40 290
“Дедагеймер”
Анотація до книги "Дедагеймер"
Чо за Віртуаль Ме Ме О Ре Пе Ге? Язика зламаєш. Онучку, на який ляд воно мені треба? Інший світ? Чари? Можна стати ким завгодно? Я вже старий ставати ким завгодно, мене і моє життя влаштовує. Ось хочеш, я краще тобі про свою молодість розповім? У нас таких див хоч і не було, але жилося теж цікаво.
Зміст книги: 26 глав
39 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиЦікава задумка. Дід колоритний. Сам світ доволі неоднозначний. Гра майже без сценарію, зато створення персонажа обмежене лише твоєю фантазією, на мій смак забагато хаосу і жодного балансу, не надто цікаво в таку гру грати. Правило про перманент за 9 матюків, взагалі якась дурня, майже ніхто б не грав з такими правилами. Кінець книги трішки дурнуватий, якщо історія про Гавриила правдива, то в нього явно проблеме з психікою і з логічним мисленням. Ще в кінці виявиться, що це він причетний до подій дворічної давності. Не простіше і логічніше, було нормально підключити діда Миколу до гри, адекватно йому все пояснити і давати зустрічатися з сім'єю в будь-який час!? А так у нас вимальовується схиблений і дурнуватий антогоніст. Чи це він так ходів до невістки яйця підкотити? Подивимось, що буде далі.
З приводу перекладу. Деякі фрази, такі як "урон" явно не вписуються в український переклад,. Та загалом переклад нормальний.
А хто взагалі автор цієї серії?
Дуже дякую за книгу:) Натхнення!
шо за чокання? твій дід кацап, чи шо?
я так зрозумів, шо автору плювати на виправлення помилок. за рік нічого не зробив. чудове відношення до читача. чи ти все ж таки москалик?
Ну так собі переклад - видно що гугловський з редактурою, але й та чисто машинальна, якщо не машинна. Я тут вже одній писав за "по стіні блукало щось зелене", так і тобі можу пару таких ляпів описати, і навіть знаю - ти їх ось взагалі не будеш виправляти, бо тобі за таке вже написано тут немало. І не треба тут мені "то безкоштовна книга на забутому сайті". Якщо твої книги тут - значить він точно не забутий. Файно роби - файно буде, чув за таке?
Тепер за саму книгу. Видно що майбутнє, але й тут "спадок совку" - постійно "піонери", "чо", калькування російських ідіом та сталих виразів, котрі без знання оригіналів взагалі дивляться як маячня. Якісь незрозумілі лексичні витвори, котрі ось зовсім не характерні мові, да навіть у суржі вони б дивилися дивно, бо вимагають знання сувєцькіх фільмів. Перекладай книгу, а не слова в ній - чув за таке?
Хоча, мушу визнати, на фоні загальної порожнечі в цьому жанрі в наших "інтернетах" то вже щось. Але сумно стає, коли такий прохідний продукт - це то що має "приваблювати" до читання українською.
Чи можна десь купити цю книгу в паперовому форматі?
Данил Коваленко, Нажаль, зараз немає такої можливості
Коментар видалено
Доброго дня. А що сталося з другою книгою цикла? Вона зникла з бібліотеки...
Дмитро Шилов, мабуть щось пішло зовсім не за планом, вже 2 місяці пройшло:(((
Дуже чекаю другу частину, хотілося б її дочитати
Стас Сердюк, друга частина вже дописана, чекаю коли отримаю комерційний статус
Добрий день. А коли чекати другу частину?
Доброго вечора, чи можу я зробити аудіокнигу по Вашій книзі?
Деда -> діду/дідо
Нарешті я дочитала першу частину! Це перша прочитана мною книга на букнет, і я ні разу не шкодую. Персонажі живі, з реальними проблемами та характерами. Добре помітно як вони розвиваються, міцніють духом, зближуються. Світ гри прописаний цікаво, хоч частково і шаблонно. Кінцівка емоційна, змушує відчути всю тяжкість мовчання і біль Андрія. Місцями траплялись помилки та русизми, але око це не сильно ріже. Сподобався також лексикон діда, часто сміялась з нього. Загалом, твір цікавий, захоплюючий. Обов'язково буду читати другу частину!
Поліна Оксененко, дуже радий, що вам сподобалось!)
Дуже класна книга але мене нервує слово
,,урон''
Дмитро Шилов, в крайньому випадку , можна застосувати демедж)) це більш відоме слово в іграх)
Книга сподобалась. Люблю цей жанр! Оригінальний сценарій. Дід сценарист, а не тупо рубака це норм. Місцями сирувато, а так норм.
PS Це моя перша книга в цьому додатку, якось бісить що шукав та не знайшов кнопки, щоб закинути автору для мотивації. То я тупенький, чи тої кнопки немає?
Дмитро Шилов, Дуже шкода! Сподіваюсь все виправиться, а то на одному альтруїзму довго не протягнеш!
Сподобалось жду продовження.
розділ 8.
— Агов! Як там тебе? Хохлодав…
Кілька разів до цього і після цього речення закрадаються думки, що книга початково була написана російською і для російського читача?
Дмитро Шилов, Дякую за швидке виправлення. Також пройдіться пошуком і замініть російську ьі на і, у кількох місцях зустрілася.
Сподобалось жду продовження.
Коментар видалено
Коментар видалено
аж смердить пропитим "русскім міром" всюди алкоголь... плюс ще наркота... чим далі читаю тим противніше... мабуть не дочитаю до кінця...
Всюди де тільки можна втулено "чо" від москальського "чё"... по іншому ніяк? русифікація продовжується?
Написано непогано, проте є декотрі помилки та літери з іншої мови. А також в тексті проскочило слово "Хохлодав", одне з безлічі тих, якими головний герой охрещує свого помічника. Вибачте, але таких слів справжній українець не буде застосовувати.
Коментар видалено
о, кінець???(((((
Tatiana Kornienko, буде друга частина)
А коли наступна книга? В цій кінцівка бомба
Dmytro Lavriv, Якщо з обкладинкою не буде проблем, то наступного тижня почну викладати другу частину
Доволі цікаво, але є трохи …ммм… дивини…
1. Граматичні помилки.
2. Персонажі розробників… читаючи книгу, я вважав що дивна зовнішність мешканців «адміністрації» це результат того що цільова аудиторія книги - підлітки. Але персонаж «Єлізавєта» і її взаємодія з Дєдом значно збили моє враження. Ніпанятна.
Назагал - як стартова книга для початківця то непагано. Але ще потрібно багато працювати.
Коментар видалено
Коментар видалено
чекаю продовження....:(((
Tatiana Kornienko, останні розділи дописані, чекаю на здобуття комерційного статусу, щоб відкрити підписку
20 глава, 3-абзац, "ніхто мене не поспішав", можливо підганяв?
Александр Пташник, дякую, виправив
3 глава, 3 сторінка: не бездаремним, а бездарем.
Коментар видалено
Дякую, даже цікаво, буду очікувати продовження ))
Папка ви серйозно.
Цікава, з тонким гумором, легко читається
Алена Елонова, Ну не такий він тут прям аж тонкий, скоріш середньої товщини)))
але дякую!
Чекаємо на продовження, доволі цікаво вийшло, але ось це: чо та чоб, дуже сильно нервує(
Дмитро Шилов, Та я то розумію це, як там люблять казати: Полтавський говір. Але це так сильно напрягає, й не правда то все) У якийсь момент просто начинаєш читати замість чо/чоб -> що/щоб)
Не можеш купити сидр, зроби його сам))
Дмитро Шилов, Так і є))
Я зазвичай не читаю ігрове фентезі, але Вашу книгу читаю, не можу відірватися. Надзвичайно захопливо. Так, наче я сама знаходжусь в цьому світі і це у мене кожен раз халепи))
Дмитро Шилов, Чекаю з нетерпінням))
Оригінальна назва і читати цікаво) Натхнення!
Єва Райн, Дякую ;)
Вітаю з новинкою!!!)
Таня Толчин, Дуже дякую)
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати