225 351
“А ти люби!”
Анотація до книги "А ти люби мене"
Яке мірило для справжнього чоловіка? Це поняття має багато складових, і кожен з нас вкладає інший сенс, заснований на власному досвіді. Мій справжній чоловік виявився з родзинкою, бо його любов не в тілі, вона в очах. З любові до мене він ладен був зректися нас, бо ми не пара для прикладу, ми - прокажені для осуду. А ви засудите нас? Назвете мене божевільною? Хапайте мірило, я покажу вам, що справжній чоловік - це не ходяча харизма на двох ногах, а любов на чотирьох колесах.
Обкладинка від моєї чарівниці Дар'ї Новицької
Обкладинка від моєї чарівниці Дар'ї Новицької
Зміст книги: 30 глав
460 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиПані Інно,такі американські гірки ви нам влаштовуєте, емоції зашкалюють!!!
Від Захара я знову у захваті,він як янгол-охоронець для сім`ї Влада та Іри.
А два деревця- це двійня? ;)
Alessia Tymkiv, Ех, він давно зайнятий, тому лишається тільки мріяти:)
Емоції накрили...
Дякую
Наталя Табака, будь ласка))❤
Ух! Шквал емоцій вже другу главу! Проте не знаходжу жодного слова, щоб достойно прокоментувати...)) Скажу одне, ЕМОЦІЙНО!!!
Інна Камікадз, Щеб пак!))
Оце!!!.....Ох ти ж!!!......ОЦЕ - мама???......Най Бог мене простить !!! Та щоб тебе світ не знав!!!.....Та я сама мама!Та,знаючи,як моя дитина хоче народити свою,я би небо прихилила,лиш би все добре склалося!!!Діти - це ж благословення!!!Люди лікуються,докладають масу зусиль,щоб народити,а тут їм вдалося самим!!!А вонаааа!!!!......Я би не била - придушила!!!Серце вилітає!!!Яяяяяк так можна чинити зі своїм(ми) внуком чи внучкою???Та й зі своєю дитиною???Як так її ненавидіти?Йооой,не попускає!!!.......
А дерева(хочу сподіватись) - це може двійнятка?Щоб ощасливити їх по повній!)))
Елена Нечипорук, позиція мами ясна, їй онук від інваліда не потрібен. Все повинно бути ідеально, і майбутній зять також, а тут така лажа!
Іро, хто Вам нашіптує ті сюжети?Чи Вам уночі те сниться? І сама ідея зі сном про деревцята - дуже вдала. А словом як розкошуєте! Зачитуюся!!!
Світлана Фецич, та не сниться! Сплю, як убита:)) Просто, певно, бачила в цьому житті забагато, от воно й народжується в слова:))
Стає дуже гаряче!
Світлана Буйволенко, страсті-мордасті:))
Ну й мама!!!! Це капець!!!! Я навіть не маю слів!!! Ви це ТАК смачно подали від імені Захара!!!! Ооооо!!!!
Олена Когут, Як справжня мама:))) Вони ж завжди знають краще, бачили більше, і чинять тільки в інтересах дитини:)))
Ємоції просто переповнюють. Причому злість і радість в одному флаконі. Як можна назвати цю істоту...правельно слів нема одні мати. Жалко лиш що Ната мало врізала їй, треба було більше, щоб мізки на місце стали. Але я радію, нарешті здійснилась мрія Ірини, і здається в подвійному обсязі;) Надіюсь з нею все буде добре і вона швидко одужає. Дякую за неймовірне продовження. З нетерпінням буду чекати продовження!!!
Наталя Корендович, Мама Ірини типова представниця старшого покоління, яка вважає, що від інваліда може народитися тільки інвалід. Куце світосприйняття не передбачає розширення горизонтів:)
Дякую!!!♥️ Інно, що ж ви робите... Просто бракує слів... Добре переплачу, а тоді може щось осмисленне напишу, бо поки одні емоції... Та захоплення Гожим, скільки ж в ньому сили та мудрості.
Valentina, ❤Життя добряче Захара потузало, мусив мудрості набратися:)
Біду не кличуть.Вона сама приходить....
Цінуймо долі подарунки,
Не граймо з нею в "жмурки" чи "квача"!
Любов,обійми,поцілунки
Не відкидаймо здуру,згаряча!
Цінуймо тих,хто поруч з нами,
І розділяє нашу радість і біду!
Підкріплюймо любов ділами!
Не зводьмо непорозумінь стіну!
Цінуймо те,що маємо в житті,
Бо швидко все проходить і минає!
Поки є шанс і час - любіть!!!
Бо вічною лише любов буває!.....
Важке і несподіване продовження!Не мож' думки зібрати....
Часто люди шукають на г@@ні шкварка,але не бачать свого щастя під носом!(((
Сподіваюсь,Влад перестане жувати шмарклі,збереться і почне боротися "за них"!!!
Вівтооороооок!!!Як доооовгоооо!!!!!
Надія, ❤Дякую!❤
Цінуймо щасливі миті!Їх не повторити і не повернути.....
Для щастя ігри не потрібні,
Лише довіра і любов.
Слова підтримки,розуміння
Кажім постійно!Знов і знов!
Не може щастя бути вічним
У світі сповненому зла!
Отак і ми - біду не ждали,
Не кликали.Сама прийшла!
Одним лиш махом все розбила:
Надії,мрії,сподівання....
Хто я без тебе,моя мила???
Як бути без твого кохання???.....
Цінуймо миті щастя поки вони є..........
Надія, Дякую вам❤❤❤
тільки но підняла настрій примиренням і коханням..... цак!!!!!! і в середині все перевернулось від жаху подій, від люті матері яка не зуміла визнати своїх помилок. І вже думаю яка матір я?????
Інно ти вмієш на голках тримати і даєш можливість замислитись..... ...... дякую!!!!
Alessia Tymkiv, гарна ти матір. Не накручуй себе:))) Але сліпа любов до дитини ще нікому на користь не стала, ні матері, ні дитині:))
Коментар видалено
Ого, жорстко((
Iryna Mykolayivna Duduk, бо чуже щастя дуже часто не дає спокою іншим, і вони звинувачують когось у своїх невдачах. Так і з матір'ю Ігоря вийшло)
Оу.......иии.
Інна Камікадз, Та, бл...точно зірве,і знову Ірі доведеться і себе витягувати і його....
Иииити,.......
Ого, оце ви додали триллеру у книжечку))) Аж мурашки пробіглись, волосся дибки... Як можна закігчувати частинку на такому моменті?!)))
Роксолана Томашевська, з пісні слів не викинеш, отак і я! Влаштувала емоційну стряску на вихідні:)
Я шокована... Жах, просто немає слів...
Єдине, що обнадіює, за умовами жанру, Ггероїня, не повинна загинути.
Valentina, та як можна погубити Іру?:) Красунчику тоді точно кінець!
Який жах! Яка мама , такий син. Що ж буде з Ірою?
Іра, не хвилюйтеся вашу тезку точно лишу живою:))
Я плачу.....ридма ридаю.....
Як тепер дочекатися продовження?!
Після минулої дахозносної проди, сьогоднішнє продовження - ніби відро крижанючої води....
Що ж за життя таке?!.....
Міцно тримаю кулачки за Іру.....
Щиро дякую ♥️♥️♥️
Інна Камікадз, Ох і я скажу, дее тиии вііівторочок?!?!?!?
Шок...Ступор...Страх...Тепер потрібно дочекатись вівторка тримаючи кулачки за Ірину і Влада. Дякую за главу.
Наталя Корендович, невеличка емоційна стряска, щоб вихідні минули на піднесенні:)))
Охохохюшки, оце я розумію продовження ? В спокої мене залишає лише те, що точно не вб'єте Іру, а зробите їм хеппі-енд))
Тіа Кузь, Іру вбити не можу, бо, тоді, Владові точно кранти:))
Оооооооооо!!! І після такої спокійної і веселої ідилії таке безумство?!?!!?!!! Ооооо!!! Скільки нервів і здоров'я!!! Яка гадина та жінка в шубі!!!!! Не хочу спойлерити!!! Оооооооооо!!!! І ніщо не віщувало такого повороту!!!
Олена Когут, Жінка в шубі, найперше, матір, яка виплекала єдину дитину, а тепер не може змиритися, що та дитина, з власної дурості й потакання батьків, опинилася на одвірках нормального життя!
Та й вибуховий же коктейль Ви нам сьогодні назмішували, вельмишановно наша Чаклунко!
Маємо неймовірні інгредієнти: і трохи образи, трохи подиву, неабияку кількість шаленої пристасті, частково прозріння, достатньо щему, море ніжності, звісно ж не забули про ревнощі, непоборне бажання свого нікому не віддавати, дещицю жіночої хитрості, і море(!), Ні(!), ОКЕАН ШАЛЕНЮЧОГО КОХАННЯ ДО НЕСТЯМИ С НЕСАМОВИТИМИ ПЕСТОЩАМИ♥️♥️♥️♥️♥️
Це було..... ДАХОЗНОСНО, ЩЕМЛИВО НІЖНО І ЖИТТЕСТВЕРДЖУВАЛЬНО, з чіткою впевненістю, що, нарешті(!), у "когось" мізки стали на місце:)))))
:))))))))
Щиро дякую за черговий вибуховий феєрверк емоцій!
Неймовірно смачно ♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️♥️
Надія, Хоч би знову не здувся!Бо буде "Бобік здох"!
Ооо!! Цілий день я під враженнями!))) Яке ж воно життя складне!! Як часом можемо втратити найдорожче!!! Настільки важливо говорииити між собою!! Як важлива підтримкаааа!!!! Ооооо!!! Ну і Ната із Гожим))) мама Іри ..... нема слів...
Олена Когут, Говорити дуже важливо і дуже правильно, бо вирішувати за двох не найкраща ідея:)
Ой,не можу!Пре!
Він думав,що все буде просто чікі-пукі!А на тобі,викуси!Свято место пусто не бува!!!Такий холодний душ з гарячою парою Іра йому влаштувала!!!
Жінка тобі що,іграшка бездушна???Таааакииий благородний!!!"Їй буде краще без мене!"!!А ти її запитав чи почув???А коли залицявся,то що і чим думав???А на тобі!Не можеш без неї!!!
Іра молодець!Розворушила ту шмарклю зелену!!
Чоловікииии!!!Уууууу!З ними важко і без них теж!Холєра ясна!
Йооой,що це я?Емоції....
Надія, Я у вас не цілилась!Чесно-чесно!:))))
Дякую!♥️ Надіюся Красунчик урок засвоїв.:) Бо що ж вони одне без одного, добре що це усвідомили.:)) Класнючі такі!♥️
Valentina, Ехех, урок засвоєний, але життя таке бентежне:)
Коли щось маєм - не цінуєм,а втративши - жалкуєм....
Упало серце в п'яти...Що роблю???
Кретин!!!Куди її я відпускаю?!?
До кого?!?Сам усе гублю!
Не відпущу!!!За пальчики хапаю...
Я знаю - сам цю кашу заварив,
Сам і хлебчи її,козаче!
"Ідем додому" - попросив,
В панічному страху тремтячи.
В її очах бриніли сльози,
А погляд недовірою шмагав.
Все це я заслужив!Та знову
Мені повірити благав.
Здалася...Так поцілувала,
Що все на світі я забув!
Як міг відмовитись від неї???
Яким же я придурком був!!!
Так подихом торкнулась шкіри,
Що все у мені піднялось!
Тіло горнулося до тіла,
В темряві в пристрасті злилось...
Зосталася...В мені...Зі мною,
Так,як уміє лиш вона!
Любила,ніжно огортала....
Уся така!...Уся...МОЯ!!!.......
Елена Нечипорук, Вогонь!
Ні!
АГНІЩЕ!!!
Щиро дякую ♥️♥️♥️♥️♥️♥️
Коментар видалено
Ну, ну...не забудь останні слова, коли наступного разу ,,чудитимеш"...
Дякую
Наталя Табака, ох, тяженько їм ще буде:)
Букви трохи поплутали свої місця:
"В її очах забриніли сльози, виривали залишки самовладання і жРуБляли непроглядній ночі"
Надія, дякую. Клятий ворд! Уже виправила:)
ух! треба подих перевести! бомбезно! феєрично! дахозносно!
Світлана Фецич, тільки так треба з гівнюками:))) Як не візьмеш усе в свої руки, діла не буде)
Ююююю....ху нарешті звершилось і Владу мізки стали на місце. Молодець Іринка так тримати, а тепер покажи усім де раки зимують. Інно дякую за позитивні емоції з самого ранку. Ви просто супер. Чекаю на продовження.
Наталя Корендович, клин клином треба вибивати, а то взяв моду на нерви діяти:))
Оо!! Пані Інно!! Яка ж Ви рання пташка!!! Як я люблю четвер))
Олена Когут, так, я насправді рано встаю))) Ну, четвер мусить бути приємним:))
Ох і життєво захоплююча історія. А вірші - це неперевершено. Зачиталась не відриваючись! З нетерпінням чекатиму продовження. Творчих Вам успіхів.
Svetlana Kapysta, дякую. Так, іноді життя дуже бентежне))) А вірші, то все пані Елена:)
Дочекався...?! Ох, і Влад...
Інна Камікадз, А як його це бісить!Нічого,може розум з одного місця в голову повернеться:)))
Іра то дуже розумна людина!!!!!! І не боїться ризикувати!!! от молодчинка!!!!
і ще не таких як Влад зламає, не на ту попали (•‿•) Дякую за емоції Інно!!!!! ლ(・﹏・ლ)
Alessia Tymkiv, ну, треба ж провчити красунчика, щоб не був таким героєм)))
Бійся бажань своїх.Вони мають властивість збуватись...
Мої думки мене з'їдають,
Серце стискається моє...
Питаннями ніч закидає,
Та відповідей не дає!
Чи правильно чиню?І що буде
Коли свого я досягну?
Якщо вона від мене геть піде,
То чи без неї проживу?
Без її посмішки і дотиків,
Без поцілунків і тепла??
І без її мрійливих полядів?...
Дивитись так лише вона могла...
І вирішив - без мене буде краще
Для неї...Що залишиться мені?
Залишиться життя моє пропаще,
Яке проходитиме в самоті....
Мою байдужість сприйняла
Як і очікував.Тепер між нами лід...
Від мене в ніч вона пішла
До іншого...Затримати не зміг........
Хоча і намагався........
Елена Нечипорук, А хто? Ви-ви:))❤❤❤
Чего ж сіпаєшся...сам казав ...переступи...
Дякую
Світлана Герасимчук, тільки так з гівнюками! А то надумав вимахуватися:)))
Мені цікаво, що задумала Іра, от не можу повірити що вона ось так просто могла піти до цього Миколи з яким тільки но познайомимась. Тут явно є якийсь замисил щоб провчити і Влада, і свою матір, яка в свою чергу є ще тим стервом і дальше свого носа не бачить. Дякую за главу і з нетерпінням чекаю продовження.
Наталя Корендович, ви мислите в правильному напрямку:))
Емоції зашкалюють!
Інно, Ви неймовірні! Я вже по кілька разів перечитала всі Ваші книги! Дякую!
Наталя, дуже приємно, що мої книги вам подобаються:)) Значить роблю все правильно.
Мені забракло слів.....
Тауий підступ від мами.... Як може найрідніша людина аж так не бажати щастя своїй дитині, того саме щастя, якого прагне дитина?! Влад же не алкоголік, не наркоман, не садист, у нього є лише фізична(!) вада. Мене це щавжди дивувало, як мами жінок приймали сторону чоловіків-алкоголів, садистів, наркоманів, азартних гравців!
Треш якийсь ....
Так вже хочеться, щоб Влад згадав, шо він чоловік, що у нього є отой стержень всередині, і почав себн поводити достойно, бо, наразі, це якась сопля зелена, а не чоловік. . бееее
Щиро дякую♥️♥️♥️♥️
Інна Камікадз, З шаленим нетерпінням чекаю на ЧОЛОВІКА, на незламну стіну, на Влада (а не Владусика)
♥️♥️♥️♥️
Дякую!!! Оххххх, та що ж у них за крайнощі.( Мама, там мабуть на сьомому небі.
Valentina, а як інакше! Це називається притирка, бо романичні метелики небаченого кохання - то тільки в казках, а це життя:)
Інно, ще раз дякую за промокод. Дві книги з цієї серії мене дуже вразили. З задоволенням читатему третю книгу. Творчої наснаги.
Svetlana Kapysta, Дякую. Сподіваюсь, ця припаде до душі не менш:))
От дурко той Влад! Не спробувавши бути щасливим, батьком- втік ! ((( так шкода Іру, попадаються їй гівнюкі((
Інна Камікадз, Оце точно медом намазано))))
коли продовження?
Сонечко, вітаю. Книга виходить за графіком: віторок - четвер - субота))
дуже, дууууже хочу дочитати...
Інна Камікадз, чекатиму з нетерпінням!
Ого який поступок від Влада...Неочікувано..Після його поведінки з Натою ,залишається гімнюком,надіюсь що саме ця книга відкриє Влада з іншого боку. .Дуже б хотілось дочитати....Вам натхнення)
Ярослава Шеверак, дякую! Гівнюк ще той. Сподіваюсь, що вам пощастить:)))
Фарб життю дає кохання .Байдужість зафарбовує все в сірий........
Кохання жінки захищає,
Що б у житті не відбувалось.
Але байдужість убиває
Все,що дбайливо будувалось.
Терпіння жінки не безмежне!
Від тиску може надломитись.
Та серце,трепетне й бентежне,
Не хоче з дурістю змиритись!
Прихильність жінки нетривка,
Та доля сучкою буває!
А от одного гімнюка
З душі і серця не пускає.
Він сам не хоче бути там!
Що відбувається із нами?
Здаюсь в полон сумним думкам....
Втомилася боротись з вітряками......
Навіть сильні почуття розбиваються об камені байдужості!А іржа сумнівів роз'їдає нвйміцніший метал сподівань!Влад незаслужено карає Іру,хоча вона не давала для сумнівів жодних підстав!Зашорився і нічого навколо не бачить,ніби йому гірше всіх!!!А Іра....Втомилася завжди бути сильною для слабодухих чоловіків!Як і кожна жінка,вона хоче міцного плеча,довіри і розуміння.Прийти додому,притулитися і помовчати.......Так мало потрібно.....
Елена Нечипорук, Правда, ваша. Гарно!＼(^o^)／
Дякую!♥️ Ну Влад, своєї мети майже домігся. Мабуть, якби в Іри було своє житло, то вона вже б махнула рукою. Бо щоб все це витерпіти, потрібно бути камінному. Шкода.((
Valentina, стовідсотків пішла б, тому що поважати себе також треба, та й піде, якщо Влад не візьметься за голову:)
Ох!
Що ж то коїться!!!!
Владе!
Схаменись!
Зруйнувати невимовно легше, ніж збудувати....
Ееееех....
Прикро, що власного розуму не додаси.....
Щиро дякую ♥️♥️♥️♥️
Надія, Дурдім коїться, але все ще можна виправити:)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати