80 092
Анотація до книги "Вимкнені ліхтарі"
Катаючись на велосипеді, дванадцятирічний Назар задивився на моторошне обличчя поліцейського і влетів у бетонний стовп на швидкості. Після складної операції він почав бачити дивні сни, в яких його переслідували чудовиська з потойбічного світу. Зовсім скоро хлопчик зрозуміє, що всі вони насправді живуть з ним у одному місті та поступово перетворюють землю на безлюдну пустелю. Під час протистояння з жителями ночі йому доведеться витримати вбивство батьків і десять років подорожей, але додому Назар повернеться супергероєм та учасником древнього ордену, який бореться проти монстрів, рятуючи життя невинним людям. Тільки від нього залежить чи перестануть у проклятому містечку вимикати наніч вуличні ліхтарі.
Зміст книги: 165 глав
87 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
Увійти#зимовий_марафон_читання
Достойно друку!)) Цікавий, напружений сюжет, вдалі, атмосферні описи, я б сказала реалістично-моторошні. З перших сторінок хочеться швидше дізнатися, що ж буде далі.
Успіху вам у конкурсі)))
Анна Ост, Дуже дякую Вам за побажання та увагу до твору!!!
#зимовий_марафон_читання Як тільки я розгорнула сторінки Вашого твору, я зрозуміла, що натрапила на щось дійсно ціквеньке. Мені сподобалося оце суто українське забарвлення. Ніби змішуються реалії з фентезійними пригодами. Мені стало шкода хлопчика, що стільки пережив (це ж треба було так врізатися на велосипеді, щоб заробити такі травми! Як не щастить, то не щастить). Але я дійсно сподіваюся, що у всього цього буде світла сторона, навіть якщо ми її побачимо геть нескоро. Батьки чомусь мені геть не сподобалися, хоча самому хлопчику вони нічого не зробили поганого, ніби звичайна «сварлива» сімейка, тільки ліміт сварок у них необмежений. Зростати в такому справді каторга. Тому плекаємо надії на те, що далі Назару більш пощастить і в нього все буде добре. Дякую Вам, бажаю успіхів та натхнення :)
Тарас Мельник, ( ꈍᴗꈍ)
Дуже сильно! З нетерпінням чекаю продовження!
Олеся, дякую за підтримку!!!
Дідько, мабуть то був чийсь малий. Бо тварюка, яка змогла повалити ялину, повинна бути значно більшою.
Дякую дуже. Я у захваті. Сцена неймовірна.
Сьюзен Муз, Дякую!
ну нарешті - дівчина! А то який же супергерой без прекрасної статті поруч)
Olena Goncharenko, У другій частині йому 17 років. Такий чудовий вік. Не встиг побачити, а вже закохався)))
#зимовий_марафон_читання
Доброї ночі. Нарешті дісталась до вашого текста.
Задум дуже цікавий, однак у першій частині, яку я власне прочитала, повествування місцями дещо скаче. Наприклад флешбек краще якось виділити, бо перехід до нього різкий і стає зрозумілим, що це флешбек лише коли хлопчик каже, що пішов кататися.
Другий момент. Трепанацію брудними руками ніхто не проводить. У маленьких містах серед дня не знайдеш нейрохірургів - вони усі в обласних центрах знаходяться. Наразі ж законодавство взагалі заборонило оперувати дітей у маленьких містах, як моє "дорослим" лікарям. Які завжди це робили, бо дитячих ніколи в нас не було. Тож мабуть доведеться його санавіацією (читайте швидкою) везти до області. От у дорозі наркоз ніхто не дасть. Знеболювальні, пов'язка на голову, можливо переливатимуть кров чи плазму. Трепанація це серйозна операція. Яка робиться під інгаляційним наркозом із міорелаксантами. Він не прокинеться у той же вечір. Лише наступного дня. (Я за фахом лікар, тому в побачила ці моменти).
Загалом сподобалось. Приємних снів.
Анна Дейна, Дякую! Щодо порад - все влучно, однак не виправлятиму у плані того, що у романі має бути описаний погляд не професійного лікаря, а сформовані уявлення дванадцятирічної дитини (хоча заскладні навіть для відмінника та хибні, завдяки почутому і побаченому). Тобто мінімальні знання про наркоз, про операцію, про перебування у палаті та традиційні стереотипи про лікарню, котрі взялися зі слів інших; про "брудні руки". Я не можу Вам детальніше описати, однак вся справа в реальності. Після удару його світ змінився повністю.. провалився і зник... залишилося тільки те, що сформувала уява при побаченому в телевізорі, або почутому від інших. (Також, якщо Ви почитаєте далі, тоді теж вкажете, що після трепанації нікого не відпустять прогулятися містом, а ще не дозволять активного пересування). Блін, хочеться пояснити весь сюжет одразу, але тоді згаджу фінал читачам... Вибачте за такі недоліки, але вони мусять бути непрофесійними і без погоджень з фаховим лікарем... Фіналом я все поясню... Дякую за увагу та відгук!
#зимовий_марафон_читання
Сюжет і задум цікаві, але мені не до смаку такий стиль переказування. Хочеться бачити події, а не читати їхній переказ. Місцями текст взагалі більше нагадує синопсис. Ще було дивно, що в творі багато речень відповідають на питання "Що?", але майже немає тих, що відповідають на питання "Як?" і "Чому?". Це шкодить глибині. А такий твір має бути глибоким, там потенційно закладено філософію і складну психологію.
Наталія Девятко (Natalia Devyatko), Дякую!
вражає.
Надія Козачук, Дякую!
#зимовий_марафон_читання
І ось знову ваша "не дитяча казка" наніч))) Якщо порівнювати прочитані початки двох творів, то цей мені сподобався більше. Він написаний більш майстерно і реалістично, місцями до сиріт по шкірі. Я мало читаю фентезі (лише на букнеті і почала), але хоч історія і цього жанру, вона просто приголомшує і затягує своєю реалістичністю. Образ малого живий, йому віриш, співчуваєш, боїшся за нього і разом із ним.
Надія Голубицька, Дуже дякую. Цей твір зараз саме живе на моїй клавіатурі, тому дуже важливо чути такі чудові відгуки!!!
#зимовий_марафон_читання
Уже трохи знайома з вашою творчістю завдяки "Кургану", тому знала, що буде цікаво, але всі сподівання себе перевершили. Сюжет захопливий. Історія хлопчика детально описана, добре передані його страхи, емоції. Легка мова викладу не дає відірватись.
Натхнення вам та удачі на конкурсі!
Аля Галентюк, Дуже дякую Вам за увагу до творів!!!!
Дідько!!!! Усе неймовірно!!!
Читала на одному диханні!!!!! Щиро дякую за неймовірний сюжет, котрий захоплює настільки, що неможливо відірватись!!!!!
Я не маю стільки сміливості як ви, викладати свій хорор на основі українських міфів на розсуд читача. Проте ваш твір читаю із безмежним задоволенням!!!!
Не подумайте погано, то все жахливо, проте як ще передати правду, коли люди звикли лише до вигадки?
Щиро вдячна вам за вашу працю!!!
Натхнення вашій уяві!!!!
Сьюзен Муз, дуже дякую! Відгук неймовірний!
очень интересно, спасибо
Юлия Усова, дякую за увагу до твору!!!
#зимовий_марафон_читання
Цього разу я вже трішки почитала)) Неймовірно легка мова легко веде по сюжету! Дуже реалістично та захопливо! До хлопця проникаєшся всім серцем, вболіваєш за нього та співпереживаєш. Дякую!!
Інка Вікторова, дякую. Мені дуже приємний Ваш коментар!!!
В цій роботі мені сподобалося пряме уособлення сил зла, як поліцейських. І цей твір із сміливим порівнянням точно має щось спільне з реальним світом, а не вигадане. Тому що "перевертні в погонах" і справді існують в нашій країні, на жаль. Був би ще такий герой, як Назар, який би боровся з такими "силами зла" і в реальному світі ;) (жаль зло би перемогло). Тому, сподіваюся, що хоча би в цій книзі воно буде переможене ;)
Тарас Мельник, Справді, ідея дуже цікава. Мені сподобалось! Якщо знайду час - обов'язково прочитаю "Порожні могили", дякую за рекомендацію ;)
#зимовий_марафон_читання
Прочитав 6 розділів і це однозначно твір, який мені хочеться дочитати до кінця. Можливо, не під час цього марафону. Але на дозвіллі я обов’язково до нього повернуся. Перший розділ викликав алюзії на "Мертву зону" Стівена Кінга, але далі стало зрозуміло, що автор піде іншим шляхом. Але буду не тільки хвалити. Деякі речі, як читач, не можу пов6язати в одне ціле - хлопець вдарився головою, його блоить так, що хоче заснути і є потреба робити трепанацію, але він пам’ятає деталі сварки батьків і звинувачення, якими вони кидалися? Як у черепну коробку можна було засунути брудні руки? Також текст потребує хорошої редакторсбкої руки. "Постраждалий хлопець лікувався" - він же не кіт, який сам шукає собі траву, його радше лікують. Заживає травма чи рана? І так і "спотикалки" є майже на кожній сторінці. При нагоді, пробіжіться ще по тексту свіжим оком. А поки що можу сказати "зер гут", але ще не "фантастіш")))
Тарас Мельник, )))
#зимовий_марафон_читання
Як на мене, то Ви забагато розповіли у анотації. Треба залишити було якусь інтригу.
Чудово передано страхи дитини, які більш, ніж реальні. Не всі люди в цьому світі "люди".... Гіпотеза нічого так, впевнена, у Вас вийде її довести і переконати читача - героями стають не випадково.
Удачі в конкурсі!
Ксения Демиденко, Дякую!
#зимовий_марафон_читання.
У творі відчувається грандіозний задум, та я ще не прочитала стільки, аби його смакувати.
Зате за кілька прочитаних глав встигла вляпатися у світ потойбічних істот, що живуть поруч з нами, зануритися в моторошну атмосферу міста з вимкненими ліхтарями, побачити очима дитини справжню смерть та відчути страх за головного героя.
Книга вже давно в бібліотеці, я тепер картаю себе за те, що зволікала)
Удачі на конкурсі! І бажаю цікавих ідей та невичерпного натхнення!
Тарас Мельник, І вам дяка за чудовий твір! Люблю такі динамічні історії. Вони затягують з головою до останньої сторінки!))))
#зимовий_марафон_читання.
Дочитала поки до викрадення Назара з лікарні. Розвиток сюжету дуже цікавий.
Думаю, у вас вийде справжній супергеройській твір, бо хлопчина дорослішає просто на очах!
Єдине, що трішки мене збентежило, це самий перший розділ. Назар мчить на велосипеді "як вітер", і при цьому встигає не просто помітити поліцейського на іншому боці(!) вулиці, а й розгледіти(!) його моторошну харю. При цьому коп стояв сумирно, руками не махав і увагу до себе не привертав. Назар настільки неймовірно зіркий?
Мені здається, в такому важливому епізоді, яким є зав'язка подальших подій, внутрішня логіка сюжету повинна бути бездоганною, навіть без таких мілких зачіпок.
Тетяна Юр'єва, Суті це не змінить, але для чіткості усвідомлення можна спробувати!
#зимовий_марафон_читання.
Ух....Моторошно й пробирає - історія наче влізає під шкіру, переносячи емоції малого на самого читача. Востаннє я таке відчувала, читаючи Кідрука. Класно написано - все (ну аж занадто!=)) реалістично. Вірю в історію з перших же слів!
Олена Блашкун, Я тому й обрав детектив, оскільки ширше коло для сюжетних ліній. А в психологічному дуже широке. Як на мене найважче писати любовні романи, бо там криза жанру. Кого не закохай, все одно таке уже десь у світі було... Та й фінали очевидні, бо іншого читач не терпітиме...
#зимовий_марафон_читання
Стежу за історією і ось добралась до останнього написаного розділу. Вже говорила, що історія суперова, залишається лише описати детальніше враження. Мені подобається ідея з межею між світами. Вона глобальна, логічно побудована. Світ, який ви створили, об'ємний, а згадка історичних осіб та подій додає реалістичності. Мисливці, правда, дуже вже схожі на серіал "Надприродне", але я його люблю, тому не проти))))Подобаються українські реалії, але, як на мене, трохи перегнули палку з моралізаторством про хабарництво, зловживання владою та інші наші біди. Так, воно все правдиве, але дуже вже чути обурення саме автора, а не героїв. Головний герой, Назар, підкупляє своєю сміливістю та мужністю. За його розвитком дуже цікаво стежити. Але погоджусь з Оксаною, що іноді голос автора перекриває голос персонажа. Розказує читачеві як до нього слід відноситись. Не потрібно цього. Дії Назара прекрасно говорять самі за себе. Дуже хороша динаміка, твір постійно тримає напругу, не даючи охолонути цікавості. Одним словом, успіху на конкурсі. Я вболіватиму за вас!
Ярина Мартин, Дякую Вам за чудовий відгук!!! Також почав читати Ваш твір. Він принципово відмінний від мого, але від того тільки цікавіше. Щодо недоліків, вдячний ще більше - спробую надалі менше зловживати словом автора, хоча про моралізаторство, то ту не зможу без цього. Містечко, яке проходить у творі, цілком списане з реального. Тільки монстри у тому містечку цілком реальні, прокрадені та нищать все навколо себе. Твір став відголоском піку оцього українського божевілля, коли хабарництво, корупція, байдужість та інертність перевалили через край. Можливо, десь я набридатиму отою вжитою герою ненавистю до всього, через що гниє земля його батька... але по іншому не можу... Вболіваю за свого героя з усією щирістю. Може хоч йому у романі вдасться зупинити весь цей кошмар навколо нас. А ще це прописано в умовах конкурсу (вампіри-хакери, чиновники-упирі та все інше сучасне зло). Щодо "Надприродного" погоджуюся і не приховую, навіть блог напишу... частину ідей, як Кінг для Вежі, створив під впливом завершення цієї масштабної епопеї... То наче пів мого життя, тому не міг створити інших мисливців...
#зимовий_марафон_читання
Початок цікавий. Заінтригували.
Хелен Соул, дякую. Інтриги та новинки будуть у кожному розділі!
#зимовий_марафон_читання Атмосфера - моторошна, сюжет - динамічний, Назар - цікавий персонаж. Взагалі, емоції передано добре! Успіхів у конкурсі, а від мене - зірочка!
Kate Mag, Мені приємна Ваша увага! Це найцінніше!!!
#зимовий_марафон_читання
Добрий день, Тарас. Сподобалася ваша робота. Цікавий захоплюючий сюжет, неочікувані події героїв.
Але в творі є, на мій погляд, епітети, які доповнюють очевидне : "темні вечори" тощо.
Трапляються занадто ускладнені речення, що можно для легшего сприйняття розбити на прості.
Також я не зрозуміла наступні словосполучення: "Чітко дивитися", "вся моя увага".
Робота гарна, бажаю перемоги на конкурсі.
Інна Прохорова, дуже дякую Вам за поради та побажання. Спробую усунути недоліки!!!
#зимовий_марафон_читання
Привіт. Чим далі в ліс, тим страшніші вовки.)Майстерно та атмосферно. Лячно, аж жуть.) Бажаю перемоги у конкурсі.!
Лена Муррр, Дуже дякую) Вірю, що Ваші слова виявляться пророчими!!!
Це справді дуже крута робота. Пригоди настільки захоплюють, а напруження зростає, що від книги неможливо відірватися!
Ярина Мартин, Дякую. На конкурсі у нас збирається така крута компанія, що жанр на зиму поповниться дуже шикарними творами. Причому, всі різнопланові та оригінальні, що мотивує читати кожен і ловити кайф від розвитку уяви!!)))
Дякую автору за чергову прекрасну роботу. Початок книги прочитала на одному диханні, з нетерпінням чекатиму продовження. Наскільки детально прописані сцени, ніби реально переносишся в те дивне містечко, де творяться незбагненні жахи. Особливо вразила зустріч з водяними - реально пробирає до кісток. Можна сказати, читач навіть не встигає видихнути перед черговим протистонням, як героя очікує нова, ще страшніша реальність Якщо вже зараз Назар показує міць характеру, то яким же він стане через десять років?
Софі Найтінґейл, У тому й сенс роману... Назар мусить стати супергероєм... він не обирав цю місію, але буде готовий припинити панування нечисті... Це моя перша спроба у фентезі, тому буде дуже схоже до трилеру... Та й планую багато видати відзеркалень з сучасним українським суспільством... його чекатимуть монстри, які дуже сильно нагадуватимуть тих, хто нищить нашу країну... хочеться вкласти навіть у такий твір моральний підтекст...
Дуже крута анотація!
vitaly.dulenko, Підтримую! Автор її круто зробив! От анотація це в мене, наприклад, слабке місце...от не вмію я їх писати)
Цікаво, візьму почитати.)
Тарас Мельник, хе=хе. будемо суперниками.)))
Дуже сподобалося, як ви буквально занурюєте у конфлікт з перших речень! Батьки сваряться, травма, страждання, страх...
Айя Нея, Дякую. Намагатимуся підтримувати цю інтригу та протистояння до останніх сторінок!
Клааас! Чудова робота! Трохи моторошна, але від цього тільки більше захоплива! Успіху на конкурсі! Думаю, у вас є всі шанси на перемогу!
Ярина Мартин, Іншою атмосфера поки не може бути, коли герой дванадцятирічний. От коли він виросте і почне їм давати здачі, тоді тримайте мене семеро, бо вісім не втримають. Буде адреналін не від страху, а від азарту...
Судячи з прочитаного, це поки що найсильніший твір серед тих, що номінуються на конкурс (з моїм включно)
Щиро бажаю посісти перше місце!
Леся Найденко, Шляхів до популяризації не так і багато!
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати