36 931
Анотація до книги "Безіменний"
Вона звикла ділити світ лише на живих та мертвих. З останніми пов’язана її професія, тож містику Еріка сприймала хіба що в серіалах або ж фільмах. Та після чергового, проведеного нею розтину, дещо сталося…, «щось» прийшло за своїм тілом…, і її уявлення про навколишній світ докорінно змінилося...
Зміст книги: 57 глав
135 коментарів
Щоб залишити коментар, увійдіть в обліковий запис
УвійтиОо!! Вибір зроблено! Оо!! На користь Еріки)) то та ніч і той спогад мали своє значення для майбутнього!! Оооо!! Які хитромудрі сплетіння у вас, Олександрочко!! Ооо!! А чому на нього не подіяло зцілення?!!!!
Олена Когут, Таак, я замислила ці сплетіння майже від початку) Тільки от таємниця Еріки внесла свої корективи) Про те, чому Алар не зцілився, ми дізнаємося в цій главі, і це нас змусить хвилюватися далі) Зате тепер вхід до примарного міста - вільний)
Раніше хтось замовляв історію про Олекса та Аріадну, тож можна я також замовлю розповідь про Іринея?! Звісно, якщо у авторки буде натхнення та час. Та я не наполягаю, бо знаю, що в тебе є багато історій, які чекають на свою чергу;)
Олександра Чернобай, Я колись те саме говорила і за Безіменного))))
Іриней — гарне ім'я, м'яке та лагідне, здалося, навіть трохи романтичне. Хоча такі характеристики ніби і не про цього героя. Але мені дуже сподобався чоловік-химера. Хочу знати про нього більше. Чи завжди він живе між мірами? То мені здається, чи він дуже самотній?! І йому, мабуть, багато років... або дуже багато..? Чи є в нього кохана істота? А ще з'явилося питання: хто такий той Заріцький, в сенсі, чи людина він взагалі?
Олександра Пашкова, Це тобі дякую за коментарі, для мене це ж частинка натхнення) Дякую безмежно, радію, мов дитина, що мої герої подобаються) Хоч я їх і створила, але мені здається, що кожний з них живе там своїм життям) А Заріцький ще отримає своє)
Отакої. Це якась часова петля?! А може відповідь у самому словосполученні «Коло долі»?! Бо як ото воно все замкнулося? Наче уроборос...
А про Аріадну дуже цікаво історія! От чесно, не можу згадати жодних книги чи фільму де б вкушена або поцапана вовкулакою людина не стала перевертнем. Це в мене вперше! І тому особливе;)
Сподіваюся ніхто не читатиме коментарі поперед глави, бо я тут трохи того... спойлерю... Вибачайте
Олександра Пашкова, Це особливість примарного міста, точніше того, як воно, власне, і з'явилося) Ми дізнаємося його коротеньку історію і чому в ньому стільки різних істот) Як мені приємно, що історія Аріадни змогла здивувати, далі, можливо, й не так здивую, але емоції обіцяю) А щодо спойлерів завжди кажу: читаємо спочатку оновлення - тоді коментарі)
Оооо!!! Ну дужеее моторошно!! І цікаво!! Які ж то є таємниці?!!!!
Олена Когут, Якщо чесно, в мене Іриней теж викликає острах) Як уявлю, що його половина якимсь чудовиськом стає, бррр) Він зухвалий, звичайно, але все ж не поганець, нейтральний, мабуть) Таємниці почали розкриватися, тому ця і наступна глава будуть емоційними)
Дякую за гарний опис навколишнього оточення! Мені одразу вдалося уявити темний ліс, водяну стіну, що є пасткою, клуби туману, як на дискотеці тільки із чередою чорних плямам, замість кольорових від світломузики. Але найдужче мене вразив цвинтар у воді. То виглядало дуже круто в моїй голові, лячно і гарно водночас. А що там за татуйований напівпримарний «Кентавр»? Чогось він в мене страху не викликає. Чи то тому, що мене так дратувала Аріадна, що ні на кого іншого вже емоцій не вистачило *ха-ха
Ні, я люблю її і навіть розумію, але коли вона вже вимке режим ображеного підлітка?! Дякую за продовження) Дуже цікаво, що ще приготувала для нас талантовита авторка =*
Олександра Пашкова, О, дякую з усього серця за такий чудовий відгук, моя люба натхненнице) Радію та тішуся, що вдалося змалювати ту атмосферу, яка народилася в моїй голові) Нашого нового героя краще звісно зайвий раз не провокувати, бо він специфічну силу має, але він дійсно не всесвітнє зло) Як завжди все відчуваєш) Аріадна не просто так поводиться настільки неоднозначно, гадаю, вона сама себе дратує, але нічого вдіяти з тим не може, бо не розуміє, звідки ноги ростуть) Але якраз вже наступної глави ми про те і дізнаємося) Взагалі про всіх дізнаємося) Для когось це буде корисно) А для когось...боляче. Але важливо для всіх - точно)
Оо!! Ну і нашо я це прочитала на ніч!! Як маю спати!! Ооо?!!?!!!! Біжу бігом щось інше читати чи в інста біжу!! Оооо!!
Олена Когут, Наше створіння - насправді не таке страшне та люте, але мене безмежно тішить, що вдалося його змалювати) Хоч краще героям його таки не провокувати) Проте без нього до примарного міста - ніяк) А тепер починається руйнація таємниць)
Ото пригоди так пригоди. Навіть кривавий поцілунок відійшов на другий план, бо з ним наче все зрозуміло, а от із перешкодами на шляху, не дуже. Так хто там завивав, ще живі чи вже мертві пращури? І чим буде платити Олекса? Сподіваюся не життям, бо тоді Ериці стане зовсім кепсько! Та і мені хана буде, — я ще від смерті Івану не відійшла. Все потайки сподіваюся, що магія та авторка якось повернуть його до життя. Правда, тіло то вже поховали... =( А у вартових у крові закладена нелюбов до перевертнів, чи то у Аріадни особисте? Щось у мене забагато запитань=) То так, бо глава дуже цікава! Дякую за продовження!
Все буде добре і все буде Україна!
З любов'ю=*
Олександра Пашкова, Іноді в мене бувають миті "чистого натхнення"))) Дякую, моя люба)
Які живі діалоги. Люблю їх перечитувати безліч разів.♥️
Йой, та чого вже Еріка не пробачить того бідолашного. Вже навіть я, пробачила;)))
Маряна Велит, О, як я вдячна за такий коментар) Це мед для душі, адже діалоги для мене завжди були, є і будуть важливими) Поки Еріка його лише відлупцювати хоче і далі Безіменний дуже не покращить ставлення до себе) Але..., є велике "але", в примарному місті все може змінитися)
Може ще буде історія про Олексу та Аріадну? Вони були б дуже хороша і харизматична пара. Цікаво було б почитати детальніше як стають вартовими і чому деякі з них не памятають своє минуле життя. Чекаю на коже з продовження з нетерпінням.
Nadja Janush, Яку цікаву ідею Ви мені подали) Тим паче є в мені ще герої з нашої історії, про яких можна було б написати) Хтозна, може й спробую) Про те, як стають вартовими та чому хтось пам'ятає своє минуле життя, а хтось ні, ми обов'язково згодом дізнаємося. Безмежно вдячна Вам, що чекаєте та коментуєте, для мене це дуже важливо, завтра буде продовження)
Як цікаво розгортаються події. Навіть не беруся гадати, що чекатиме на героїв попереду. Одне точно — купа перешкод, як в нашому світі, в потойбічному, так і у внутрішньому. І не зрозуміло, які з них будуть важчими. Олександра, Вам дуже гарно вдається простими словами передати різнобарвну палітру емоції персонажів. Такі тексти дуже приємно читати.
Олександра Пашкова, Та останні новини трохи вивели мене з дисципліни, мала викласти главу сьогодні, але моральний стан такий собі((( Але я обов'язково зберуся і сподіваюся, вже завтра потрапимо з нашими героями до примарного міста) Дякую за підтримку та важливі для мене слова)))))
О) які чудові пари організувалися)) що ж то він сказати про нас хоче?!?
Олена Когут, Ой, він там багато говоритиме, але чи слухатиме його Еріка - то вже окреме питання) Він ризикує довести її та не дійти до примарного міста) Аріадні теж не легко, адже чогось вона перевертнів побоюється, а тут ще й перевертень такий нахабний) Та ще й "сюрприз" такий вкінці)
Щось Безіменний суттєво дав задню)))
Здається, нічого не залишилось від цього впевненого в собі та сильного чоловіка)))
Ну принаймні тепер, його хоч вбити не хочеться. То вже добре)))
Маряна Велит, Гадаю, він нас ще здивує, і не тільки нас, а навіть Еріку) Що вбити не хочеться, то добре, бо він і так опинився в товаристві, де тільки одна його любить, але постійно тролить)))
Ооо!! Яка нова Еріка!! Безіменний у шоці! Так йому відрубала, що огооо!! Він неочікував, а як ревність заграла))) Олекса)) і який план!!! До пригод готові!
Олена Когут, Так, тепер потрібен час або якісь події, щоб Еріку розхитати) Пригоди вже розпочалися і не у всіх там все гладко виходить, дехто дуже невдоволений)))
Ооо!! Браво нашій вартовій Аріадні!! Вона кльова)) ох, відпустиоа Еріка) прийшла))) наш чаклун в здивуванні))
Олена Когут, В мене мама про таких, як Аріадна, говорить: "кінь з яйцями"))) А от і нові пригоди розпочинаються)
Дякую за продовження! Я все ще із головою пірнаю у відчай. Теперь навіть трішечки глибше, бо, здається, що мого Івана вже не повернути... Ах...
Олександра Пашкова, Геть сум) Там ще попереду такі пригоди чекають) А ще ж треба головного поганця позбутися) А там..., може..., й нова симпатія намалюється)
Ооо.!! Яка сильна наша лісова відьма!! Вона і врятувала її!! Ооо!! Цікаво, чому вона їй допомагає?!?' В чому секрет?!? Та ж не по доброті душевній?!! Видужуйте!!!
Олена Когут, Щиро дякую, Оленочко) Еріка насправді також не зовсім розуміє, чому саме їй лісова відьма так допомагає) А коли запитає - відповідь отримає, але все одно відчуття, наче та таки чогось не домовляє) Але своє діло вона зробила, наша судмедекспертка знову на коні)
То наврядчи вона до відьми поїхала, так?! З цього не робили б таку таємницю... Скоріше вже хочеться дізнатися що там далі. Може хоч тоді розвіється серпанок відчаю, що обійняв і не відпускає на протязі останніх глав...
Олександра Пашкова, Безмежно дякую, моя люба натхненниця) Мені вже набагато краще) Знову взялася до роботи і можливо навіть невдовзі здивую новинкою) А "Безіменний" поступово наближається до передостанньої пригоди і фінішу)
Бідненька, моя дорогенька дівчинка:(
Дуже шкода її:(
Стільки негараздів, буквально, впало на її тендітні плечі:(
Маряна Велит, Так, складно, дуже складно. Певні обставини зламали навіть таку сильну особистість, як наша головна героїня. Але є ті, хто їй допоможуть і вона вирішить, що робитиме далі))))
Оооо!! Це страшно... а якби не Давид Афанасійович?!? Навіть та ж Аріадна приходила, а наш Алар... ооо... куди ж вона просилася?!?! Куди її відвезли?!?!! Оооо!! Дуже напружено!!!
Олена Когут, Напруга ще поки не минає, але все ж трохи стане легше) Еріка навіть в такому стані змогла дещо вигадати, але чи вийде в неї реалізувати цей задум, бо "дехто" зовсім не налаштований, а може вона зрозуміє щось інше, набагато важливіше)))
Думаю що тепер Еріка погодиться допомагати Алару, щоб повернути пана Степового.
Олександра Пашкова, І знову мені хочеться продемонструвати, як я підступно потираю долоні...))) Звісно, що така втрата не мине просто так, до якогось потужного поштовху вона точно призведе. Але що саме це буде – побачимо. А от щодо ревнощів Алара – стовідсоткове потрапляння)
Слів немає... От ніби добра авторка, а отак раз і вбила... І кого?! Та він же як кошеня був... Так із кігтями, але м'якесенький... Тож, Олександра, не знаю чим ви там ще зайняті, але вимагаю щоб ви забули про всі справи, та найскоріше виклали продовження, бо... Ну не можна ж так, раз і все :'(
Олександра Пашкова, О, як приємно, коли продовження чекають, щиро дякую, моя натхненнице))) Продовження завтра)
Я так і знала,,,,,,сумно,,,,,
Людмила, О, мені також невимовно сумно. Але так було треба. Я хотіла створити емоційну історію і, здається, я її створила. Майже створила, попереду ще багато чого цікавого))))
От мені дуже подобається, що героїня може помилятися, вміє вести себе не ідеально, робити завчасні висновки, потрапляти під владу емоцій. Це так по-справжньому, так по-людськи. А ще, я все більше закохуюся у Івана. Так хочеться, щоб і на його долю випало щастя та кохання. Я розумію, що ми ще мало з ним знайомі, але вже не вірю, що він здатний на підлість. Ех, Еріко, може в твоєму серці ще є місце для одного слідчого?! Люба моя Олександра, дякую за емоції. Весь час, що вони сиділи в парку, я ледь стримувала сльози... Сподіваюся, наша судмедекспертка змогла оцінити рівень довіри від пана Степового. Теперь хочу бананового морозива... в опів на одинадцяту ночі)))
Олександра Пашкова, Як я розумію і сама плачу кожний раз, коли читаю цю та наступну глави. Коли планувала та будувала сюжет, все здавалося набагато легше))))
Оооо!! Перша частина звичайно була весела. А от друга.... то просто ЯК?!?!! він просто помер ?!?!! Такий хлопець!!!!
Олена Когут, Так, зізнаюся, що коли розробила сюжет та визначилася з героями, сама не думала, що настільки важко буде прощатися з паном Степовим. В мене від наступної глави серце крається, не хочеться й редагувати її. Але так треба. Я, звісно, злий і хитрий сірий вовк, але справедливість обов'язково буде відновлено))))
Ооооо!! Ну шо це ви так мучите нашу Еріку!! І знову пригода чекає!!! Але чи приємна?!? Хто вже прийшов?!?! Оооо!! Мало бідній того противного Заріцького?!?!! Ще й чаклуна вмовляти!!Агій!!
Олена Когут, Хотіла б я сказати щось хороше, але ми підійшли до тих декількох найскладніших, як на мене, глав. Однак початок наступної буде все ж трохи навіть кумедним))))
Ооо!! В цікаве місце привів її Степовий?!?! Що може то воно?!?!! Ха-ха) суворий колега змахує на ревнивого чоловіка, розкусив її Іван)) чоловік ковдра )) класно) захотілося закутатися)) але в нашого чаклуна)))) ох і зустріч в кінці!!!!
Олена Когут, О, як я Вас розумію) Він і в моєму серці все одно)))
Починає подобатись мені той пан Степовий)
Дуже хороший чоловік)
Гідна пара нашій дівчині:)
Як можна було таке вигадати щодо маленької дівчинки, натхнення?...)
Це ж просто вища степінь письменництва)
Така молодець Олександро. ♥️
Викликаєш цілу низку емоцій)
Маряна Велит, Я вже десять разів прочитала і готова перечитувати ще і ще такий неймовірний відгук) Сказати, що мені приємно – надто мало, зворушена до мурах) Щиро дякую) Так, пан Степовий мені теж подобається, але..., але про все дізнаємося пізніше, оновлення завтра вдень)
Здається хтось сам себе надурив. І він в цьому не самотній. Що має статися, щоб один впертий та самонадіяний «чаклун» продер свої очі та поворушив сірими хвильками? Глава емоційно напружена, але мені після неї полегшало. Я там наче щось між рядків прочитала;)
Дякую, Олександра! Я пишаюся вашими здібностями — так віртуозно грати емоціями читачів... Це вміння заслуговує на оплески:)
Олександра Пашкова, Дякую від всього серця за такі приємні слова) Одразу хочеться сісти і писати, писати без упину) Дякую, моя натхненнице) Насправді підказки є, і між рядків, і десь ще, але поки не скажу, де)
Цікаво-цікаво, як розвиватимуться події далі..
Й справді, а хто казав, що буде легко?))))
****
Чекаю продовження, дорогенька ♥️
Маряна Велит, Щиро дякую, сонечко) Завтра вже продовження)))
Тепер Безіменний викликає зовсім інші емоції. Це вже не той привабливий, холодний, таємничий чоловік...
Всі брешуть, заради своєї вигоди. Жаль, лише, що скористався він, хоч іноді сильною, але все таки такою чуттєвою дівчиною , як Еріка;(
Дуже жаль, мені її :(
Відчула себе на її місці , і якщо так м'яко кажучи, то почувала я себе дуже паршиво:(
Маряна Велит, О, як я розумію. Я б цього невдячного паскудника ніколи б не пробачила. Але обставини, в яких я занурю героїв, можуть вибудувати непередбачувані шляхи. Вже незабаром про все дізнаємося))))
Ох, тяжко, емоційно виснажливо.... чого прийшов Степовий?!? Як вона йому вс4 розкаже, чи це не нашкодить Еріці?!?! Ох! Чи варто йому довіряти?!?!
Олена Когут, Так, в Еріки тепер, напевно, проблеми будуть з довірою. Але ще одне важке випробування, що чекає на неї, змінить все. Можливо, всього вона все ж не буде розповідати. Завтра в оновленні дізнаємося))))
Правда, рано чи пізно випливає на зовні)
То от для чого йому знадобилась Еріка)
Боляче, вдарив її прямісінько в серце (
Його слід, покарати))))
Безіменний став справді "чужим". Хоча це вже й не Безіменний зовсім
Маряна Велит, Поки ще емоції, але наступної глави знову на Еріку чекатиме несподіваний сюрприз))))
Серденько, дякую за главу) ♥️
Це було як завжди- "дуже емоційно".♥️
Маряна Велит, О, як приємно, щиро дякую) Залишилося почекати ще зовсім трішечки)))
Чомусь я підозрювала що тут замішана іньша жінка але думала що то відьма чия душа в кристалі. А тут такий поворот. Сподіваюся хоч у пана Степового добрі наміри і він не використовує її для якигось своїх цілей. Розчарувалася у Безіменному який не Безіменний зовсім а дуже підлий чаклун який нагло закохав в себе Еріку і ще використовував її.
Nadja Janush, ❤️❤️❤️❤️
Вони обидва— жертви. Обоїм боляче, обоїх використовували. Я більше не лютую щодо Алара. Але засуджую його брехню, хоч і не уявляю як по інакшому можна було схилити Еріку до співпраці, так би мовити. Лише час розв'яже все те кодло, яке сплілося ніби самостійно. Час та автор. Дякую за продовження, саме цього мені не вистачало в кінці важкого дня. *серденько
Олександра Пашкова, Стовідсоткове влучання у ціль) Мені теж їх обох шкода, хоча Еріку, звісно, більше, однак, я знаю, що буде далі) Так, попереду ще чекають своєї черги важкі глави, буду попереджати, аби можна було прочитати, коли більш спокійніша атмосфера) Щиро дякую, моя натхненнице, за постійну підтримку та увагу, для мене це дуже важливо)
Оооо!!! Оооо!! Скільки емоцій!!! Я заплуталася чи люблю я Безіменного?!?!!! Поки пройде вир емоцій, визначуся. Еріка однозначно сильна жінка. Як бачимо, кохання це рушійна сила! Ооо!!
Олена Когут, Як я радію і тішуся, що змогла виклакати емоції, далі емоційних глав ще багацько) Впевнена, що у Безіменного є всі шанси знову потрапити до наших сердець, а може й до серця Еріки) Вона у нас надзвичайно сильна, напевно, найсильніша з моїх героїнь) Безмежно дякую, Оленочко, за коментарі та підтримку, завтра вже оновлення)
Невже Безіменний а ні трішечки не ревнував і все це тільки була гра? Дуже цікаво що ж таке він шукає. Чекаю продовження.
Nadja Janush, У Безіменного насправді складна мета, гадаю, він добряче заплутався) Хоч це, звісно, не виправдовує його поведінки) У наступній главі про все нарешті дізнаємося, вона буде завтра) Безмежно вдячна Вам за коментар і за те, що чекаєте)
Оце так поворот, заінтригувала,,,,
Людмила, Це я ще тільки почала) Ось наступна глава буде, як у нас холоднеча в травні місяці)))
Оооооооооооооооооооооооо!! То наш Безіменний є іменний, родинний та ще брехливу трохи мету має?!?! Оооо!!! Боляче!! Емоційно!! Йду читати ще раз вже повільно
Олена Когут, Ще і який іменний) Мета в нього непроста насправді) Наступна глава буде ще емоційнішою) Завтра викладу, дякую, що чекаєте)
Ха. Ото він забрехався! Ще щось там про довіру варнякає. Навіть не знаю що йому потрібно зробити аби Еріка його пробачила. А щоб я його пробачила, то доведеться дуже постаратися. Отак і рятуй всіляких красунчиків... Де там мій милий слідчий? Еріка потребує кави, тактовного спілкування та ніжних дотиків до дівчачих долонь.
Дякую за продовження. Це була дуже емоційна глава. Я навіть плакала...
Олександра Пашкова, О, так) Вона справді потребує розуміння, людського тепла, а головне - правди) Після наступної глави відчуваю, що буду винна всім читачам пакунки хустинок, бо там навіть я плакала, але інтригувати не буду, завтра вже все дізнаєтеся) Дякую, що читаєте і чекаєте)
Оце загнув наш ревнюх!!! Образливо дуже! Навіть мені . А як вибачився!! От може бути нормальним! Може , але не завжди йому вдається. Оооо!! Цікаво, темний маг і білі спалахи... хто ж то?!?! Що ж той Безіменний приховує?!?!?!!!
Олена Когут, А от і почали з'являтися відповіді) Тепер декілька глав будуть дещо емоційними) Безіменний серйозно схибив) Незабаром взагалі всі таємниці про нього дізнаємося і не бути йому більше "темною конячкою")
Ух і жінка. Образив — гепнула по морді без розмов, вибачився як слід — одразу пробачила, а не через півроку) Але шось Безіменний ще не вкурив як із таким скарбом поводитися) А от слідчий розумніший за декого)
Олександра Пашкова, Вона в мене бойова, але чуттєва) Проте в наступних декількох главах вже не буде такою м'якою) Безіменний сам себе закопав) Тож слідчий має всі шанси)
Дуже сподобався ця глава, аж надто сподобалась) ♥️
Маряна Велит, О, щиро дякую) Мені неймовірно приємно)))
Оууу, це була напрочуд емоційна глава)
А Безіменний ще й досі залишається таким же загадковим!)
Ох , як мені подобається він. Хоч і заслуговує на добрячого стусана. Ну але як на нього можна гніватись???)
Сашенько, не тягни, постарайся якнайшвидше розмістити продовження)
Аж надто цікаво)
Маряна Велит, Таак, от тепер загадок стає все менше) Тільки не жбурляти в мене помідори) Особливо від наступної глави) Треба буде захопити з собою хусточку)
Оууу, то ми ще зустрінемось з бабусею)
Оууу , а чого ж це наш хлопець такий розлючений? ))
Маряна Велит, Наступна глава вже тут))))❤️
Здається сьогодні буде продовження) Я так відчуваю) А може й ні, бо інтуїція ніколи не була моєю видатною рисою) Ну коли вже? Коли? =)
Олександра Пашкова, ❤️❤️❤️❤️
Оооо!! Все більше загадок!! Ооо!! Це ж треба!! Ну хоч знає хто в кулі і шо шукати спалахи як в нашого князя холодного))) оооо!! Придивитися до Степового?!?! Цікаво!! Безіменний то вогонь ))) ох, ото буде сваритися))
Олена Когут, Завтра обов'язково) Щиро дякую, що чекаєте, Оленочко)))
Проковтнула все на одному диханні. Дуже подобається! Я не лише гарно проводила час, поринаючи в пригоди героїв, а і поповнювала свій словниковий запас. Бо в кожній главі, абсолютно в кожній, зустрічала нові для себе суто українські слова.
А ще, я дуже люблю ваші діалоги. Вони завжди такі жваві, з перчинкою, з історією і розкривають нові риси характеру героїв. Та також багаті на цікаві вислови. А лайка, то взагалі ВАУ! Дякую і чекаю на продовження. З любов'ю. Все буде Україна!
Олександра Пашкова, Який неймовірний відгук) В мене мурахи по шкірі) Безмежно вдячна за найвищу винагороду та за такі чудові теплі слова) Мені безмежно приємно) Діалоги для мене завжди більш цікавіші, ніж довгі описи) А особливо люблю, коли вони живі та жваві) І це так круто, що мені вдається зробити їх з перчинкою, щиро дякую за таку високу оцінку) Від усього серця дякую за підтримку, моя натхненнице) Все буде Україна)
Як що далі діло так піде,то це означає калапс між стосунками,але тут же ще присутня магія, подивимось що буде,,,,
Людмила, Щось таки гостреньке між стосунками у них точно буде) Але у героїв дійсно є одне важливе завдання і воно певним чином дечому сприятиме)))
Видалення коментаря
Ви дійсно хочете видалити повідомлення?
Видалити СкасуватиКоментар буде видалено назавжди.
Блокування коментування
Ви дійсно хочете заборонити можливість коментування?
Заборонити Скасувати