуже хотіла б дивитися серіал довжиною в життя, де головними героями стали всі ваші персонажі!)) Дякую вам, Інно, за сьогоднішню продочку. З нетерпінням чекатиму наступного продовження.))))
Анна Багирова, Я завжди повторюю, що життя підкидає найкращі сюжети) Головне, вчасно, розгледіти їх:)
Оце зустріч. У Володі шок і в Яни також.
Інна Камікадз, Я собі те уявляла, коли читала.
Дякую! Так щемно та солодко. Таки доля звела, хоч і в таку страшну годину.
Valentina, для кожного своя година, і їхнє кохання розквітне під канонаду градів))
До щему в серці.... Скількома людьми нам треба пишатися, скільки всього пам'ятати і ніколи!!! не забувати... Дякую, зустріч до сліз....
Оксана Тарас, отож-бо, що треба пам'ятати і пишатися своїми героями, бо їхні заслуги неоціненні)
Подарунок отримала найкращий! Емоційно до мурашок на шкірі!
Щиро дякую!
Lyudmyla Kovdrysh, Яна ж відчувала, що з ним все добре. Відчуття її не підвели)
Інна, Ви надзвичайна! Читала багатьох, все фігня. Особливо дратує коли розумієш, що писали російською, а потім недолуго перекладали...Так як Ви пишете Рідною мовою, це щось. Творіть. Прочитала всі книжки з цього циклу, "Кремінь" читаю крізь сльози. Перемоги нам, а таким хлопцям як Володя, Артем, Гожий .... низький уклін, тільки завдяки їм є Україна і буде завжди!
Daria, творю і витворяю)) За інших авторів нічого говорити не буду, це їхній свідомий вибір, який контент подавати читачу, а я свого поважаю, тому подаю найкращі страви))
Дякую!! Чекаю продовження!!
Антоненкова Руслана, а воно буде мі-мі-мі)))
Бідний Артем.
Ivanka Demianchuk, усе може бути))
Якщо своє щастя Лія катала тачкою,то Яна примчалась до нього на зелених жигулях
Катерина Позняк, так, мої дівчата знають, чого хочуть)))
страшний київський березень. Не забудем їм цього
Lara, я їх називаю інакше)) Але писати не буду, бо зараз заблокують)
УХ!!!Дякую за такий великий розділ!!!
Ольга, Спеціально для вихідного дня)
Щось мені підказує, що Яна не сидітиме по закордонах. Не з таким характером. І якщо це так, то Оселедця можна тільки пожаліти, бо одне-воювати, знаючи що рідні в безпеці і зовсім інше, коли пліч- о- пліч. А ще якщо в іншому підрозділі...Він вже переживає, а що буде далі....
Лариса Гаврилюк, ой, що буде далі)) Бо Яна точно по закордонах не сидітиме)
Пишу і стираю. Не можу…
Інна Камікадз, Я по вулиці бачу, що забувають…а потім гортаю стрічку в інсті. Вчора мій знайомий виклав фото з хлопцями, яких вже немає і підписав «Я з вами, на Юр‘ївці, ми там дурачимось», а сам на передку. І я не знаю як, ну як можна забути. Моя ненависть росте з кожною втратою, хоча здавалося б це неможливо(
А те що пишете, то правильно! Колись перечитаю, згадаю, коли буду пити мохіто в Урзуфі❤️
Інно.... сльози душать. Для кожної людини вона почалася по іншому, але, водночас, однаково для всіх.
Natalya Berladynyuk, для всіх починалося із страху, просто кожен пережив його по-своєму)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати